Ухвала суду № 80514399, 15.03.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

15.03.2019

Справа№642/4979/18

Провадження№1-кс/642/540/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., за участю секретарів судового засідання Канаєвої К.М. та Сухорукова І.М., прокурора Костюкова М.С., слідчих Стаматіна О.М. та Бережної Н.О., представника власника ОСОБА_1 та ТОВ «Скайторг» адвоката Мечкало І.В., розглянувши клопотання слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області майора поліції Бережної Н.О., про арешт майна, у кримінальному провадженні №12018220510000991 від 20.04.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 275 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області Бережна Н.О. звернулася до суду з клопотанням про арешт майна. При цьому посилалася на те, що до СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області з департаменту територіального контролю Харківської міської ради Харківської області надійшло повідомлення про виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1, на земельній ділянці, яка перебуває у власності територіальної громади, без наявних дозвільних документів на землекористування.

За вказаним фактом, відповідно до вимог ч.ч. 1, 4, 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.275 КК України за № 12018220510000991 від 20.04.2018 року.

17 серпня 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель проведено обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, з кадастровим номером НОМЕР_1 в ході якого встановлено, що на вказаній земельній ділянці, яка належить територіальній громаді, невстановленими особами проводиться будівництво АЗС, всупереч вимога ст.ст. 123, 124, 125 та ч. 1 ст. 211 Земельного Кодексу України, при цьому розмір заподіяної самоправними діями осіб, які будують АЗС, що виразилися в самовільному занятті земельної ділянки шкоди становить 7 493 гривні 85 копійок.

Згідно листа Холодногірського РВ у м.Харкові ГУ ДСНС України в Харківській області від 20.11.2018р., господарську діяльність на території незаконно побудованої автозаправної станції за аресою АДРЕСА_1, здійснює ТОВ «Скайторг».

12 грудня 2018р. за ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 12.12.2018р. було проведено огляд земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_1 та розміщеного на ній автозаправного комплексу, загальною площею 145,5 кв.м.

За інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №152192899 від 09.01.2019р., автозаправочний комплекс за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1.

Згідно листа Холодногірського РВ у м.Харкові ГУ ДСНС України в Харківській обл., від 19.12.2018р. ТОВ «Скайторг», який здійснює свою господарську діяльність на території вказаної автозаправки, за документами дозвільного характеру до органів ДСНС України не звертався, декларацію відповідності МТБ вимогам законодавства з питань пожежної безпеки не подавав.

Відповідно листа департаменту ДАБІ України в Харківській обл., виявлено факт виконання будівельних робіт на об'єкті з класом наслідків ССЗ (значні наслідки) за адресою АДРЕСА_1 без дозволу на виконання будівельних робіт на об'єктах, які з класом наслідків належать до об'єктів зі значними наслідками (ССЗ), що є порушенням ч.1 ст.37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою КМУ від 13.04.2011р.

Згідно листа ГУ Держпраці в Харківській області від 18.01.2019р., дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки суб'єкту господарювання ТОВ «Скайторг» за адресою АДРЕСА_1 не видавалося.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що 30.01.2019р. заправив свій автомобіль на АЗС «Скай» за адресою АДРЕСА_1 бензином АІ-91, після чого в його автомобілі сталися поломки, та на автосервісі після діагностики йому повідомили, що причиною поломки став неякісний бензин.

В клопотанні слідчий просить накласти арешт на речовий доказ - автозаправочний комплекс за адресою АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, та на території якого здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Скайторг», із забороною пошкодження, псування, знищення, перетворення, користування, відчуження вказаного майна.

В обґрунтування клопотання про накладення арешту слідчий посилається на ст. 98 КПК України, оскільки комплекс зберіг сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, може бути об'єктом протиправних дій та відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, існує сукупність підстав та розумних підозр, що вилучене в ході огляду місця події, майно є доказом злочину. Тільки позбавивши можливості відчужувати вищевказане майно із забороною користування ним, можливо попередити його приховування, пошкодження чи псування, втрату або знищення, передачу або інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Окрім того, вказаний заправочний комплекс уявляє небезпеку для суспільства, що підтверджується відсутністю дозвільних документів.

Слідчий Стаматін О.М. у судовому засіданні клопотання підтримав, зазначив, що автозаправочний комплекс належить ОСОБА_1 Згідно листів департаменту будівельного контролю та ГУ Держпраці виявлено факт виконання будівельних робіт без дозволу і такі дозволи на зазначені роботи не надавались. Також ТОВ «Скайторг», який експлуатує зазначений комплекс щодо відповідних дозволів до вказаних установ не зверталось. В ході огляду місця події автозаправочний комплекс визнано речовим доказом і являє небезпеку для суспільства. Наслідки які були заподіяні - це небезпека для населення, яке проживає поряд.

