Ухвала суду № 80522281, 14.03.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1285/19

№1-кс/303/745/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м.Мукачево

Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гейруш В.Б. при секретарі Малець А.О., за участю: прокурора Прохорова С.А., слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Мукачево клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12019070040000452 від 25.02.2019 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2. вул. Сороча, 18/3,

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він 25 лютого 2019 року близько 18 год. 55 хв. за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою нападу та заволодіння чужим майном, приїхали на автомобілі марки "Volkswagen Sharan" н.з. RDE 8J84 до центрального входу Вищого професійного училища №3 по вул. Кооперативна, 3 в м. Мукачево. Пройшовши через футбольне поле училища, підійшли до автозаправочного пункту ТОВ "БСН ОІЛ" по вул. Коопетративна, 4 в м. Мукачево. Згідно попередньої домовленості та заздалегідь розподілених ролей ОСОБА_4 залишився напроти автозаправки спостерігати за прилеглою до місця нападу територією та своєчасного інформування про появу випадкових перехожих чи транспортних засобів, забезпечуючи можливість безперешкодного здійснення розбійного нападу та прихованість дій усієї групи. Тим часом ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зайшли на автозаправочний пункт, де нанесли множинні удари оператору заправки ОСОБА_6, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких він помер та викрали грошові кошти у сумі близько 3 430 грн. Після скоєння розбійного нападу ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 втекли з місця скоєння злочину (правова кваліфікація ст. 187 ч.4 КК України).

Зважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим, наявність визначених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, з метою забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та, зважаючи на відсутність підстав для застосування іншого, більш м’якого запобіжного заходу, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні просили задоволити подане клопотання, навівши вищезазначені ризики.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні просила суд не застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України є необгрунтованою, не підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, ґрунтується на припущеннях.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав доводи захисника ОСОБА_3, просив суд застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до слідуючого висновку.

Підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; наявність конкретних фактичних та правових підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоровя підозрюваного; міцність соціальних звязків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а за змістом ст.ст.183,194 цього Кодексу тримання підвартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам; під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2, приходжу до висновку, що клопотання подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

Надані органом досудового розслідування матеріали (документи) доводять обставини, що свідчать про наявність доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_2 кримінально-карного діяння. Зазначене підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема протоколами прийняття заяви ТОВ "БСП-Оіл" про вчинене кримінальне правопорушення та огляду місця події від 25.02.2019 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; рапортами слідчого СВ Мукачівського ВП ОСОБА_11 та о/у СКП Мукачівського ВП ОСОБА_12 від 08 та 13.03.2019 року; слідчими експериментами, проведении з участю підозрюваного ОСОБА_4, свідка ОСОБА_9

Відповідно до повідомлення про підозру дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України. За передбачені ч. 4 ст. 187 КК України діяння винній особі може бути призначене покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.

Оцінюючи доводи захисника підозрюваного ОСОБА_2- адвоката ОСОБА_3 про необґрунтованість підозри, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об"єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182).

Таким чином, відновідно до практики ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 пар. 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Вимога розумної підозри містить у собі два питання. Перше з них становить питання права: розумна підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Друге питання факт : мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного злочину. Однак зазначені вимоги не означають, що сторона обвинувачення навіть на ранніх стадіях розслідування, зобов"язана довести всі елементи правопорушення, оскільки цей стандарт не вимагає, щоб сторона обвинувачення мала докази, достатні для остаточного вирішення питання про винуватість.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про те, що додані до клопотання вищенаведені докази підтверджують причетність ОСОБА_2 до скоєння кримінально-карних дій, у тому числі підозру в скоєнні кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об"єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг учинити кримінальне правопорушення.

Слідчим доведено, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, оскільки при оцінці цих доводів слідчий суддя не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв"язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини чи кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті, і вважає, що в матеріалах судового провадження є докази, які вказують на вчинення ОСОБА_2 кримінально-карного діяння.

Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі може переховуватись від органу досудового слідства та суду, оскільки підозрюється у скоєнні тяжкого злочину; незаконно впливати на свідків злочину; іншим чином перешкоджати встановленню істини у справі; знищити або спотворити речові докази, зокрема знаряддя злочину та одяг, в який був одягнутий підозрюваний під час вчинення ним злочину.

Під час розгляду клопотання встановлено, що інший, більш м"який запобіжний захід ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання вказаним вище ризикам.

Оцінивши в сукупності вищенаведені обставини, враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, раніше судимого, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, приходжу до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196-198, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на строк 60 (шістдесят) днів, до 13 травня 2019 року включно.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та підлягає негайному виконанню органом досудового розслідування.

На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подано апеляція до Закарпатського апеляційного суду.

Слідчий суддя В.Б.Гейруш