Вирок № 80522309, 14.03.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2377/18

Провадження по справі 1-кп/305/206/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2019 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді - Ємчук В.Е.,

за участю секретаря - Орос С.Ю.

прокурора - Грапенюк В.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

адвоката - Бабич Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018070140000919 від 20.10.2018 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, сезонного робітника, військовозобов'язаного, раніше не судимого, -

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений, ОСОБА_1, 20 жовтня 2018 року блзько 16.00 години в с. Верхнє Водяне по вул. Довбуша, Рахівського району, Закрпатської області, керуючи технічно справним автомобілем марки "Nissan" моделі "Patrol" темно синього кольору, з державним реєстраційним номером "НОМЕР_1" реєстрації Чеської Республіки, рухаючись по грунтовій дорозі в напрямку місцевого кладовища легковажно розраховуючи на свої водійські навики та вміння керувати транспортним засобом, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 12.3 ПДРУ - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Зокрема вищевказане проявилось у тому, що водій ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом, маючи пасажирів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який сидів на задньому пасажирському сидінні та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який сидів на передньому пасажирському сидінні, маючи технічну можливість оцінити дорожню обстановку та можливість зупинити керований ним транспортний засіб, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, допустив зіткнення із відкритим шлагбаумом біля вказаного кладовища, внаслідок чого частина даного шлагбаума розбивши лобове скло автомобіля, яким керував ОСОБА_1, проникла в салон даного транспортного засобу.

Внаслідок зазначених дій ОСОБА_1 пасажири керованого ним автомобіля отримали тілесні ушкодження, зокрема ОСОБА_4, отримав тілесні ушкодження у вигляді рваної рани лівої вушної мушлі, які згідно висновку судово- медичної експертизи кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді рвано-забійної рани шиї з пошкодженням нижньої щелепи, язика, що привело до масивної зовнішньої кровотечі і ускладнилося геморагічним шоком.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер в кареті швидкої допомоги при наданні йому медичної допомоги. Вказані тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_3 і згідно висновку судово-медичної експертизи по відношенню до живих осіб відносяться до тяжких ушкоджень, які являли собою небезпеку для життя в момент спричинення.

Згідно висновку судово авто-технічної експертизи, з технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія автомобіля марки "Nissan" моделі "Patrol" темно синього кольору, з державним реєстраційним номером "НОМЕР_1" реєстрації Чеської Республіки громадянина ОСОБА_1

З огляду на викладене, смерть потерпілого ОСОБА_3 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із діями водія ОСОБА_1 та з порушенням останнім вимог Правил дорожнього руху України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у повному обсязі у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, суд, учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч. 3 ст. 349 КПК України, так як прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази у цьому кримінальному провадженні.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

ОСОБА_1, в судовому засіданні ствердив, що він при керуванні транспортним засобом, маючи пасажирів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який сидів на задньому пасажирському сидінні та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який сидів на передньому пасажирському сидінні, маючи технічну можливість оцінити дорожню обстановку та можливість зупинити керований ним транспортний засіб, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, допустив зіткнення із відкритим шлагбаумом біля вказаного кладовища, внаслідок чого частина даного шлагбаума розбивши лобове скло автомобіля, яким він керував, проникла в салон даного транспортного засобу.

Внаслідок зазначених його дій, пасажири автомобіля отримали тілесні ушкодження, зокрема ОСОБА_4, отримав тілесні ушкодження у вигляді рваної рани лівої вушної мушлі, які згідно висновку судово-медичної експертизи кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді рвано-забійної рани шиї з пошкодженням нижньої щелепи, язика, що привело до масивної зовнішньої кровотечі і ускладнилося геморагічним шоком. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер в кареті швидкої допомоги.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її присутності. Претензій цивільного та морального характеру немає. Міру покарання залишає на розсуд суду.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, суд, вважає, вказане обвинувачення доведеним та кваліфікує дії ОСОБА_1, як скоєння злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України - порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло смерть потерпілого.

Суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів та характеризуючих особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування і в судовому засіданні послідовні, не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі, чіткі, узгоджені між собою, отже достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п. 150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п. 57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його суспільну небезпечність, вік та здоров'я обвинуваченого (на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не є інвалідом), характеризуючі особистість обвинуваченого обставини - раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації. Також, суд враховує думку потерпілої щодо призначення покарання без ізоляції ОСОБА_1 від суспільства.

У відповідності з п. 20 Постанови пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року/ із наступними змінами/ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суд при призначенні покарання за ст. 286 КК України має врахувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, особу винного, а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до п.4 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди заподіяної внаслідок злочину, позитивно характеризується.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні.