Слідчий Бережна Н.О. у судовому засіданні клопотання підтримала, зазначила, що майно визнано речовим доказом. На підставі листів відповідних служб ТОВ «Скайторг» не має відповідних дозволів, а тому необхідно заборонити його використання та накласти арешт на комплекс АЗС. Вважала комплекс об'єктом протиправних дій, оскільки є свідок, який заправився неякісним пальним. Речовим доказом визнано не бензин, а весь комплекс, який є об'єктом підвищеної небезпеки. Діяльність ТОВ «Скайторг» може привести до тяжких наслідків, у тому числі й шкоди здоров'ю громадян. Наслідками по вказаному кримінальному провадженню є поломка автомобілю, а тому є загроза життю та здоров'ю водія. Про підозру у кримінальному провадженню нікому не повідомлялося, цивільних позовів немає. Мета арешту - це збереження майна з урахуванням того, що ТОВ «Скайторг» ігнорує запити слідчого, і вона вважає, що можливе псування чи пошкодження майна. З клопотаннями про надання тимчасового доступу до речей та документів ТОВ «Скайторг» вона до суду не зверталася. Санкція статті, за якою ведеться кримінальне провадження, не передбачає конфіскації майна. Експертизи по кримінальному провадженню не проводилися.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, при цьому зазначив, що 20.04.2018р. було відкрите кримінальне провадження за ст.356 КК України, оскільки було звернення Департаменту територіального контролю ХМР про самовільне зайняття земельної ділянки, що вказує на ознаки злочину, передбаченого ст.1971 КК України. В наслідок самовільного зайняття земельної ділянки Управлінням Держгеокадастру вирахована шкода в розмірі 7493,85 грн. В подальшому дії невстановлених осіб перекваліфіковані на ч.1 ст.275 КК України у зв'язку з тим, що автозаправний комплекс створює загрозу для суспільства, життя і здоров'я людей, про що зазначалось в листах про ненадання відповідних дозволів. В подальшому між Харківською міською радою та попереднім власником було укладено мирову угоду затверджену судом. Фактів смерті, або захворювання людей встановлено не було, потерпілими по кримінальному провадженню нікого не визнано, цивільних позовів не заявлено. В клопотанні помилково зазначено, що майно вилучено. Проводився лише огляд, при якому ГУ ДСНС України було встановлені порушення. На вимогу в порядку ст. 94 КПК України було відмовлено у наданні дозвільних документів і комплекс визнано речовим доказом, який підлягає збереженню. З клопотанням про доступ до речей і документів слідчий не звертався. Будь яких експертиз по кримінальному провадженню не призначалось. Свідок ОСОБА_4 допитаний в якості свідка, показав, що здійснив заправку на зазначеному АЗК отримавши відповідний чек, але пальне було неякісним, в результаті чого його автомобіль ремонтували. Чому в акті про огляд автомобіля в м.Мерефа не зазначено дату огляду та чи співпадають дати заправки та огляду не знає. ОСОБА_4 в якості потерпілого не допитувався, позовів не пред'являв. Відомості до ЄРДР було внесено 20.04.2018р., до цього часу власник майна чи співробітники ТОВ «Скайторг» не допитувалися, пред'явлення підозри будь кому на даний час не планується. Раніше в клопотанні про накладення арешту на автозаправний комплекс ухвалою слідчого судді було відмовлено. Огляд було проведено 26.12.2018р., а з клопотанням про накладення арешту вони звернулись 07.02.2018р.

Представник власника та ТОВ «Скайторг» проти задоволення клопотання заперечувала, просила відмовити у його задоволенні. При цьому показала, що майно на яке слідчий просить накласти арешт належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Власник звернувся до Харківської міської ради і рішенням 22 сесії Харківської міської ради від 17.10.2018р. ОСОБА_1 було надано в оренду зазначену земельну ділянку до 01.11.2023 року. ОСОБА_1 17.10.2018р. передав своє майно в оренду ТОВ «Скайторг». Ознаки об'єктивної сторони злочину передбачені ч.1 ст.275 КК України відсутні, як і відсутні наслідки, які передбачені в зазначеній статті. Ні прокурор ні слідчий не могли пояснити які саме спричинені тяжкі наслідки, також про це не зазначено в клопотанні, а реальна небезпека, яка настала чи може настати є припущення. Також в клопотанні не зазначено, яким чином встановлено розмір шкоди за ч.1 ст.275 КК України у розмірі 7493,85 грн., і фактичних даних на підтвердження такої шкоди немає, що також підтверджено відсутністю цивільних позовів по кримінальному провадженню. Твердження, що вилучено майно є доказом злочину є хибним, оскільки будь яке майно не вилучалося. Слідчий в клопотанні посилається на покази свідка ОСОБА_4, що той заправився плохим пальним, однак при огляді об'єкту сам слідчий спростовує таке твердження зазначаючи про наявність куточка споживача де знаходиться сертифікат відповідності на пальне, що також не є предметом злочину. ОСОБА_4 не звертався з претензіями до ТОВ «Скайторг» та позовних заяв до суду не подавав, щодо пошкодження його майна. На протязі року не було призначено жодної експертизи, не вилучено зразків і нікому не пред'явлена підозра. В клопотанні не конкретизовано речові докази. Слідчим не надано належних та допустимих доказів про вчинення власником чи ТОВ «Скайторг» злочину, а також, що майно на яке бажають накласти арешт зберегло на собі сліди такого злочину. Накладення арешту викличе істотну шкоду, зокрема заборону власнику вільно розпоряджатися своїм майном, а ТОВ «Скайторг» - займатися підприємницькою діяльністю та отримувати відповідний прибуток, тобто наявне втручання у господарську діяльність. У ТОВ «Скайторг», маються відповідні журнали та інструкції з техніки безпеки, а робітники проходять відповідні навчання з цього питання та питань пожежної безпеки.

Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, встановив, що клопотання не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Згідно до частин 1 та 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина перша ст. 275 КК України, за якою ведеться досудове слідство, передбачає кримінальну відповідальність за порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Відповідно до вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту.

Постановою слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Бережної Н.О. від 26.12.2018р. було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018220510000991 автозаправочний комплекс загальною площею 145,5 кв.м розміщений на земельній ділянці НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1.

Таким чином, сама по собі наявність автозаправочного комплексу на вказаній земельній ділянці, його характеристики та інші необхідні слідству відомості вже зафіксовані у протоколі огляду від 26.12.2018 року, та в постанові про визнання речовим доказом. Тому відсутня необхідність накладення арешту для запобігання псування чи приховування даного заправочного комплексу, так як факт його існування вже зафіксовано у процесуальних документах досудового слідства.

Крім того, санкція ч.1 ст.275 КК України, за якою ведеться досудове слідство, не передбачає додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. По кримінальному провадженню відсутні цивільні позови, які б стосувалися цього майна.

Тому, взагалі слідчим та прокурором не доведено що мета арешту майна, визначена у частині 2 статті 170 КПК України, буде досягнута.

Також, слідчим суддею встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 27.08.2018р., яка набрала законної сили, було затверджено мирову угоду між Харківською міською радою та ОСОБА_5 щодо оформлення відповідачем належним чином прав землекористувача земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. При цьому було знято заборону ОСОБА_5 здійснювати самочинне будівництво будь-яких об'єктів нерухомого майна за вказаною адресою. В подальшому, ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу нерухомого майна продав ОСОБА_1 автозаправочний комплекс за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці НОМЕР_1. В подальшому, за заявою ОСОБА_1, рішенням ХМР від 17.10.2018р. йому було надано в оренду строком до 01.11.2023р. вказану земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 для експлуатації та обслуговування автозаправочного комплексу АДРЕСА_1. Дані відомості свідчить, що між ХМР та власником автозаправочного комплексу за вказаною адресою наявні цивільно-правові відносини, і слідчим та прокурором, відомості щодо правовідносин, які врегульовано даною ухвалою, слідчому судді повідомлено не було.

Також, слідчим та прокурором не було повідомлено, що аналогічне клопотання вже ініціювалося перед іншим слідчим суддею в межах даного кримінального провадження. Тобто, вказані у клопотанні обставини були встановлені не під час огляду від 12.12.2018р., а під час огляду земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, проведеного 06.09.2018р., після якого слідчий звертався до слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова із клопотання про арешт майна, і ухвалою слідчого судді від 05.10.2018р. було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Дослідженням кримінального провадження встановлено, що майже за рік, на протязі якого триває досудове слідство, слідчим не проведено відповідних та необхідних слідчих дій, які б були реально спрямовані на отримання належних та допустимих доказів, а саме: не допитаний власник майна та посадові особи товариства, яке орендує майно, не здійснено тимчасовий доступ до речей та документів власника та орендаря, не з'ясовано, чи отримував орендар дозвільні документи на діяльність, пов'язану із небезпекою в інших областях України, також, за цей період жодній особі не було пред'явлено підозру.

За листами ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 19.12.2018р. а також ГУ Держпраці у Харківській області від 18.01.2019р., які слідчий додав до свого клопотання, на лист прокурора було надано відповідь, що відсутні підстави для здійснення перевірки АЗС ТОВ «СКАЙТОРГ» за адресою АДРЕСА_1.

Враховуючі усі перелічені обставини в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні слідчим та прокурором не доведено необхідності та доцільності накладення арешту, на автозаправочний комплекс, розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Окрім того, враховуючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, накладення арешту на вказане майно у зазначений слідчим спосіб, обмежить власника майна вільно розпоряджатися своїм майном і отримувати орендну плату за договором оренди та фактично призведе до зупинення господарської діяльності орендаря ТОВ «СКАЙТОРГ», до визнання його діяльності незаконною відповідним рішенням у цивільній, господарській справі або вироку у кримінальному провадженні, тому накладення арешту на майно не є співмірним заходом забезпечення даного кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області майора поліції Бережної Н.О. про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 15 березня 2019 року.

Слідчий суддя Л.Г. Проценко