Ухвала суду № 80518730, 15.03.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12020/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту прийняття спадщини, визнання договорів дарування недійсними, визнання права власності у порядку спадкування за законом та витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

На судовий запит від 12 березня 2019 року, поданого на виконання частини шостої статті 187 ЦПК України, 14 березня 2019 року надано Витяг з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні приватного будинку АДРЕСА_1.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

І. Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», у частині першій статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1 921 грн.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд задовольнити чотири позовні вимоги немайнового характеру по суті правовідносин та дві майнового характеру:

- встановити факт прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті його батька, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, 1/6 частки житлового будинку (на плані під літерою «А») з відповідними частинами надвірних будівель та споруд: сараїв (на плані під літерами «Б»), погребу на плані під літерою «В»);

- визнати недійсним договір дарування частини будинку, посвідчений Шостою київською державною нотаріальною конторою 22 вересня 1988 року за реєстровим № 2-3293.

- визнати недійсним договір дарування 26/100 частин житлового будинку, вчинений ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, посвідчений Шостою київською державною нотаріальною конторою 04 червня 2007 року за реєстровим № 6-2443 та

- визнати недійсним договір дарування 74/100 частин житлового будинку, вчинений ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 посвідчений Шостою київською державною нотаріальною конторою 03 квітня 2009 року за реєстровим № 1-1363;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки житлового будинку, житловою площею 107,50 кв м, (на плані під літерою «А»), з відповідними частинами надвірних будівель та споруд: гаражів сараїв (на плані під літерами «Б», «Г») погребу (на плані під літерою «В»), теплиці (під літерою «Е», гаражу-сараю (під літерою «Ж»), споруджень № 1, 2, 1, 11 у порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року (1/6 частки) та в порядку спадкування як спадкоємицею першої черги за правом представлення після смерті бабусі, ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року (1/3 частки);

- витребувати з чужого незаконного володіння відповідачів у власність позивача вказану частку зазначених об'єктів.

Заявником разом з позовною заявою подано 4 квитанції про сплату судового збору у розмірі по 768, 40 грн, що відповідає судовому збору за чотири позовні вимоги немайнового характеру, та квитанцію про сплату судового збору у розмірі 6 155 грн - за вимогу майнового характеру за ціною позову - 615 500 грн.

Відповідно до пунктів 2, 9 та 10 частини першої статті 177 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, а у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Як вбачається з позовної заяви та додатків до неї, вартість об'єкту нерухомого майна - домоволодіння не визначена, ціна позову зазначена у розмірі 615 500 грн - 1/2 частини від вказаної вартості будинку на сайті продажу нерухомості, на думку заявника, аналогічного предмету спору, що є безпідставним висновком, оскільки об'єкти різняться за загальною площею і кількістю кімнат.

Виходячи з наведеного, заявник мав сплатити суму судового збору, відповідно до встановлених Законом України «Про судовий збір» ставок, враховуючи положення частини першої статті 177 ЦПК України та кількості позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 177 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Як вже зазначалося, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому суд попередньо визначає розмір судового збору за вимогу про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння в 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну з вимог.

Враховуючи сплату судового збору у розмірі 6 155 грн, при зверненні до Печерського районного суду м. Києва судовий збір у розмірі 13 055 грн заявнику слід доплатити / сплатити на реквізити: отримувач коштів: УК (Управління казначейства) у Печерському районі; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 38004897; рахунок отримувача: 31210206026007; банк отримувача: ГУ ДКСУ (Головне управління Державної казначейської служби України) у м. Києві; код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;050; «Судовий збір», Печерський районний суд м. Києва, вид звернення, пункт 1.1.2.

ІІ. Положеннями статті 95 ЦПК України закріплено зміст поняття письмових доказів, що застосовується у розумінні цивільного процесу. Так, частиною першою вказаної статті зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.

Судові рішення підлягають засвідченню згідно з Інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказам ДСА України від 17 грудня 2013 року № 173 та Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07 квітня 2003 року «ДСТУ 4163-2003», відповідно до яких відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 [підпису].

Виходячи з даних нормативних актів, повноваження на засвідчення судових рішень має виключно відповідна судова інстанція.

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Разом з тим додатки до позовної заяви - копії документів не містять підпису із зазначенням дати засвідчення ані позивача, ані уповноваженого представника. Копії мають бути належної якості, щоб на них можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено.

З доданих до позовної заяви додатків вбачається, що жоден з поданих документів не відповідає вимогам засвідчення копій: не містять підписів, дати посвідчення, подекуди текст не видно, подані копії рішень не засвідченні судовими інстанціями.

ІІІ. Відповідно до відомостей Витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні приватного будинку АДРЕСА_1, наданого на судовий запит зареєстрованими значаться, окрім позивача та відповідача ОСОБА_2, ще ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та неповнолітні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_14, які не залучені в якості учасників розгляду справи, незважаючи на те, що рішення суду може вплинути на їх права та обов'язки.

Відповідно, позивачу необхідно уточнити коло учасників справи.

Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду нової позовної заяви та додатків, з урахуванням викладених вимог, у тій кількості примірників, скільки осіб заявлено відповідачами та третіми особами у справі, подання оригіналів платіжних документів про сплату судового збору.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається, що встановлено положеннями частини третьої статті 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту прийняття спадщини, визнання договорів дарування недійсними, визнання права власності у порядку спадкування за законом та витребування майна із чужого незаконного володіння залишити без руху, надавши позивачам строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. В. Литвинова