Враховуючи викладене, виходячи з принципів: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і відбування покарання, оскільки такі за даних обставин справи були б надмірно суворим покаранням, тому обвинуваченому ОСОБА_1, слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, із застосуванням положень ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 п. 1 п. 2 ст. 76 КК України.

Водночас, суд враховує, що злочин був вчинений обвинуваченим через грубе порушення правил безпеки дорожнього руху, в тому числі, водій ОСОБА_1 не забезпечив безпеку дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не реагував на її зміну, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Такі дії водія стали причиною смерті громадянина ОСОБА_3

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1, додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, що прямо передбачено санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним і буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід, в межах кримінального провадження, обраний відповідно до ухвали слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. стосовно ОСОБА_1, у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 18 грудня 2018 року з визначенням розміру застави. 23.10.2018 за ОСОБА_1 внесено визначений слідчим суддею розмір застави та звільнено з-під варти.

Арешт, накладений відповідно до ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області на автомобіль марки «Nissan», моделі «Patrol», темно - синього кольору, з державним реєстраційним номером «НОМЕР_1» Чеської Республіки, який на праві власності належить ОСОБА_1, мешканцю АДРЕСА_1, по вступу вироку в законну силу, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, слід скасувати.

В силу ч. 2 ст. 124 КПК України на користь держави підлягають стягненню з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення експертиз: судово автотехнічної експертизи № 1124 від 04.12.2018 - 1430 (одну тисячу чотириста тридцять) гривень; судово автотехнічної експертизи № 1123 від 03.12.2018 - 1430 (одну тисячу чотириста тридцять) гривень, сумарно 2 860 (дві тисячі вісмсот шістдесят) гривень.

Долю речових доказів, зокрема, автомобіля марки "Nissan" моделі "Patrol" темно синього кольору, з державним реєстраційним номером "НОМЕР_1" реєстрації Чеської Республіки, суд вирішує наступним чином:

Так, згідно матеріалів кримінального провадження речовим доказом являється автомобіль марки "Nissan" моделі "Patrol" темно синього кольору, з державним реєстраційним номером "НОМЕР_1" реєстрації Чеської Республіки, поміщено для зберігання на спеціальний майдачник тимчасового утримання транспортних засобів Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, реєстраційний талон транспортного засобу серії "НОМЕР_2", страховий поліс (Зелена карта) і додатки до реєстраційного талону про проходження технічного огляду на 4 аркушах поміщено в спеціальний пакет № 0095614 та передані в кімнату зберігання речових доказів Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, у зв'язку з чим суд, виходячи з положень ст. 100 КПК України, вважає за необхідне повернути речовий доказ обвинуваченому ОСОБА_1.

Грошову заставу встановлену ОСОБА_1, в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 36 820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень, які внесені у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: отримувач коштів: ТУ ДСА в Закарпатській області, ЄДРПОУ 26213408, р/р 37313002018501, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, по вступу вироку в законну силу, слід повернути заставодавцю, ОСОБА_6.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути, з ОСОБА_1, на користь держави 2 860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень, процесуальних витрат.

Речовий доказ: автомобіль марки "Nissan" моделі "Patrol" темно синього кольору, з державним реєстраційним номером "НОМЕР_1" реєстрації Чеської Республіки, поміщено для зберігання на спеціальний майдачник тимчасового утримання транспортних засобів Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, реєстраційний талон транспортного засобу серії "НОМЕР_2", страховий поліс (Зелена карта) і додатки до реєстраційного талону про проходження технічного огляду на 4 аркушах поміщено в спеціальний пакет № 0095614 та передані в кімнату зберігання речових доказів Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, по вступу вироку в законну силу повернути обвинуваченому ОСОБА_1.

Арешт, накладений відповідно до ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області на автомобіль марки «Nissan», моделі «Patrol», темно - синього кольору, з державним реєстраційним номером «НОМЕР_1» Чеської Республіки, який на праві власності належить ОСОБА_1, мешканцю АДРЕСА_1, по вступу вироку в законну силу, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, слід скасувати.

Грошову заставу встановлену ОСОБА_1, в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 36 820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень, які внесені у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: отримувач коштів: ТУ ДСА в Закарпатській області, ЄДРПОУ 26213408, р/р 37313002018501, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, по вступу вироку в законну силу, слід повернути заставодавцю, ОСОБА_6.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано набирає законної сили, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку слід вручити негайно, після його проголошення, обвинуваченому, та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, та ознайомитися з журналом судового засідання.

Суддя: Ємчук В.Е.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Ємчук В.Е.