Ухвала суду № 80515502, 18.03.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/748/19

Провадження № 2/629/716/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Смірнова Н.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Лозівської об’єднаної територіальної громади Харківської області про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на землю, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Лозівської об’єднаної територіальної громади Харківської області про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на землю, посилаючись на те, що він з 2000 року постійно проживав з ОСОБА_2 до дня її смерті. ОСОБА_2померла 09.02.2010 року, після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 6,1263 га, розташованої на території Чернігівської сільської ради Лозівського району Харківської області та належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю. Вони постійно проживала разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та турбувалися один про одного. ОСОБА_2 була співмешканкою його дідуся, але він вважає її своєю бабусею, а вона його вважала своїм онуком. Коли дід пішов від неї в іншу сім’ю, то позивач залишився з нею, а бабуся продовжувала його виховувати, одягала, вчила, він теж турбувався про неї. Після смерті ОСОБА_2 він так і залишився проживати в квартирі і до цього часу. Таким чином він прийняв спадщину як спадкоємець четвертої черги та у зв’язку із втратою оригіналу державного акта на право приватної власності на землю позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину. Інших спадкоємців у померлої ОСОБА_2 немає, заповіт щодо розпорядження майном, в тому числі і земельною ділянкою, вона не складала. Ще за життя, а саме в січні 2010 року, ОСОБА_2 передала йому оригінал Державного акту на землю та повідомила, що він може користуватися цією землею. З того часу він розпочав фактично користуватися земельною ділянкою. Вважає, що він є добросовісним набувачем, оскільки вже протягом більш ніж 10 років відкрито та безперервно володіє земельною ділянкою та просить визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку, як за особою, яка проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Пред’явлена позовна заява ухвалою суду від 22.02.2019 року була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України.

Для усунення цих недоліків судом була винесена ухвала від 22.02.2019 року, яка позивачем не виконана. В зв’язку з вищевикладеним, суд визнає позовну заяву ОСОБА_1 до Лозівської об’єднаної територіальної громади Харківської області про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на землю у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України неподаною та повертає її позивачу.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв'язку з наведеним, повернення позовної заяви, недоліки якої не усунуті належним чином після залишення заяви без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

За таких обставин суд вважає, що позовна заява місить недоліки, які не були належним чином усунуті позивачем, що унеможливлює її розгляд по суті, а тому підлягає поверненню позивачу.

Частиною 7 ст. 185 ЦПК України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.

З огляду на зазначене та керуючись ст. 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лозівської об’єднаної територіальної громади Харківської області про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на землю визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.А. Смірнова