Ухвала суду № 80520600, 15.03.2019, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/212/19

Провадження № 1-кс-585/19

У Х В А Л А

іменем України

15 березня 2019 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В.,

при секретарі Бондаренко Є.І.,

за участю прокурора Непомнющої О.В.,

захисника Кириленка О.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, погоджене прокурором Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, про продовження строків тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Нещерів Обухівського району Київської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, маючого базову середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15.03.2019 року до суду надійшло вказане клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що підозрюваний спробує ухилитись від слідства та суду, переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до наданих суду матеріалів, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що він 16 січня 2019 року близько 08 години 00 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, застосовуючи невстановлений слідством предмет, деформував замок дверей, проник до гаражного приміщення НОМЕР_2, що знаходиться по вул. Польок в м. Обухів Київської області, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_3, звідки здійснив крадіжку мікрохвильової печі «Самсунг», м'ясорубки «Кенвуд» та сушарки для фруктів «Shivaki», після чого погрузив вказані речі до автомобіля марки «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_1, та з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь.

Окрім цього, 16 січня 2019 року близько 09 години 00 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом перелазу через паркан проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2, що на праві приватної власності належить ОСОБА_4, де шляхом розбирання металопластикового вікна проник до приміщення будинку, звідки здійснив крадіжку трьох автомобільних акумуляторних батарей марки «Варта», ємністю 110 ампер 12 вольт кожен, та двох акумуляторів по 65 ампер 12 вольт, після чого погрузив вказані речі до автомобіля марки «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_1, та з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь.

16.01.2019 року матеріали досудового розслідування по даному факту внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110230000039.

17.01.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло.

Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення.

В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Прокурор в судовому засіданні загалом довів обставини, викладені в клопотанні слідчого, наполягав на доцільності саме запропонованого клопотанням запобіжного заходу.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечили проти клопотання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, зокрема домашній арешт, посилаючись на відсутність намірів підозрюваного перешкоджати слідству, впливати на потерпілого чи свідків, достатність такого запобіжного заходу, наявність згоди власника житла.

Обґрунтованість підозри в межах розгляду клопотання ніким не оспорювалась.

При вирішенні справи слід зазначити, що слідчим клопотання подано із значним порушенням визначених ч.1 ст.199 КПК України строків, а саме клопотання подано фактично лише за один день до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а не за п'ять, як це передбачено законом. Також слідчому судді не подано розписки або будь-яких підтверджень виконання слідчим закону в частині завчасного вручення копії клопотання обвинуваченому та захисникові. Однак враховуючи відсутність заперечень сторони захисту розгляд клопотання було здійснено у судовому засіданні по його суті.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 є людиною молодого віку, ніде не працює, не одружений, має місцем реєстрації, утриманців не має, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому відсутність достатньо стійких соціальних зв'язків підвищує ризик переховування підозрюваного від слідства та суду;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до змісту ст. ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Висновки слідчого щодо наявності таких обставин, виходячи з положень ст. 178 КПК України, мають бути належно обґрунтовані, зроблені за результатами сукупного аналізу характеру злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців, стану здоров'я, матеріального стану).

При цьому слід мати на увазі, що обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходжу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії»).

В обґрунтування обрання найсуворішого запобіжного заходу слідчий послався лише на стандартне посилання про можливість ухилення підозрюваного від слідства, що є явно недостатнім і не вказує на доведеність обставин, передбачених ст.178 КПК України. При цьому з посилань сторін вбачається, що підозрюваний дав визнавальні покази, від участі у слідчих діях не ухилявся, процесуальні обов'язки виконував сумлінно, за його участю проведено декілька слідчих експериментів, складено протокол його допиту. Слідчий та прокурор ні в клопотанні, а прокурор в судовому засіданні не посилались на те, що підозрюваним вчинялись будь-які дії відносно переховування від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджання кримінальному провадженню. Будь-яких доказів на підтвердження вчинення підозрюваним подібних дій слідчому судді не подавалось.

Вважаю, що заявлені у клопотанні слідчого ризики, хоча й існують, проте вони мають не такий ступінь небезпеки, якому може запобігти лише винятково найсуворіший запобіжний захід. Про вказане свідчать ті обставини, що згідно наданих під час розгляду справи письмових доказів підозрюваний має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_3. Посилання ж на те, що підозрюваний впливатиме на свідків жодним чином не конкретизовані та не обґрунтовані, при цьому підозрюваний вже надав слідчому покази, прийняв участь у інших слідчих діях.

Однак, жодних підстав вважати, що зазначеним вище ризикам може запобігти лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з поданих слідчому судді матеріалів не вбачається.

На противагу доводам клопотання, відповідно до письмової заяви власника житла, копії паспорта та неспростованих ніким пояснень підозрюваного в судовому засіданні, ОСОБА_2 постійно проживає разом в цивільному шлюбі з ОСОБА_5 та з батьками за адресою: АДРЕСА_1.

В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення ЄСПЛ у справі «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови»).

Вважаю, що майновий і соціальний статус підозрюваного, єдиним який не має джерела доходу, його стан здоров'я, вказують на маловірогідність втечі підозрюваного від слідства та суду, тому необхідність в утриманні під вартою відсутня.

Слідчий від участі у судовому засіданні ухилився.

При вирішенні клопотання по його суті вважаю суттєвим те, що вимоги клопотання та всі обґрунтування прокурора стосуються продовження дії запобіжного заходу, продовження строків тримання під вартою лише на 1 день, тобто до 17 березня 2019 року, що явно вказує на відсутність потреби застосування найбільш обтяжливого для особи виду заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Посилання прокурора на описку у даті, допущену слідчим у клопотанні, вважаю юридично неспроможним, оскільки в силу вимог КПК України слідчий суддя не може їх врахувати та вийти за межі письмових вимог клопотання. За таких обставин, запропоноване у клопотанні продовження строків тримання під вартою не може вважатись таким, що викликано потребами досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один із ризиків, але не доведе обставин щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначено у клопотанні.

Таким чином, враховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні та недоведеність слідчим і прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, вважаю можливим відмовити в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт в період часу з 21-00 год. до 06-00 год. наступної доби з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості пред'явленої підозри, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та унеможливить вчинення нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 199, 202, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строків тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2.

Клопотання захисника задовольнити.

Змінити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю села Нещерів Обухівського району Київської області, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 21-00 год. до 06-00 год. наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обов'язки:

-прибувати до слідчого, якому доручено досудове розслідування цього кримінального провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу слідчого, прокурора, суду в період часу з 21-00 год. до 06-00 год. наступної доби;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

-не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю в два місяці - до 14 травня 2019 року включно, який обраховувати з 15 березня 2019 року з 13 год. 50 хв.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, якому доручено досудове розслідування цього кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя М.В.Кравченко