Ухвала суду № 80517024, 18.03.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4831/17

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2019 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії

головуючого: судді – Степаненка О.М., суддів Кондрацької Н.М., Демчика Р.В.,

секретаря - Чмих І.С.,

за участю: прокурора – Савіська О.О.,

потерпілої - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерація, Свердловської області, Режевського району, м.Реж, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

26.05.2004 Золотоніським міськрайсудом Черкаської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки. 14.04.2005 іспитовий строк відмінено і до відбуття 2 роки позбавлення волі;

11.09.2009 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч.1 ст.309, п.3 ч.1 ст.76, п.4 ч.1 ст.76 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. 25.03.2010 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області постановою на підставі ч.2 ст.78 КК України скасовано звільнення від відбуття покарання з іспитовим строком, направлений в місця позбавлення волі на 1 рік. 25.06.2011 звільнений по відбуттю покарання;

18.10.2011 Придніпровським районним судом м.Черкаси за ч.2 ст.185 КК України до 1 року і 6 місяців позбавлення волі. 26.02.2012 звільнений по відбуттю покарання;

01.04.2014 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. 07.10.2016 звільнений по відбуттю покарання;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся із клопотанням, в якому просив продовжити строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, вказавши на ризики, які на думку прокурора не змінились, а саме: ризик вчинення іншого правопорушення, а також ризик переховування від суду.

Потерпіла ОСОБА_1 при вирішенні доцільності продовження утримувати обвинуваченого під вартою поклалась на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти продовження запобіжного заходу, на їх думку на даний час відпала потреба у триманні під вартою обвинуваченого,так як він не перешкоджає встановленню істини по справі з огляду на сталу позицію захисту; він не зможе впливати на свідків, які вже допитані під час судового розгляду; він має житло, де може перебувати під час виконання іншого більш м’якого запобіжного заходу. Крім того зауважили, що ОСОБА_2 майже два роки утримується під вартою.

Суд, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Судом здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а саме ювелірних виробів, які належать потерпілій ОСОБА_1, що мало місце 16.03.2017.

З 16.03.2017 обвинувачений ОСОБА_2 перебуває під вартою.

Суд неодноразово продовжував строк тримання під вартою ОСОБА_2 з обґрунтуванням виправданості застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу, яка на момент вирішення цього питання була актуальною.

Водночас суд встановлює нові обставини, які мають суттєве значення при вирішенні питання щодо доцільності тримання під вартою ОСОБА_2, а саме:

17.01.2019 судом частково задоволено клопотання прокурора, який просив призначити судову експертизу для з’ясування вартості ювелірних виробів. Ухвалою суду доручено прокурору вилучити у потерпілої ОСОБА_1 ювелірні вироби, які були предметом інкримінованого ОСОБА_2 злочину; провести судову товарознавчу експертизу для визначення вартості виробів, які були предметом злочину, та які були вилучені під час огляду місця події 16.03.2017, на дату вчинення злочину. Копію судового рішення надіслано прокурору для виконання.

Станом на 13.03.2019 ухвала суду не виконана, при цьому прокурор повідомив, що для проведення судової товарознавчої експертизи необхідний значний час. Крім того для встановлення вартості ювелірних виробів виготовлених із дорогоцінних металів із наявними вставками необхідно отримати висновки судової експертизи за експертними спеціальностями: 8.9 «Дослідження металів і сплавів» та 17.1 «Дослідження дорогоцінного, напівдорогоцінного та декоративного каміння», яких наразі немає.

Стаття 29 Конституції України гарантує: «Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність».

За дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час судового розгляду при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу покладається на суд, який зобов’язаний забезпечити недопущення обмеження конституційних прав та свобод особи за відсутності підстав, передбачених КПК України; необґрунтованого застосування до особи певного виду запобіжного заходу за умови, що належна процесуальна поведінка підозрюваного може бути забезпечена шляхом обрання менш суворого виду запобіжного заходу.

При цьому судом встановлено, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшився з часом, адже включення строку запобіжного ув'язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти.

Крім того суд зауважує про недопустимість порушення «розумності» строку тримання під вартою (правова позиція ЄСПЛ в рішенні у справі «Харченко проти України»), в зв’язку з довготривалим виконанням стороною обвинувачення ухвали суду про проведення товарознавчої експертизи, яка була ініційована прокурором.

Таким чином суд встановив, що станом на сьогодні ризики суттєво зменшилися, а тому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_2 та виконання ним процесуальних обов’язків можливо через застосування в даному випадку менш суворого (альтернативного) запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту із забороною залишати квартиру АДРЕСА_1, де він проживав останні 06 місяців до затримання (довідка №87 Громадського квартального комітету №12 від 07.08.2018), з покладанням на нього обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст. 331, 372, 376 КПК України,

у х в а л и в:

У клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 відмовити.

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 із тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому залишати квартиру АДРЕСА_1 цілодобово строком на два місяці до 13.05.2019.

На підставі ч. 5 ст.194 КПК України на ОСОБА_2 покласти наступні обов’язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

4) носити електронний засіб контролю.

Обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого на строк два місяці, тобто до 13.05.2019.

Звільнити ОСОБА_2 з під варти негайно в залі суду.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику для відому; направити прокурору, ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», Золотоніському відділу поліції ГУНП в Черкаській області для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_4

Судді Н.М.ОСОБА_5Демчик