Постанова № 80515184, 28.02.2019, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/171/19

Провадження № 3/135/137/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2019 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли від Ладижижнського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: вул. Будівельників, буд.51-2, кв.96, м. Ладижин, Вінницька область,

звинуваченої у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

14.08.2018 ОСОБА_1 не виконала своїх батьківських обов’язків щодо виховання своєї доньки ОСОБА_2П, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка порушує статут школи, грубіянить учням та вчителям, займається шантажем та вимаганням, в результаті чого ОСОБА_1 допустила адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 184 КУпАП.

Вивчивши справу про адміністративне правопорушення, вважаю, що її розглянути неможливо з наступних підстав.

Згідно зі ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушення заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

За змістом ст.184 , зокрема, ч.3 КУпАП відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, настає за їх ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, в тому числі й у разі вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.

Отже, передумовою та правовою підставою такої відповідальності має бути вчинення вказаним неповнолітнім адміністративного правопорушення, яке відповідно до ст.ст.251,252 КУпАП має бути підтверджено відповідними доказами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Матеріали справи не містять достатніх і беззаперечних доказів вчинення неповнолітньою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 адміністративного правопорушення, а саме протоколу про адміністративне правопорушення складеного уповноваженою на те особою відносно неповнолітньої ОСОБА_2

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суддя позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із чим, приходить до висновку про необхідність повернення справи для дооформлення, під час якого необхідно всебічно, повно, і об'єктивно з'ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, після чого, за наявності до того законних підстав, направити до суду, адже ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Наведені вище недоліки, що були допущені при складанні адміністративного протоколу та при оформленні справи про адміністративне правопорушення, перешкоджають повному, об'єктивному та всебічному розгляду справи, прийняттю правильного рішення по справі, а тому керуючись ст.ст. 252, 256, 278, 280 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути до Ладижинського відділення поліції Бершадського відділу національної поліції для доопрацювання та належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя