Ухвала суду № 80514540, 15.03.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

15.03.2019

Справа № 642/1704/19

Провадження №2/642/941/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

встановив :

Позивач звернулась до суду з позовом про поділ майна подружжя.

Одночасно позивачем подана заява про забезпечення вказаного позову, в якій вона просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль ГАЗ 330200 2285, 2004, білий, № двиг. 40630А43181446, №шасі ХТН33020052026890, № куз. 33020050283199, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та на квартиру, що знаходиться: АДРЕСА_1.

Положеннями ч.1 ст.151 ЦПК України, визначено форму заяви про забезпечення позову.

За загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України в постанові № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Подана до суду заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності застосування забезпечення позову, тобто посилання на конкретні обставини чи факти, які свідчать про реальну загрозу відчуження майна, а також не надані достатні та належні докази того, що зазначене майно може бути реалізовано відповідачем, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду в подальшому, враховуючи, що вказане майно перебуває у спільній сумісній власності.

Заявником також не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

На підставі викладеного, приходжу до висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, а тому слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, роз'яснивши, що позивач не позбавляється права звернутись із заявою про забезпечення позову в будь-який час протягом розгляду справи в суді.

Керуючись ст. ст. 151, 153 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя