Вирок № 80513340, 18.03.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 552/5354/16-к

Дата документу 18.03.2019

Справа № 552/5354/16-к

Провадження № 1-кп/554/54/2018

В И Р О К

Іменем України

18 березня 2019 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі колегії суддів:

головуючого - судді Савченка А. Г.

суддів Микитенка В. М., Струкова О. М.

при секретарі Гречка Є. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві за участю учасників судового розгляду: прокурорів Зоріна В. С., Лапоногова С. М., потерпілих ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, перекладача ОСОБА_9, ОСОБА_10, обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 кримінальне провадження № 42014170030000052 по обвинуваченню

ОСОБА_11 Аджаріча, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_15, грузина, громадянина ОСОБА_15, який не зареєстрований на території України, тимчасово проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 та АДРЕСА_1, не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3 і 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 355 КК України,

ОСОБА_12, 9 березня 1982 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, грузина, громадянина ОСОБА_15, який не зареєстрований на території України, тимчасово проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, не працюючого, має на утриманні малолітню дитину, не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 355 КК України,

ОСОБА_14 Заурієвича, 14 вересня 1968 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_15, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7 та с. Марківка Полтавського району Полтавської області, вулиця Кошевого, 64, грузина, громадянина України, не одруженого, не працюючого, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_13, 24 лютого 1996 року, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, не одруженого, не працюючого, має на утриманні матір інваліда 2 групи, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в :

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.1. В один із днів початку літа 2015 року Невідома особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження (далі – Невідома особа), реалізуючи свій злочинний умисел на створення організованої злочинної групи (далі - ОЗГ), перебуваючи у м. Полтаві, зустрівся зі своїми знайомими, членами Полтавського обласного осередку Національного визвольного руху «Правий сектор» - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 і запропонував їм під своїм керівництвом здійснювати розбійні напади, вимагання, примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань громадян, на яких він вкаже, тим самим залучивши їх до складу ОЗГ, на що останні погодилися. Таким чином Невідомою особою, під своїм керівництвом було створено ОЗГ, до складу якої ввійшли ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Стійкість створеної ОЗГ була забезпечена стабільним складом її учасників - 3 особи. Усі без виключення члени організованої злочинної групи входили до складу Полтавського обласного осередку Національного визвольного руху «Правий сектор» та під виглядом «народної боротьби зі злочинністю» здійснювали напади на мешканців Полтавської області під приводом нібито боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, ігровим бізнесом, проституцією тощо, маючи при цьому на меті власне збагачення через заволодіння коштами, ювелірними виробами та іншим майном потерпілих.

Під час створення даної злочинної групи Невідома особа використовувала тривалі зв’язки з ОСОБА_11 та ОСОБА_12, при цьому усвідомлювала, що вказані особи є фізично здорові, реєстрації на території України не мають, ніде не працюють, не мають постійного джерела доходів, мають однакове етнічне походження, автотранспорт «Audi A4» д. н. з. ПО 003, «MersedesVito» д. н. з ВІ 6388 ВА, відповідну фізичну підготовку, можливість мобільного пересування по території Полтавської області та м. Полтави, що забезпечувало тривалу злочинну діяльність групи.

Крім того, Невідома особа за необхідності залучала до вчинення злочинів інших осіб, які не були членами організованої злочинної групи, а саме особу, справа щодо якої виділена в окреме провадження, обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_13 та інших, особи яких слідством не встановлені.

Учасників організованої групи відрізняв високий рівень організації, розподілу ролей і конспірації, інформування один одного про підготовлювані та вчинені злочини. Кожен з її учасників усвідомлював, що їхні дії є невід’ємною складовою частиною всього обсягу дій організованої групи при скоєнні злочинів. Для забезпечення мобільності при підготовці та скоєнні злочинів, члени організованої групи використовували наявний автотранспорт - автомобілі «AUDI A4», д. н. з. ПО 003, «Mercedes Vito» д. н. з ВІ 6388 ВА, мобільні телефони, засоби маскування - маски, рукавички. Після скоєння нападів члени організованої групи знищували предмети, що носять сліди злочинів і можуть стати речовими доказами, зокрема предмети маскування. Організована злочинна група дислокувалася на території м. Полтава, де проживали її учасники, а місцями збору її членів для планування злочинів були кафе «Старий Кахеті», яке розташоване по вул. Шевченка, 67-А в м. Полтава, яке належить цивільній дружині ОСОБА_11, та кафе «Чарівний горщик», по вул. Гоголя, 38 в м. Полтаві, належне дружині Невідомої особи.

У процесі спільної злочинної діяльності, тривалих дружніх стосунків між Невідомою особою, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були налагоджені тісні довірливі психологічні стосунки, які трансформувались в спеціальні загальні правила поведінки та стійку злочинну діяльність, як учасників злочинної групи.

Крім того, всі члени організованої злочинної групи були обізнані щодо протиправних цілей угрупування, виявляли бажання і сприяли досягненню визначеної мети вчинення злочинів в межах відведеної кожному з учасників групи спеціальної ролі.

Злочини, які вчинялися організованою групою, були охоплені єдиними умислом всіх його співучасників, тобто учасники злочинної групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви та мету власного незаконного збагачення за рахунок чужого майна.

Таким чином, приблизно в липні 2015 року Невідомою особою була організована стійка ОЗГ, загальне керівництво якою ця особа взяла на себе. При цьому, вона також здійснювала планування злочинів, надавала учасникам організованої групи інформацію про об’єкти посягань, забезпечувала фінансування учасників групи і розподіл між ними доходів від злочинної діяльності, брала безпосередню участь у скоєнні злочинів.

Зважаючи на напружену обстановку в суспільстві на той час, злочинні дії організованої групи також зазіхали на авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднань громадян.

Загалом злочинна діяльність даної організованої групи тривала понад один рік до моменту її викриття працівниками правоохоронних органів.

Дана ОЗГ характеризувалась корисливою направленістю дій її учасників, єдністю їх намірів щодо отримання наживи шляхом вчинення переважно розбійних нападів, тотожністю способу вчинення злочинів, мобільністю, підшукування місць тимчасового переховування викраденого для забезпечення вчинення злочинів, своєю стійкістю, жорстокістю, чітким розробленням планів вчинення злочинів, детальною підготовкою до вчинення злочинів, розподілом ролей між співучасниками, підшукуванням місць переховування та збуту викраденого, а в кінцевому результаті - раніше обумовленим розподілом незаконного доходу.

Здобуті злочинним шляхом кошти та майно розподілялись між учасниками групи за вказівкою Невідомої особи, якою також були розподілені ролі між її учасниками наступним чином.

ОСОБА_11, маючи посвідчення Правий сектор № 00005, міжнародне водійське посвідчення ID 21014537, являючись активним членом злочинної групи, відповідно до відведеної йому функції, спрямованої на досягнення спільних планів вчинення злочинів, приймав безпосередню активну участь у розбійних нападах, вимаганнях, примушуванні до виконання цивільно-правових зобов’язань, залякував потерпілих, спричиняв їм тілесні ушкодження, погрожував фізичною розправою, здійснював пошук грошей та цінностей на території домоволодінь потерпілих.

ОСОБА_12, маючи посвідчення Правий сектор № 00006, являючись активним членом злочинної групи, відповідно до відведеної йому функції, спрямованої на досягнення спільних планів вчинення злочинів, доставляв на автомобілі «Audi A4» д. н. з. ПО 003 учасників ОЗГ на місця вчинення злочинів, приймав безпосередню активну участь у розбійних нападах, вимаганнях, примушуванні до виконання цивільно-правових зобов’язань, залякував потерпілих, наносив їм тілесні ушкодження, погрожував фізичною розправою, здійснював пошук грошей та цінностей на території домоволодінь потерпілих.

У період діяльності організованої групи, створеної Невідомою особою під видом законної громадської діяльності було скоєно ряд злочинів за таких обставин.

Е п і з о д № 1

1.2. 27 липня 2015 року, в ранковий час, обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12, діючи умисно у складі ОЗГ з Невідомою особою та за попередньою змовою з іншою невстановленою досудовим слідством особою, з метою вимагання коштів у потерпілого ОСОБА_16, з яким Невідома особа, не маючи наміру розраховуватися за виконані потерпілим ремонтні роботи на суму 35000 грн в кафе «Чарівний горщик», що по вул. Гоголя, 38 в м. Полтаві, яке належить дружині Невідомої особи, прибули до домоволодіння потерпілого АДРЕСА_2 на автомобілі «Аudi А4» д. н. з. ПО 003 під керуванням ОСОБА_12, маючи при собі автомат системи «Калашникова» та гранату невстановленої системи. Перебуваючи там та реалізовуючи свій злочинний умисел, приблизно о 09 год. 30 хв., вони почали вимагати у потерпілого ОСОБА_16 кошти в сумі 50000 грн або вантажний автомобіль НОМЕР_1, який належить останньому.

Коли ж потерпілий ОСОБА_16 категорично заперечив проти пред’явленої йому вимоги, Невідома особа нанесла йому удар в обличчя, після чого з метою залякування потерпілого, ця ж особа разом з обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які діяли у складі ОЗГ з нею, без попередження почали одночасно наносити потерпілому чисельні удари по обличчю та тулубу.

В цей же час, невстановлена досудовим слідством особа, яка не являється членом ОЗГ, а діяла за попередньою змовою групою осіб, демонструвала потерпілому автомат системи «Калашникова», спрямувавши його дуло в нижню частину тулубу потерпілого та погрожуючи його застосуванням, а ОСОБА_11 гранату, погрожуючи витягнути з неї чеку. ОСОБА_17 дії потерпілий ОСОБА_16 сприймав як реальну загрозу своєму життю та здоров’ю.

В результаті злочинних дій, вчинених ОСОБА_11, ОСОБА_12 та Невідомою особою у складі ОЗГ, а також невстановленою досудовим слідством особою, яка діяла за попередньою змовою групою осіб з ними, потерпілий ОСОБА_16 отримав тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми повік правого ока, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Е п і з о д № 2

1.3. Продовжуючи свою злочинну діяльність у цьому ж складі вищевказані особи вчинили примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань потерпілого ОСОБА_4 за таких обставин.

27 липня 2015 року, близько 11 год. 30 хв., ОСОБА_11, ОСОБА_12, Невідома особа, які діяли у складі ОЗГ, та невстановлена досудовим слідством особа, яка діяла за попередньою змовою групою осіб з ними, реалізовуючи свій спільний злочинний намір, діючи умисно, з метою примушування потерпілого ОСОБА_4 до виконання цивільно-правових зобов’язань у виді сплати коштів у сумі 930000 грн, які він нібито заборгував громадянину ОСОБА_18 відповідно до договору позики від 21 лютого 2013 року, прибули на автомобілі «Аudi А4» д. н. з. ПО 003 під керуванням ОСОБА_12 до домогосподарства по вул. Щорса, 31 в с. Чапаєве Чутівського району Полтавської області, яке належить матері потерпілого - ОСОБА_19, та використовуючи свою чисельну перевагу, подавляючи волю останнього, почали погрожувати потерпілому ОСОБА_4 застосуванням фізичного насильства. При цьому Невідома особа представилася потерпілому головою Полтавського обласного осередку Національного визвольного руху «Правий сектор».

Після того як потерпілий ОСОБА_4 заперечив можливість вирішення питання повернення боргу ОСОБА_18 із сторонніми особами, Невідома особа нанесла йому удар кулаком руки в обличчя, а ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повалили його, де кожний із учасників групи продовжили наносити йому удари кулаками та ногами по голові, тулубу і кінцівках.

У подальшому ОСОБА_11 та ОСОБА_12 потягли під руки потерпілого ОСОБА_4 до автомобіля «Аudi А4», який стояв неподалік, але останній вирвався. Наздогнавши його, Невідома особа, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та невстановлена досудовим слідством особа продовжили наносити йому удари ногами по тілу, а ОСОБА_12 наніс три удари по голові цеглою. В цей же час, невстановлена досудовим слідством особа тримала в руках автомат системи «Калашникова», дуло якого було направлено в обличчя потерпілому ОСОБА_4, який сприймав це як реальну загрозу своєму життю та здоров’ю. Після вчинення цих дій обвинувачені попередили потерпілого ОСОБА_4, що повернуться через 2 дні за коштами та з місця події зникли на автомобілі.

Внаслідок вчинення вказаних дій ОСОБА_11, ОСОБА_12, Невідомої особи, які діяли у складі ОЗГ, та невстановленої досудовим слідством особи, яка діяла за попередньою змовою групою осіб з ними, потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості можна розділити на дві групи:

- до першої групи відносяться перелом правої ліктьової кістки та гематома правої верхньої кінцівки, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості;

- до другої групи відносяться закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, гематома, синці голови та субконьюнктивальні крововиливи очей, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Е п і з о д № 3

1.4. Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно у складі ОЗГ, Невідома особа спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12, приблизно 15 серпня 2015 року, в денний час доби, розробивши план злочинних дій по примушуванню потерпілого ОСОБА_3 до повернення боргу ОСОБА_20, згідно з яким Невідома особа та обвинувачені, домовились систематично приходити до ювелірної майстерні, яка належить потерпілому та знаходиться в ТЦ «Злато місто» по вул. Соборності в м. Полтава, де використовуючи свою чисельну перевагу, чинити психологічний тиск на потерпілого шляхом висловлювання погроз пошкодженням його майна та вчиненням фізичної розправи над ним у випадку невиконання їх вимог.

Далі, діючи за попередньо розробленим планом, Невідома особа спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 прибули до Торгового Центру «Злато місто», що по вулиці Соборності в м. Полтава на автомобілі «Аudi А4» д. н. з. ПО 003 під керуванням останнього і згідно чіткого розподілу ролей Невідома особа з ОСОБА_11 зайшли до приміщення ювелірної майстерні ОСОБА_3 та в порушення встановленого порядку виконання цивільно-правових зобов’язань пред’явили останньому вимогу повернути ОСОБА_21 грошові кошти в сумі 1200 доларів США (за офіційним курсом НБУ на час вчинення злочину складає 26412 грн), на що той відповів відмовою, заявивши, що даний спір він буде вирішувати виключно в судовому порядку, після чого вийшов на вулицю разом з Невідомою особою та ОСОБА_11, де на них вже чекав ОСОБА_12 і де Невідома особа та обвинувачені продовжили чинити психологічний тиск на нього, примушуючи повернення боргу ОСОБА_20 та погрожуючи при цьому фізичною розправою. Висловивши вказані погрози, названі особи залишили місце скоєння злочину, поїхавши звідти на автомобілі.

В один із днів кінця серпня 2015 року, в денний час доби, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань потерпілого ОСОБА_3, діючи умисно, Невідома особа та ОСОБА_12, знову прибули в приміщення ювелірної майстерні в ТЦ «Злато місто» по вул. Соборності в м. Полтаві, де повторно пред`явили ОСОБА_3 вимогу передати кошти в сумі 1200 доларів США, які він винен ОСОБА_22 згідно рішення суду. При цьому з метою психологічного тиску на потерпілого погрожували йому фізичною розправою та пошкодженням належного йому майна.

Через кілька днів названі особи знову прибули в це ж місце та пред’явили потерпілому ОСОБА_3 цю ж вимогу.

Оскільки ОСОБА_3 заперечив можливість вирішення питання повернення боргу ОСОБА_21 з сторонніми особами та заявив, що вирішувати даний спір буде лише в судовому порядку, Невідома особа спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_11, маючи на меті залякати потерпілого та таким чином примусити його виконати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2014 року, стали погрожувати йому застосуванням фізичного насильства та пошкодженням приміщення ювелірної майстерні і майна, яке знаходиться в ній, що останній сприйняв як реальну загрозу для свого життя, а також загрозу заподіяння шкоди належному йому майну.

Е п і з о д № 4

1.5. Продовжуючи свою злочинну діяльність у складі організованої злочинної групи, Невідома особа спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12, діючи за попередньо розробленим планом вчинення розбійного нападу на домоволодіння ОСОБА_1, згідно чіткого розподілу ролей, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_14 та ще двома невстановленими слідством особами, які не були членами організованої злочинної групи та обізнаними про її план, вчинили наступний злочин за таких обставин.

28 вересня 2015 року, в денний час доби, Невідома особа, діючи як керівник організованої групи, з корисливих мотивів, під виглядом „народної боротьби зі злочинністю” та незаконним обігом наркотичних засобів, продовжуючи вчинення злочинів у складі організованої злочинної групи, спланував разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заволодіти майном ОСОБА_1 шляхом розбійного нападу з проникненням в житлове приміщення останнього, яке знаходиться АДРЕСА_3.

Готуючись до вчинення злочину, Невідома особа спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 почали збирати інформацію про особу потерпілого ОСОБА_1, розпорядок його дня, а також займалися пошуком особи, з якою ОСОБА_1 мав довірливі відносини та з допомогою якої вони б безперешкодно проникли до квартири потерпілого.

Отримавши всі необхідні відомості, Невідома особа, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 разом спланували майбутній злочин – обумовили час, місце і спосіб вчинення нападу. До вчинення злочину Невідома особа також залучила ОСОБА_14, особу, справа щодо якої виділена в окреме провадження, та ще двох невстановлених слідством осіб, які не були обізнані про організовану злочинну групу.

28 вересня 2015 року, о 20 год., на виконання досягнутої домовленості, Невідома особа, діючи як керівник організованої групи, спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 прибули на автомобілі «ВАЗ 2103», д. н. з. ВІ 6449 АМ під керуванням ОСОБА_14 до житлового будинку по вул. Станіславського, 2/14 в м. Полтаві. Разом з ними за вказаною адресою на автомобілі «BMW», д. н. з. невідомий, приїхала особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження та ще дві невстановлені слідством особи.

Прибувши до будинку за місцем проживання потерпілого ОСОБА_1, учасники розбійного нападу на чолі з Невідомою особою спільно з ОСОБА_11, ОСОБА_12, особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження, ОСОБА_14 та ще двома невстановленими слідством особами, дочекались, доки до квартири ОСОБА_1 зайде ОСОБА_23, який заздалегідь домовлявся про зустріч з потерпілим та не був обізнаний про умисел злочинної групи.

Далі, Невідома особа спільно з ОСОБА_11, ОСОБА_12, особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження та двома невстановленими слідством особами, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом розбою, взявши з собою рукавички, маски, залишивши автомобілі біля будинку, в якому проживає потерпілий, пройшли до під`їзду № 1 будинку № 2/14 по вул. Станіславського в м. Полтаві та зайшли до нього.

Дочекавшись моменту виходу ОСОБА_23 з квартири ОСОБА_1, Невідома особа спільно з ОСОБА_11, ОСОБА_12, особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження та ще двома невстановленими слідством особами, всупереч волі потерпілого ОСОБА_1, який намагався зачинити двері квартири, застосувавши силу, проникли в приміщення квартири останнього за вказаною адресою, де одразу почали наносити численні удари потерпілому руками та ногами по різним частинам тіла, після чого поклали потерпілого на підлогу в кімнаті обличчям вниз. Теж саме зробили і з знайомими потерпілого ОСОБА_24 та ОСОБА_25, які на той час перебували в його квартирі.

В подальшому, вказані особи, діючи згідно розподілених між ними ролей, погрожуючи застосуванням фізичного насильства небезпечного для життя та здоров`я, стали вимагати у потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_25 та ОСОБА_24 видати кошти, наркотичні засоби та цінні речі.

Сприймаючи загрозу життю та здоров`ю реально, а також побоюючись за своє життя та життя ОСОБА_25 та ОСОБА_24, потерпілий ОСОБА_1 вказав місце, де зберігались кошти і прохав злочинців забрати все, що їм потрібно, за умови лише не чіпати його та інших потерпілих.

Далі, ці ж особи, обшукали квартиру, в ході чого виявили та заволоділи коштами та особистими речами потерпілих, а саме:

коштами у сумі 73200 грн., 1000 доларів США (за офіційним курсом НБУ на час вчинення злочину складає 21615 грн), 60 ОСОБА_1 (за офіційним курсом НБУ на час вчинення злочину складає 1446,2 грн), планшетом «Asus» вартістю 12875 грн, золотим ланцюжком вагою 17,8 г вартістю 3790 грн, «Wi-fiроутером» вартістю 490 грн, оптичним бездротовим маніпулятором (мишка) «LogitechCordless M185» вартістю 340 грн, саббуфероом «Microlab H-500 II» вартістю 1500 грн, телевізором «Philips» (47 дюймів) вартістю 13500 грн, телевізором«Philips» (48 дюймів) вартістю 16650 грн, золотим хрестиком вагою 10 г вартістю 3500 грн, двома рибацькими вудлищами та тубусом вартістю 400 та 908,60 грн відповідно, відеокамерою «Panasonic» вартістю 1000 грн, мобільним телефоном «Nokia Х6» вартістю 3000 грн, фотоапаратом «Nikon» вартістю 3000 грн, окулярами «PorshDizain» вартістю 4000 грн, кросівками чоловічими «AdidasPorshDizain» вартістю 3790 грн, курткою чоловічою шкіряною на хутрі чорного кольору вартістю 12000 грн, жіночими кросівками «Adidas» салатового кольору вартістю 600 грн, джинсами жіночими темно-синього кольору вартістю 500 грн, ноутбуком «Lenovo B560» вартістю 3000 грн, сумкою чоловічою «Desisan» вартістю 1176 грн, гаманцем «VipCollection» вартістю 500 грн, портмоне для документів вартістю 161 грн, мультиваркою «Redmond» вартістю 3300 грн, ковдрою з підігрівом вартістю 800 грн, набором «Сієна» (ковдра та дві подушки) вартістю 1624,50 грн, дормез фліп (флісоваковдра-подушка) вартістю 1249 грн, мобільним телефоном «Nokia 107 Black» вартістю 383 грн, яке належить потерпілому ОСОБА_1, чим спричинили йому матеріальної шкоди на загальну суму 190478,3 грн, що складає 312 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до примітки 3 до ст. 185 КК України у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є великим розміром.

золотим ланцюжком вартістю 8000 грн, мобільним телефоном «Nokia», вартістю 800 грн, сумкою шкіряною чоловічою вартістю 350 грн, коштами в сумі 200 грн, флеш-носієм на 16 Гб вартістю 300 грн, які належать потерпілому ОСОБА_24, чим спричинили йому матеріальної шкоди на загальну суму 9650 грн;

коштами в сумі 1000 грн та мобільним телефоном «Sаmsung» вартістю 300 грн, які належать потерпілому ОСОБА_25 чим завдали йому матеріальної шкоди на загальну суму 1300 грн.

Після цього ОСОБА_11, ОСОБА_12, Невідома особа, особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження, ОСОБА_14 та дві невстановлені особи з місця вчинення злочину з викраденим майном зникли, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, а саме: Невідома особа залишила собі телевізор «Philips» (48 дюймів) та риболовецьке вудилище FavoritExtrem, ОСОБА_11 – чоловічу сумку Desisan та портмоне для документів DrivingLicense, місцезнаходження іншого майна в ході слідства не встановлено.

В результаті побиття потерпілого вказаними особами потерпілому ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження, які можна розділити на дві групи:

до першої групи відносяться закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, гематома та садна шкіри голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1453 від 7 жовтня 2015 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

до другої групи відносяться багаточисельні синці та садна шкіри тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які згідно висновку цієї ж експертизи кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Е п і з о д № 5

1.6. 2 квітня 2016 року, о 02 год., група осіб у складі Невідомої особи, ОСОБА_11, ОСОБА_14, особи, справа щодо якої виділена в окреме провадження, будучи особами, які раніше вчинили розбій, за попередньою змовою з ОСОБА_13 та двома невстановленими слідством особами, вирішили вчинити розбій відносно потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_26 (особисті дані потерпілої змінені у зв’язку із застосуванням відносно неї заходів безпеки у кримінальному провадженні), які перебували в квартирі АДРЕСА_4.

Прибувши на автомобілях НОМЕР_2 білого кольору під керуванням Невідомої особи та ВАЗ 2103 д. н. з. ВІ 6449 АМ ВАЗ 2105 під керуванням ОСОБА_14 до будинку по вул. Пушкіна, 88 в м. Полтава, ОСОБА_11, Невідома особа, особа, справа щодо якої виділена в окреме провадження, ОСОБА_14 та ще дві невстановлені досудовим слідством особи, дочекались, доки до квартири № 106, де проживали ОСОБА_2 і ОСОБА_26 зайдуть ОСОБА_13, який заздалегідь домовлявся про зустріч з потерпілими, та ОСОБА_14

Далі, Невідома особа спільно з ОСОБА_11, особою, справа щодо якої виділена в окреме провадження, та двома невстановленими слідством особами, діючи відповідно до досягнутої домовленості, з метою заволодіння чужим майном шляхом розбою, взявши з собою маски для конспірації, пройшли до під`їзду № 13 даного будинку та зайшли до нього.

Дочекавшись, доки ОСОБА_13 відчинить двері під`їзду, вказані особи таким чином потрапили до під`їзду та піднялися до квартири № 106, двері до якої були відчинені, та всупереч волі потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_26, зайшли в квартиру, де відразу силою завели потерпілих до кухні та зачинили там, залишивши з ними для їх утримання особу, справа щодо якої виділена в окреме провадження утримання та двох невстановлених слідством осіб, які були в масках. Невідома особа та ОСОБА_11 обшукували квартиру та забирали особисті речі потерпілих.

При цьому, відносно потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_11 застосував фізичне насильство з метою залякування, яке виразилось у нанесенні удару ногою в область стегна лівої ноги, внаслідок чого їй було спричинено тілесне ушкодження у вигляді гематоми м`яких тканин лівого стегна, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 849 від 16 червня 2016 року є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Після цього вказані особи заволоділи коштами потерпілої ОСОБА_2 в сумі 10000 грн, мобільним телефоном «Prestigio 3503» вартістю 1700 грн із картами оператора мобільного зв’язку «Life» та «МТС», які вартості для потерпілої не представляють, годинником «Adidas» вартістю 500 грн, парфумами «ArmandBasis n red» (75 мл) вартістю 1280 грн, чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 13480 грн, а також коштами потерпілої ОСОБА_26 у сумі 4000 грн., спричинивши потерпілим матеріальної шкоди на вказані суми.

ІІ. Кваліфікація дій обвинуваченого судом

2.1. Суд кваліфікує дії обвинувачених:

2.1.1. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по епізоду № 1, як вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), з погрозою вбивства потерпілого чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, вчинене організованою групою, тобто за ч. 4 ст. 189 КК України;

2.1.2. їх же дії по епізодах № 2 і 3, як примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимозі виконати договір, з погрозою насильства над потерпілим за відсутності ознак вимагання, із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я, вчинене організованою групою, повторно за ч. 3 ст. 355 КК України;

2.1.3. по епізоду № 4 дії обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд кваліфікує як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, вчинений організованою групою, тобто за ч. 4 ст. 187 КК України. По цьому ж епізоду дії ОСОБА_14 З суд кваліфікує як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), поєднаний з проникненням у житло, вчинений за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 3 ст. 187 КК України;

2.1.4. по епізоду № 5 дії обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_14 суд кваліфікує як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло, вчинений за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 3 ст. 187 КК України. По цьому ж епізоду суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_13, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), поєднаний з проникненням у житло, вчинений за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч. 3 ст. 187 КК України.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

3.1. Допитані в ході судового розгляду справи обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вини у вчиненні інкримінованих їм злочинів не визнали та показали, що на той час вони являлись членами Полтавського обласного осередку Національного визвольного руху «Правий сектор» і як законослухняні громадяни вели боротьбу з особами, які займались незаконним поводженням з наркотичними речовинами, не виконували взятих на себе відповідно до закону зобов’язань або займались проституцією. Саме цим викликані їх приїзди в місця помешкань потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_26 та ОСОБА_4 При цьому вони категорично заперечили їх причетність до скоєння будь-яких протиправних дій щодо названих осіб, заволодіння їх майном або правом на таке, вчинення будь-яких насильницьких дій щодо потерпілих. Наголосили, що всі потерпілі їх обмовили у причетності до скоєння інкримінованих їм діянь, а докази їх винуватості у цьому органами досудового розслідування зібрані з грубим порушенням процесуальних процедур та застосування недозволених методів досудового розслідування щодо них. Наполягали на своїй невинуватості та просили виправдати за відсутністю в їх діях складу інкримінованих їм діянь.

3.2. Обвинувачені ОСОБА_14 та ОСОБА_13 повністю визнали себе винуватими у вчиненому, просили їх суворо не карати та відмовились давати показання в силу статті 63 Конституції України.

3.3. Крім повного визнання вини обвинуваченими ОСОБА_14 та ОСОБА_13, вина всіх обвинувачених у скоєнні інкримінованих їм діянь повністю підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені судом в ході розгляду матеріалів кримінального провадження, оцінені відповідно до вимог статті 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. На цій підставі суд приходить до переконання про доведеність вини всіх обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм діянь, розцінюючи при цьому невизнання вини та показання обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_12 як спосіб захисту від пред’явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинення, не приймаючи їх до уваги. При цьому суд виходить з наступного.

П о е п і з о д у № 1

3.3. 30 липня 2015 року потерпілий ОСОБА_16 звернувся до УСБ України в Полтавській області з заявою, в якій повідомив про вимагання Невідомою особою, обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 27 липня 2015 року грошових коштів і автомобіля, висловлення погроз застосування насильства та нанесення тілесних ушкоджень (том 2 а. п. 196).

3.4. При пред’явленні для впізнання по фотознімках, протоколи про що були досліджені в суді, потерпілий ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_11, ОСОБА_12 та Невідому особу як тих, хто 27 липня 2015 року вимагав у нього передачу коштів та майна, висловлюючи при цьому погрози розправою та застосовуючи до нього фізичне насильство (том 2 а. п. 203-205, 206-208, 209-211).

3.5. Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 856 від 4 липня 2016 року в ході проведення судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_16 згідно даних наданої медичної документації, виявлене тілесне ушкодження у вигляді підшкірної гематоми повік правого ока, яке могло утворитись не менш ніж від однократної дії тупого обмеженого предмету, яким могли бути, пальці рук, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, можливо при вищевказаних обставинах, кваліфікується, як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я (том 2 а. п. 223-224).

3.6. 29 червня 2016 року під час проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_16, протокол про що був досліджений в суді (том 2 а. п. 227-233), останній підтвердив факт нанесення йому ударів обвинуваченими ОСОБА_11, ОСОБА_12 та Невідомою особою під час вимагання передачі майна та грошей 27 липня 2015 року та показав, як саме і куди йому були нанесені удари вказаними особами.

3.7. Згідно додаткового висновку судово-медичного експерта № 962 від 7 липня 2016 року (том 2 а. п. 235) показання, які дав потерпілий ОСОБА_16 під час проведення слідчого експерименту загалом не протирічать механізму утворення тілесного ушкодження в ділянці обличчя, щодо інших анатомічних ділянок його тіла - не знайшли свого підтвердження.

3.8. Свідок ОСОБА_17, під час допиту в суді показав, що він особисто знає потерпілого ОСОБА_16, у якого він працював та проводив ремонтні роботи. Обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_12 бачив під час проведення ремонту в кафе ТЦ «Метрополітен», які проводив ОСОБА_16 на замовлення Невідомої особи. Ці роботи в кафе проводились влітку 2015 року. Наголосив, що в один із днів особисто був присутнім під час сварки ОСОБА_16 із Невідомою особою в с. Копили Полтавського району з приводу коштів за проведені роботи в кафе, а також бачив як під час сварки потерпілий з Невідомою особою виходили за будинок та на підвищених тонах обговорювали питання оплати ремонту. Після цього, повертаючись до м. Полтави разом з потерпілим, він бачив на обличчі ОСОБА_16 тілесні ушкодження у вигляді пошкрябин.

3.9. Аналіз наведених доказів, на переконання суду, безперечно свідчить про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні у складі ОЗГ вимагання передачі чужого майна, поєднаного з погрозою застосування насильства над потерпілим та застосування такого насильства щодо потерпілого ОСОБА_16 При цьому суд враховує, що потерпілий зразу ж після вчинення щодо нього протиправних дій звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів, в якій виклав обставини скоєння злочину. Він вказав на осіб, які це вчинили, та в подальшому у визначеному законом порядку впізнав їх при пред’явленні для впізнання по фотознімку. Показання потерпілого про факт, механізм та локалізацію заподіяння йому тілесних ушкоджень знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході проведення йому судово-медичної експертизи. Цей факт також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_17 При цьому суд враховує також і визнання обвинуваченими факту їх присутності у вказаному місці разом з Невідомою особою в день, коли інкриміновані їм дії були вчинені. Отже, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених у вчиненні цього злочину за вказаних вище обставин.

3.10. Суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що впізнання обвинувачених по фотознімках в ході досудового розслідування було проведено з порушенням вимог статті 228 КПК України, оскільки нібито перед пред’явленням для впізнання потерпілому, у нього не було з’ясовано чи може він впізнати цю особу, його не було опитано про її зовнішній вигляд і прикмети цієї особи. Для впізнання обвинувачених було пред’явлено в числі інших осіб, які мають різкі відмінності у зовнішності. Оцінюючи це твердження, суд констатує, що воно не відповідає дійсності, так як в протоколах про пред’явлення для впізнання обвинувачених зазначено, що перед пред’явленням осіб для впізнання по фотознімках у потерпілого було з’ясовано, чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких він бачив цю особу (том 2 а. п. 204, 207, 210). Крім того, візуальний огляд фотознімків, на переконання суду, не свідчить про те, що особи, в числі яких обвинувачені пред’явлені для впізнання, мають різкі відмінності у зовнішності.

3.11. Надуманим суд розцінює і твердження сторони захисту про те, що висновки судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_16 № 856 від 4 липня 2016 року (основний) та № 962 від 29 червня 2016 року (додатковий) є недопустимими доказами, так як отримані із використанням недопустимого доказу – протоколу тимчасового доступу від 9 червня 2016 року до речей та документів - медичної карти з Полтавського міського військового комісаріату нібито без ухвали слідчого судді на тимчасовий доступ. Це твердження сторони захисту не відповідає дійсності, оскільки ухвала слідчого судді на тимчасовий доступ до вказаного документу надана стороною обвинувачення, вона міститься в матеріалах кримінального провадження (том 2 а. п. 214) і була досліджена в суді.

3.12. Надуманою суд розцінює і констатацію стороною захисту факту неповноти висновку додаткової судово-медичної експертизи № 962 від 29 червня 2016 року, який нібито не містить відповіді на поставлене питання про те, чи не протирічить локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого, продемонстрована під час слідчого експерименту, виявленому в нього тілесному ушкодженню. Відповідь на це питання чітко надана експертом у висновку: «загалом не протирічить механізму утворення тілесного ушкодження в ділянці обличчя, щодо інших анатомічних ділянок його тіла - не знайшли свого підтвердження», що було досліджено в суді (том 2 а. п. 235).

П о е п і з о д у № 2

3.13. Потерпілий ОСОБА_4, під час допиту в суді показав, що станом на 27 липня 2015 року він мав борг перед ОСОБА_18 в сумі 930000 грн. В цей день, між 11 та 12 год., до двору домоволодіння його матері, що по вулиці Щорса, 31 в с. Чапаєве Чутівського району Полтавської області, де він перебував на той час, на автомобілі «Audi A4» д. н. з. 003 ПО чорного кольору, приїхали четверо чоловіків, один з яких назвався керівником обласного осередку «Правого сектору». Разом із ним приїхали також обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Останній, демонструючи перед ним рішення суду про наявність у потерпілого боргу перед ОСОБА_27, наніс ним удар в обличчя, нагадавши при цьому про борг. Зразу ж після цього Невідома особа, яка перед цим назвалася керівником «Правого сектору», нанесла йому удар кулаком в обличчя, від якого він впав на землю. Лежачому на землі, всі троє продовжили наносити удари ногами по тулубу. В процесі його побиття, потерпілий побачив, що із автомобіля вийшов четвертий чоловік у камуфльованому одязі із шевроном «Правого сектору», тримаючи в руках автомат «АКМ». Наблизившись до нього, невідомий направив дуло автомата йому в обличчя та наніс удар ногою у груди. В процесі побиття вказані особи, висловлюючи погрози вивезти його в ліс та розправитись з ним, намагалися силоміць затягнути потерпілого в салон автомобіля. Зважаючи на агресивність, яку нападники проявляли під час його побиття, потерпілий вважає, що його могли б і вбити, але цьому зашкодила випадкова перехожа, а також його мати ОСОБА_19 та її сусідка ОСОБА_28, які почали кричати та перешкоджати цим діям. Після цього ОСОБА_11 пригрозив потерпілому, що вони приїдуть через три дні і щоб до того часу гроші для повернення боргу у нього були. Висловивши вказану погрозу, обвинувачені та інші особи, які були з ними, сіли до автомобіля та поїхали. Внаслідок нападу потерпілому були спричинені перелом руки та численні синці по всьому тілу.

3.14. Свої показання про обставини нападу на нього, механізм та спосіб заподіяння тілесних ушкоджень обвинуваченими, потерпілий ОСОБА_4 підтвердив в ході слідчого експерименту з його участю 12 квітня 2016 року під час досудового розслідування, протокол про що був досліджений в суді (том 3 а. п. 31-37).

3.15. За результатами проведення слідчого експерименту була призначена додаткова судово-медична експертиза, відповідно до висновку якої № 850 від 16 червня 2016 року показання потерпілого ОСОБА_4, дані ним під час проведення слідчого експерименту, загалом не протирічать механізму утворення тілесних ушкоджень у нього, окрім суперечності щодо нанесення йому ударів цеглиною по голові (том 3 а. п. 41, 44-45).

3.16. При пред’явленні для впізнання по фотознімках потерпілий ОСОБА_4 впізнав обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12, як тих, хто разом з іншими особами 27 липня 2015 року за місцем проживання його матері примушували потерпілого до виконання цивільно-правових зобов’язань та спричинили йому тілесні ушкодження (том 3 а. п. 27-28, 29-30).

3.17. Зразу ж після нападу потерпілий ОСОБА_4 звернувся з заявою до начальника Чутівського РВ УМВС України в Полтавській області, в якій повідомив про обставини вчинення злочину щодо нього вказаними особами та добровільно надав свою згоду на проведення огляду місця події злочину, написавши відповідну заяву (том 2 а. п. 246, 247).

3.18. В ході огляду місця події 27 липня 2015 року, проведеного з 14 до 15-ї год., було встановлено, що ним являється територія домогосподарства, розташована по вулиці Щорса, 31 в с. Чапаєве Чутівського району Полтавської області (том 2 а. п. 248-251).

3.19. При пред’явленні для впізнання по фотознімках під час досудового розслідування свідок ОСОБА_19, мати потерпілого ОСОБА_4, впізнала обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а також Невідому особу, як тих, хто разом з іншими особами 27 липня 2015 року за місцем її проживання примушували потерпілого до виконання цивільно-правових зобов’язань та спричинили йому тілесні ушкодження (том 3 а. п. 46-48, 49-51, 52-54).

3.20. Свідок ОСОБА_29, під час допиту в суді підтвердив, що він дійсно в 2013 році позичав гроші потерпілому, які той повинен був повернути йому до 1 жовтня 2014 року, але цього не зробив, а коли він вимагав повернути борг, то останній висловлював йому погрози вбивством, в зв’язку з чим він звернувся до правоохоронних органів, які відкрили за цим фактом кримінальне провадження. Про наявність боргу потерпілого перед ним він повідомив Невідомій особі, з якою зустрічався лише один раз. Заперечив, що прохав цю особу у сприянні повернення йому боргу. Наголосив, що влітку 2015 року бачив потерпілого, який ходив з забинтованою рукою.

3.21. В ході досудового розслідування свідок ОСОБА_18 під час пред’явлення для впізнання по фотознімку, протокол про що був досліджений в суді (том 3 а. п. 55-57), впізнав Невідому особу як ту, якій він розповідав про наявність у потерпілого грошового боргу перед ним.

3.22. Під час допиту в суді свідок ОСОБА_30, син потерпілого, показав, що 27 липня 2015 року, близько 11 год., до нього прийшов батько і розповів про те, що за вказаних вище обставин обвинувачені та інші особи примушували його дол. виконання цивільно-правових зобов’язань, а саме повернення грошового боргу ОСОБА_18, який батько мав перед тим, та побили його, надавши строк для повернення боргу та висловивши погрози розправою в разі, якщо він цього не зробить. На час, коли у нього відбувалася розмова з батьком, у останнього все обличчя було в саднах, ліве око було вкрите суцільним крововиливом в нього, на лівій частині обличчя був крововилив, садна також були у батька на голові, ліва рука була зламана у передпліччі.

3.23. Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 740 від 26 травня 2016 року (том 3 а. п. 39-40) проведенням судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_4 з урахуванням наданої медичної документації, виявлені тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості можна розділити на декілька груп:

до першої групи відносяться: перелом правої ліктьової кістки та гематома правої верхньої кінцівки, які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я;

до другої групи відносяться: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, гематома, синці голови та субконьюнктивальні крововиливи очей, які кваліфікуються лише у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я;

до третьої групи відноситься: гематома м’яких тканин тулубу, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я;

до четвертної групи відносяться: багаточисельні синці тулубу та лівої верхньої кінцівки, які кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження.

3.24. Тілесні ушкодження всіх груп могли утворитися не менш ніж від 14-ти кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище.

3.25. Тілесні ушкодження в ділянці верхніх кінцівок могли утворитись і при захисту руками від ударів, їх утворення при самоспричиненні малоймовірно.

3.26. Проаналізувавши наведені докази, суд констатує про їх повну відповідність та узгодженість між собою, в зв’язку з чим приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених по цьому епізоду їх злочинної діяльності.

3.27. При цьому суд враховує, що показання потерпілого є логічно послідовними, вони підтверджуються як кожним із наведених вище доказів окремо, так і сукупністю наведених доказів і їм не протирічать, в зв’язку з чим приймаються до уваги як правдиві та покладаються в основу обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_12

3.28. Суд також вважає, що наведені вище докази зібрані у визначеному законом порядку, а тому є належними та допустимими, якими він і приймає їх до уваги.

3.29. Суд критично оцінює твердження сторони захисту про те, що формулювання обвинувачення обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по даному епізоду є неконкретним та незрозумілим, чим порушено їх право на захист. Суд не поділяє цю думку сторони захисту та вважає її надуманою, оскільки із змісту висунутого їм обвинувачення чітко слідує, хто, де, коли, в зв’язку з чим і які протиправні дії відносно потерпілого ОСОБА_4 вчинив та які наслідки для останнього це спричинило. Обидва обвинувачені під час допиту в суді потерпілого ОСОБА_4 і дослідження інших доказів по цьому епізоду злочинної діяльності яскраво продемонстрували суду, що вони розуміють не тільки зміст, а й суть висунутого обвинувачення, про що свідчить їх активна позиція, в ході якої вони заперечували як свою причетність до цього, так і можливість спричинення тих наслідків, які їм інкримінуються, тобто активно захищались, використовуючи при цьому всі надані законом можливості. В зв’язку з цим суд вважає, що їх право на захист, зважаючи на наявність у них кваліфікованих захисників не було порушено.

3.30. Суд вважає також надуманим твердження сторони захисту про те, що висновки судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_4 є недопустимими доказами, так як отримані із використанням недопустимого доказу – протоколу тимчасового доступу від 23 травня 2016 року до речей та документів – карти стаціонарного хворого нібито без ухвали слідчого судді на тимчасовий доступ. Це твердження сторони захисту не відповідає дійсності, оскільки ухвала слідчого судді на тимчасовий доступ до вказаного документу надана стороною обвинувачення, вона міститься в матеріалах кримінального провадження (том 3 а. п. 21) і була досліджена в суді. Витяг із карти стаціонарного хворого детально описаний у висновку експерта і саме на підставі даних карти зроблено висновок про наявність, локалізацію, механізм і спосіб заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень обвинуваченому, а також про відповідність показань потерпілого даним, які були отриманні під час проведення судово-медичної експертизи потерпілого.

3.31. Не приймає до уваги суд і твердження сторони захисту про те, що впізнання обвинувачених по фотознімках в ході досудового розслідування було проведено з порушенням вимог статті 228 КПК України, оскільки нібито для впізнання обвинувачених було пред’явлено в числі інших осіб, які мають різкі відмінності у зовнішності. Оцінюючи це твердження, суд констатує, що воно не відповідає дійсності, так як візуальний огляд фотознімків, на переконання суду, не свідчить про те, що особи, в числі яких обвинувачені пред’явлені для впізнання, мають різкі відмінності у зовнішності.

3.32. Під час допиту в суді потерпілий ОСОБА_4 підтвердив факт проведення з його участю під час досудового розслідування впізнання обвинувачених та Невідомої особи по фотознімках. Це підтверджується також і наявністю його підписів на протоколах цих слідчих дій, а тому суд розцінює і це твердження сторони захисту як таке, що не відповідає дійсності.

3.33. Отже, оцінивши наведені докази, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених у вчиненні цього злочину за вказаних вище обставин.

П о е п і з о д у № 3

3.34. Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_3 показав, що протягом серпня 2015 року до приміщення ювелірної майстерні у ТЦ «Злато місто», у якій він працював, неодноразово приходили Невідома особа та обвинувачені ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які вимагали у нього 1200 доларів США нібито для повернення боргу, який він мав перед ОСОБА_20 відповідно до рішення суду, погрожуючи при цьому як пошкодженням магазину та майна в ньому, так і спричиненням йому та його близьким тілесних ушкоджень. За вказаний період ці особи в різних комбінаціях приходили не менше шести разів. Вимагання грошей та погрози висловлювали кожний із них названих осіб. В зв’язку з цим він звернувся до правоохоронних органів та повідомив про скоєння щодо нього злочину. В ході досудового розслідування з ним проводилось впізнання обвинувачених по фотознімках, яких він впізнав.

3.35. При пред’явленні для впізнання по фотознімках потерпілий ОСОБА_3 впізнав Невідому особу, обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як тих, хто разом з іншими особами протягом серпня 2015 року за місцем його роботи в ТЦ «Злато місто» в м. Полтаві, примушували його до виконання цивільно-правових зобов’язань, вимагали від нього кошти та висловлювали йому погрози спричиненням тілесних ушкоджень як йому, так і його близьким (том 3 а. п. 64-65, 66-67, 74-76).

3.36. Факт вимагання, висловлювання погроз пошкодити майно потерпілого ОСОБА_3 та спричинити йому тілесні ушкодження за вказаних вище обставин названими особами, підтвердив під час допиту в суді свідок ОСОБА_31

3.37. В ході досудового розслідування свідок ОСОБА_31 впізнав Невідому особу та обвинуваченого ОСОБА_12 як тих, хто разом з іншими особами протягом серпня 2015 року за місцем роботи потерпілого ОСОБА_3 в ТЦ «Злато місто» в м. Полтаві, примушували його до виконання цивільно-правових зобов’язань, вимагали від нього кошти та висловлювали йому погрози спричиненням тілесних ушкоджень (том 3 а. п. 68-70, 71-73).

3.38. Відповідно до рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2008 року з потерпілого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_20 стягнуто борг в сумі 21763,37 грн та судові витрати в сумі 246 грн, а всього 22009,84 грн (том 3 а. п. 80).

3.39. Проаналізувавши наведені докази, суд вважає доведеною вину обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення і по цьому епізоду їх злочинної діяльності. При цьому суд виходить з того, що показання потерпілого є логічними та послідовними і узгоджуються з іншими доказами. Зокрема, вони повністю підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_31, який спільно з ним працював і мав змогу не тільки знати про це від потерпілого, а й спостерігати безпосередньо. Дії обвинувачених є звичайними для їх поведінки як і в попередніх епізодах: вони знають про наявність боргових зобов’язань потерпілих і використовують це у своїх злочинних діях. Факт наявності боргових зобов’язань в цьому випадку підтверджується рішенням суду. Судом в ході розгляду матеріалів кримінального провадження не встановлено, що потерпілий або свідок ОСОБА_31 можуть бути особами зацікавленими у обмові обвинувачених у вчиненні злочину. Таких підстав не навели і обвинувачені. Отже, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених у вчиненні цього злочину.

3.40. Суд не погоджується з твердженням сторони захисту про те, що обвинувачення сформульоване в обвинувальному акті по даному епізоду, є неконкретним. Це спростовується самим фактом ознайомлення з змістом обвинувачення, в якому чітко до вимог процесуального закону викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, місце, час, спосіб, у які це було скоєно, а також вказані особи, що його вчинили. Тому суд розцінює це твердження як надумане.

П о е п і з о д у № 4

3.41. Обвинувачений ОСОБА_14 повністю визнав свою вину у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_1, скориставшись своїм правом не свідчити в суді в силу статті 63 Конституції України.

3.42. Свої показання про час, місце та обставини нападу на потерпілого ОСОБА_1 обвинувачений ОСОБА_14 підтвердив під час проведення з ним слідчого експерименту 21 червня 2016 року під час досудового розслідування, протокол про що був досліджений в суді (том 3 а. п. 219-225).

3.43. Обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вини у вчиненні цього злочину не визнали та заперечили свою причетність до його скоєння.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вини у вчиненні злочину, враховуючи факт визнання вини обвинуваченим ОСОБА_14 та беручи до уваги сукупність наданих стороною обвинувачення доказів причетності обвинувачених до скоєного, суд вважає їх вину доведеною, виходячи знаступного.

3.44. Потерпілий ОСОБА_1 під час допиту в суді показав, що 28 вересня 2015 року, близько 19 год., до нього зателефонував знайомий ОСОБА_23, який був винен йому грошові кошти, та сказав, що хоче зайти та віддати борг. Близько 20 год. 30 хв. останній прийшов додому до потерпілого за адресою: АДРЕСА_5 та передав гроші. Віддавши гроші, ОСОБА_23 почав виходити із квартири і в цей час до квартири увірвалися від 7 до 10 невідомих чоловіків у масках, на одязі яких були шеврони «Правого сектору». При цьому вказані особи силоміць, штовхаючи та завдаючи ударів, завели його та ОСОБА_23 до вітальні, де на той час знаходились знайомі ОСОБА_24 і ОСОБА_25 Всім наказали лягти на підлогу лицем вниз та почали бити, наносячи удари руками і ногами. Все це тривало близько 2 годин. В процесі побиття нападники вимагали видати грошові кошти та коштовності, вели себе зухвало, палили в квартирі, пили чай, а потім почали виносити з квартири особисті речі, які належать йому та родині: подушки, ковдри, весь теплий одяг, взуття дружини, ікони, спиртні напої. Зникли гроші у сумі одна тисяча доларів США, 25 тисяч гривень, 60 ОСОБА_1, які були заховані. Нападники під час пошуку цінностей обшукували меблі, витягували шухляди, зривали занавіски, псували елементи сантехніки тощо. З його квартири після вчинення нападу також зникли: 2 телевізори марки «Філіпс» 47 та 48 дюймів, планшет, три мобільні телефони, золоті ланцюг та хрестик, вудлище у тубусі, мультиварка, куртки, пуховик, взуття, праска, фен, сумка шкіряна з гаманцем із грошовими коштами в сумі близько 30 тис. грн. Під час допиту в суді потерпілий впізнав обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як осіб, які були серед нападників 28 вересня 2015 року. При цьому він наголосив, що серед нападників була і Невідома особа, яка не тільки била його та присутніх, а й керувала процесом нападу та заволодіння майном. Серед учасників нападу найагресивніше вели себе сам ОСОБА_11 та ОСОБА_12, який погрожував йому під час побиття виколоти очі. Коли ж в ході розбою додому повернулась дружина та викликала працівників поліції, ті не вжили заходів до припинення розбою, а після того як Невідома особа показала їм посвідчення керівника «Правого сектору», зникли звідти. Обвинувачені та Невідома особа принесли до них в квартиру наркотичні засоби та заставляли працівників поліції їх описувати. Внаслідок побиття обвинуваченими та Невідомою особою під час розбою йому були спричинені ЧМТ, перелом перенісся, після побиття значно погіршився його зір. Іншим потерпілим, які знаходилися під час розбою з ним в квартирі також були спричинені тілесні ушкодження.

3.45. Свої показання про обставини розбійного нападу на нього, механізм та спосіб заподіяння тілесних ушкоджень обвинуваченими, потерпілий ОСОБА_1 підтвердив в ході слідчого експерименту з його участю 6 червня 2016 року під час досудового розслідування, протокол про що був досліджений в суді (том 3 а. п. 174-179).

3.46. За результатами проведення слідчого експерименту була призначена додаткова судово-медична експертиза, відповідно до висновку якої № 848 від 16 червня 2016 року показання потерпілого ОСОБА_1, дані ним під час проведення слідчого експерименту, загалом не протирічать механізму утворення тілесних ушкоджень у нього (том 3 а. п. 216-217).

3.47. 29 вересня 2015 року потерпілий ОСОБА_1 повідомив про вчинення злочину до правоохоронних органів, протокол про що був досліджений в суді та надав дозвіл на проведення огляду його квартири (том 3 а. п. 93, 94).

3.48. При пред’явленні для впізнання по фотознімках потерпілий ОСОБА_1 впізнав Невідому особу та обвинуваченого ОСОБА_12 як тих, хто вчинив розбій щодо нього та спричинив йому і іншим потерпілим тілесні ушкодження (том 3 а. п. 111-113, 114-116).

3.49. Потерпілий ОСОБА_24, в суді показав, що 28 вересня 2015 року він разом із ОСОБА_25 перебував в гостях у ОСОБА_1 Після 20 год. до останнього прийшов якийсь знайомий і коли ОСОБА_1 відчинив йому двері, до квартири увірвалося 7-8 невідомих осіб у масках, які заштовхали усіх до вітальні та поклали на підлогу обличчям донизу, примусивши дістати все із кишень. Лежачи на підлозі він чув, що у ОСОБА_1 запитували, де гроші, наносили йому удари, обшукували квартиру та виносили майно. Через деякий час він почув, як до нього хтось підійшов, натиснув коліном на спину та зняв з шиї золотий ланцюжок. Також нападники забрали його шкіряну сумку із грошима в сумі приблизно 200 грн, телефоном, картками і флешкою. У ОСОБА_25 також забрали грошові кошти і телефон. Нападники били всіх, хто знаходився в квартирі, але найбільше потерпілого ОСОБА_1, у якого все обличчя була в крові та саднах, а також розірваний одяг. Під час нападу ці особи вчинили погром в квартирі, все перевернувши та розкидавши в кімнатах. З квартири ОСОБА_1 вони винесли дуже багато речей. Вели себе вкрай агресивно. Особисто йому нападники нанесли 1 удар ногою по голові та декілька ударів по тулубу, не спричинивши при цьому серйозних тілесних ушкоджень.

3.50. Свідок ОСОБА_32, під час допиту у суді показала, що 28 вересня 2015 року була на роботі, а чоловік ОСОБА_1 мав забрати її о 22 год. Однак, у цей час він не приїхав, додзвонитись до нього не могла. Пішла пішки додому та при підході до під’їзду побачила невідомого чоловіка, у руках якого був предмет, схожий на саббуфер з їх квартири. Піднявшись до квартири, вона побачила, що двері були відчинені. Зайшовши до квартири, побачила обвинуваченого ОСОБА_12, який був у масці та запитав чи вона проживає тут. Свого чоловіка ОСОБА_1 побачила у ванній кімнаті, який був весь у крові, з розбитим носом, футболка на ньому була розірвана. У квартирі знаходились також друзі чоловіка – ОСОБА_24 і ОСОБА_25, які теж були з тілесними ушкодженнями. Всюди в квартирі був гармидер, все було розкидано і перевернуто. Вона відразу зателефонувала батькові чоловіка та намагалась викликати поліцію, але їй сказали, що за вказаною адресою вже був виклик. Через деякий час до квартири з’явились двоє чи троє працівників поліції, які протиправних дій нападників не припинили. Вона також виявила зникнення з квартири як її особистих речей – ноутбука, телефону, кросівок, джинсів, окулярів, так і значної кількості іншого дорогоцінного майна, яке належить їхній родині.

3.51. Свідок ОСОБА_33, в суді, повідомив, що у 2015 році працював оперуповноваженим карного розшуку Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області. Наприкінці вересня того ж року до чергової частини надійшов виклик представників так званого «Правого сектору» про нібито викриття ними «наркоточки» по вул. Станіславського, 2/14 в м. Полтаві. На вказаний виклик приїхав приблизно після 23 год. разом зі слідчим Совіним А. К. та водієм. Прибувши та місце, підійшли до під’їзду, двері якого відчинив обвинувачений ОСОБА_12, який був у балаклаві, разом із Невідомою особою. З ними було 2 чи 3 особи також у балаклавах. В цей момент по сходах спустився потерпілий ОСОБА_1, який почав сперечатися з вказаними особами та вимагати повернення йому речей. Далі всі піднялися до квартири. Там був безлад, були перевернуті меблі, розкидані речі, потерпілий дуже нервував, на ньому були помітні очевидні тілесні ушкодження. Господар квартири заявляв, що його пограбували, винесли телевізори, грошові кошти в національній та іноземній валюті. У квартирі знаходились двоє знайомих потерпілого, які також мали тілесні ушкодження. При огляді квартири він бачив місця, де мали б бути телевізори, були проводи, але самих телевізорів на місці не було. Коли із кімнати він вийшов до вітальні, то людей із «Правого сектору» вже не було. Наголосив, що подібні виклики представників «Правого сектору» в той час були непоодинокими, декілька разів у складі СОГ він виїздив до гральних закладів, де представники адміністрації та працівники даних закладів повідомляли про пошкодження їх майна і викрадення грошових коштів бійцями «Правого сектору».

3.52. При пред’явленні для впізнання по фотознімках свідок ОСОБА_33 впізнав Невідому особу та обвинуваченого ОСОБА_12 як тих, кого він бачив в квартирі потерпілого ОСОБА_1, коли виїжджав туди після повідомлення про вчинення розбою 28 вересня 2015 року (том 3 а. п. 226-228, 229-230).

3.53. Ці ж особи були опізнані і свідком ОСОБА_34, який разом із свідком ОСОБА_33 28 вересня 2015 року виїжджав на квартиру до потерпілого ОСОБА_1 після повідомлення про вчинення розбою щодо нього, протоколи про що були досліджені в суді (том 3 а. п. 233-235, 236-238).

3.54. Під час огляду квартири АДРЕСА_6, яка належить потерпілому ОСОБА_1 29 вересня 2015 року, протокол про що був досліджений в суді (том 3 а. п. 95-100), встановлено, що обстановка в квартирі має незвичайний характер – речі розкидані по кімнатах, двері шаф та інших меблів відчинені, обстановка свідчить про повний безлад, який створений незадовго до огляду.

3.55. Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 1453 від 7 жовтня 2015 року (том 3 а. п. 109-110) проведенням судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 з урахуванням наданої медичної документації, виявлені тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості можна розділити на декілька груп:

до першої групи відносяться: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, гематоми та садна шкіри голови, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я;

до другої групи відносяться: багаточисельні синці та садна шкіри тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження.

3.56. Тілесні ушкодження обох груп могли утворитися від багатократної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище.

3.57. Згідно висновку судової трасологічної експертизи за № 854 від 28 квітня 2016 року слід пальця руки розміром 30x18мм в квартирі АДРЕСА_6 залишений великим пальцем лівої руки обвинуваченого ОСОБА_14 Заурієвича (том 3 а. п. 129-138).

3.58. При пред’явленні речей для впізнання потерпілий ОСОБА_1 впізнав викрадений у нього телевізор «Philips», вудку, сумку, гаманець (том 3 а. п. 144-146, 147-150, 152-156, 157-161), які були у нього викрадені обвинуваченими під час вчинення розбою 28 вересня 2015 року.

3.59. Відповідно до висновків товарознавчих експертиз № 242 від 16 червня 2016 року, № 237 від 10 червня 2016 року, № 236 від 14 червня 2016 року, № 243 від 17 червня 2016 року залишкова вартість наданої на експертизу сумки чоловічої, з урахуванням визначених експертом можливої початкової вартості, можливого розміру втрати якості (зносу) на момент проведення експертизи може становити 1176 грн; телевізора (Philips 48РFS8209/12» (за умови технічної справності, без вартості відсутніх комплектуючих) з пультом дистанційного керування та 3-D окулярами, з урахуванням визначених експертом можливої початкової вартості, можливого розміру втрати якості, станом на момент проведення експертизи може становити 16650,00 грн; залишкова вартість вудилища «Favoritе Extreme ЕхТS702L» та тубусу «Favoritе WS-805», наданих на експертизу, з урахуванням визначених експертом можливої початкової вартості, можливого розміру втрати якості (зносу), станом на момент проведення експертизи може становити 908,60 грн; залишкова вартість наданого на експертизу портмоне для документів «VIF», з урахуванням визначених експертом можливої початкової вартості, можливого розміру втрати якості (зносу) на момент проведення експертизи може становити 161 грн (том 3 а. п. 185-188, 192-197, 201-206, 209-213).

3.60. Відповідно до протоколу огляду запису відеозвернення Невідомої особи від 24 лютого 2016 року щодо акції правого сектору біля прокуратури Полтавської області потерпілий ОСОБА_1 впізнав Невідому особу, обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як осіб, що вчинили відносно нього розбій 28 вересня 2015 року (том 3 а. п. 162-173).

3.561. Під час затримання обвинуваченого ОСОБА_11 3 квітня 2016 року, в ході особистого обшуку у нього були виявлені та вилучені сумка чорного кольору і гаманець (портмоне), які були викрадені у потерпілого ОСОБА_1 під час розбійного нападу.

3.62. В ході обшуку, проведеного за місцем реєстрації Невідомої особи 13 травня 2016 року по вул. Пушкіна, 6 в с. Копили Полтавського району Полтавської області, протокол про що був досліджений в суді, було виявлено та вилучено телевізор «Philips» 48PFS8209/12 в коробці, який був викрадений у потерпілого ОСОБА_1 під час розбійного нападу на нього.

3.63. Під час проведення обшуку 13 травня 2016 року за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_14 по вул. Кошевого, 64 в с. Марківка Полтавського району Полтавської області, протокол про що був досліджений в суді, було виявлено та вилучено вудилище «Favorite Extreme» та тубус, які були викрадені у потерпілого ОСОБА_1 під час розбійного нападу на нього.

3.64. Проаналізувавши наведені докази, суд оцінюючи кожен доказ з точки зору належності та допустимості, вважає їх саме такими, а тому поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених і по цьому епізоду їх злочинної діяльності. Аналіз наведеного дає підстави суду констатувати про повну узгодженість показань потерпілого ОСОБА_1 з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження та повну їм відповідність, а тому визнати показання останнього правдивими та прийняти їх до уваги саме такими.

3.65. Суд зазначає, що всі слідчі дії в ході досудового розслідування по даному епізоду злочинної діяльності обвинувачених були здійснені з додержанням відповідних процесуальних процедур, а тому не приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що протокол обшуку домоволодіння Невідомої особи, протокол впізнання телевізору від 16 травня 2016 року, висновок судової – товарознавчої експертизи від 10 червня 2016 року № 237, як і протокол слідчого експерименту з участю обвинуваченого ОСОБА_14 є недопустимим доказами в силу ст. 87 КПК України, оскільки процесуальних порушень, на які вказує сторона захисту, не вбачає.

П о е п і з о д у № 5

3.66. Обвинувачені ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вину у вчиненні розбійного нападу по цьому епізоду злочинної діяльності визнали повністю та відмовилися давати показання в силу статті 63 Конституції України.

3.67. Свої показання обидва обвинувачені підтвердили під час проведення з ними в ході досудового розслідування слідчих експериментів з їх участю 19 травня та 25 червня 2016 року, в ході яких вони показали місце вчинення злочину, розповіли про його учасників та спосіб проникнення в квартиру та заволодіння майном потерпілих (том 4 а. п. 49-56, 67-71).

3.68. При пред’явленні для впізнання по фотознімках обвинувачений ОСОБА_13 впізнав Невідому особу як учасника нападу на потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_26 разом з іншими особами 2 квітня 2016 року, протокол про що був досліджений в суді (том 4 а. п. 57-59).

3.69. Крім визнання вказаними обвинуваченими своєї вини у вчиненні цього злочину і не визнання вини обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_12, їх винуватість у цьому підтверджується сукупністю досліджених в суді доказів.

3.70. Так, потерпіла ОСОБА_2, під час допиту в суді показала, що з кінця березня 2016 року вона разом із трьома знайомими дівчатами проживала у ІНФОРМАЦІЯ_10. Близько 00 год. 2 квітня 2016 року до неї зателефонував знайомий та запропонував прогулятись по місту. Приблизно в 01 год. 20 хв. повернулась до двору будинку, де біля арки вона побачила свого знайомого ОСОБА_13, з яким поспілкувалась та піднявшись до квартири, запитала у дівчат, чи хтось чекає на останнього і одна з них підтвердила, що так. Через деякий час, коли вона перебувала на кухні, почула, що хтось відчинив двері і з коридору почали доноситись чоловічі голоси та шум. Вийшовши з кухні, вона побачила, що до квартири заходили чоловіки - троє у камуфльованому одязі та масках, ще троє чи четверо – у цивільному. Коли вхідні двері зачинялися, то вона побачила, що ОСОБА_13 залишався в під’їзді. На запитання до чоловіків, хто вони і що їм потрібно, обвинувачений ОСОБА_11 відповів, що вони з «Правого сектору» і будуть проводити обшук квартири. Після цього її разом із іншими дівчатами завели на кухню, де з ними залишилося троє осіб у камуфляжі та у масках. Із квартири почали доноситись звуки відчинювання шухляд та інший шум. Так продовжувалось близько 10 хвилин, після чого їм сказали, щоб вони поклали свої телефони на стіл і не намагались нікуди дзвонити. Через деякий час їх силоміць перевели у іншу кімнату. В цей момент вона побачила, що двері у кладову були зірвані, а у великій кімнаті були розкидані речі, відкриті шухляди та дверцята шафи. Їх завели до малої кімнати, із ними залишились ті ж самі троє чоловіків у масках, які наказали сидіти тихо, бо в іншому випадку переламають руки. Перебуваючи у кімнаті, вона вирішила забрати свої телефон і гаманець, які були на кухні. Однак, ОСОБА_11 схопив її за шию та ногою штовхнув на ліжко, внаслідок чого вона впала та дуже вдарилась головою. При цьому останній висловив їй погрози побиттям у випадку непокори, що її дуже злякало та із-за чого вона із ліжка не вставала. Обшукавши квартиру та забравши з неї все, що хотіли, злочинці пішли. Після цього вона виявила пропажу у неї 10000 грн, мобільного телефона «Prestigio» вартістю 1700 грн, годинника «Adidas» вартістю 600 грн, парфумів, дитячого крему, кави і інших речей. Пропали також гроші і речі інших дівчат, які з нею спільно проживали. Вона також зазначила, що під час їх пограбування в квартирі також перебували обвинувачений ОСОБА_14 та Невідома особа.

3.71. Аналогічні показання про обставини нападу обвинувачених та заволодіння їх майном дала в порядку статті 225 КПК України потерпіла ОСОБА_26

3.72. Свої показання про обставини нападу на неї, механізм та спосіб заподіяння тілесних ушкоджень обвинуваченими, потерпіла ОСОБА_2 підтвердила в ході слідчого експерименту з її участю 3 червня 2016 року під час досудового розслідування, протокол про що був досліджений в суді (том 4 а. п. 17-22).

3.73. За результатами проведення слідчого експерименту була призначена додаткова судово-медична експертиза, відповідно до висновку якої № 849 від 16 червня 2016 року показання потерпілої ОСОБА_2, дані нею під час проведення слідчого експерименту, загалом не протирічать механізму утворення тілесних ушкоджень у неї (том 4 а. п. 26).

3.74. 2 квітня 2016 року потерпіла ОСОБА_2 про вчинений злочин повідомила в правоохоронні органи, про що свідчить протокол прийняття її заяви, який був досліджений в суді (том 3 а. п. 242).

3.75. При пред’явленні для впізнання по фотознімках потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_26 впізнали обвинуваченого ОСОБА_11 як особу, що брала участь у їх пограбуванні та до кожного з них застосувала фізичну силу. Вони також впізнали обвинувачених ОСОБА_14 та Невідому особу, які разом з ОСОБА_11 брали участь у нападі на потерпілих та заволодінні їх майном. Потерпіла ОСОБА_26, крім того, впізнала ОСОБА_13, який разом з вищеназваними особами брав участь у нападі та заволодінні майном (том 4 а. п. 2-5, 6-7, 8-9, 36-38, 39-41, 42-44, 45-47).

3.76. Відповідно до протоколу огляду місця події від 2 квітня 2016 року, який був досліджений в суді (том 3 а. п. 245-250), місцем події являється квартира АДРЕСА_7, обстановка в якій свідчить про те, що звичайний порядок в ній порушено.

3.77. Згідно висновку судово-медичного експерта № 551 від 15 квітня 2016 року у потерпілої ОСОБА_2 виявлено тілесне ушкодження у вигляді гематоми м’яких тканин лівого стегна, яке могла утворитись не менш ніж від однократної дії тупого обмеженого предмету, яким могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище, кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я (том 4 а. п. 15-16).

3.78. Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених і по цьому епізоду їх злочинної діяльності. При цьому суд зазначає, що докази, які були предметом дослідження в суді, в повній мірі узгоджуються між собою, а в сукупності підтверджують причетність обвинувачених до скоєння цього злочину та правдивість показань потерпілих про обставини його скоєння. Саме такими суд приймає до уваги показання останніх, оскільки вони в повній мірі відповідають іншим доказам по матеріалах кримінального провадження. Думку ж сторони захисту про неправдивість показань потерпілої ОСОБА_2 суд оцінює критично, оскільки будь-яких об’єктивних даних, наданих у визначеному законом порядку, які б давали підстави потерпілій обмовляти обвинувачених у скоєнні злочину ні стороною захисту, ні будь-яким іншим учасником судового розгляду не надано. Таких даних не встановлено і в ході судового розгляду справи.

3.79. Вважаючи вину обвинувачених по цьому епізоду їх злочинної діяльності, суд також враховує і визнання обвинуваченим ОСОБА_11 факту перебування ним у вказаній квартирі в той час, коли там було скоєно злочин. Заперечення ж ним своєї участі у вчиненні розбою суд розцінює як спосіб захисту від пред’явленого обвинувачення, що він наполегливо і послідовно продемонстрував в ході всього розгляду матеріалів кримінального провадження в суді.

3.80. Суд розцінює як надумане твердження сторони захисту про те, що висновок судово-медичного експерта № 551 від 15 квітня 2016 року, яким встановлено наявність у потерпілої ОСОБА_2 тілесного ушкодження та визначено механізм і спосіб його спричинення, є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він ґрунтується на довідці з травмпункту 1-ї МКЛ, яка була надана самою потерпілою в ході проведення експертизи без ухвали суду на тимчасовий доступ до цього документу. ОСОБА_17 твердження не ґрунтується на законі, оскільки необхідності у примусовості вилучення даного документу через ухвалу про тимчасовий доступ в даному випадку не було, так як потерпіла надала його добровільно. Факт же спричинення їй тілесного ушкодження та її звернення з цього приводу до лікарняного закладу зафіксований саме в цій довідці. Тому суд вважає, що його врахування експертом при проведенні судово-медичної експертизи потерпілій є цілком законним, а тому і висновок судово-медичного експерта є належним та допустимим доказом по матеріалах кримінального провадження.

3.81. Суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41 і ОСОБА_42, оскільки вони суперечать зібраним по справі доказам в їх сукупності. Ці свідки не були очевидцями подій, а тому повідомили суду факти, які не стосуються розгляду даної справи. Більшість із названих осіб перебувають у родинних та близьких стосунках з Невідомою особою, а тому можуть бути зацікавленими особами у вирішенні справи на її користь та користь обвинувачених, які спільно з цією особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження та вона перебуває в розшуку, вчинювали інкриміновані їм діяння. В зв’язку з наведеним суд не приймає до уваги цих показань як в підтвердження причетності обвинувачених до скоєння інкримінованих їм злочинів, так і в спростування цих фактів.

3.82. Крім наведених доказів, суд на підтвердження вини обвинувачених у вчиненні всіх інкримінованих їм кримінальних правопорушень також враховує речові докази, які додані до матеріалів кримінального провадження та були предметом розгляду в суді.

3.83. Суд, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених по всіх інкримінованих їм епізодах злочинної діяльності.

3.84. При цьому суд вважає, що інкриміновані обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочини ними були вчинені в складі ОЗГ, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14 листопада 2018 року по справі № 484/1134/16-к.

Відповідно до ч.3 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні та вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення цих злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на здійснення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Визначальною рисою організованої групи є стійкість такого об'єднання. ОСОБА_15 можна визнати стійкою лише за умови, якщо вона є стабільною та згуртованою. Згуртованість групи проявляється у наявності постійних міцних внутрішніх зв'язків між учасниками групи, їх правил поведінки, організатора, чіткого визначення ролі кожного учасника, високого рівня узгодженості дій учасників, єдиного плану, в якому передбачено розподіл функцій учасників групи і який доведено до їх відома. Стабільність групи виявляється у системності та детальній організації функціонування групи, здатності до заміни учасників, прикритті своєї діяльності, як своїми силами, так і за допомогою сторонніх осіб, наявності для функціонування групи фінансових та інших матеріальних засобів.

Враховуючи кількість вчинених злочинних дій протягом значного періоду часу та підтримання тривалих стабільних відносин у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочинів, встановлені у справі обставини щодо домовленостей між обвинуваченими про вчинення злочинів та узгодженість, аналогічність і послідовність їх дій, вжиття заходів конспірації (прикриття своїх протиправних дій належністю до «Правого сектору»), суд приходить до обґрунтованого висновку, що у цьому випадку вчинення злочинів у складі трьох осіб, котрі діяли як стійка організована група, за цією ознакою органами досудового розслідування кваліфіковані правильно.

Так, організована група на відміну від групи з попередньою змовою (без попередньої змови), утворюється не одномоментно, а впродовж тривалого часу.

Утворення (створення) організованої групи слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для зайняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації до злочину і включають підшукування співучасників, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, складання плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи є утворення стійкого об'єднання осіб для зайняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв'язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних зв'язків.

Фактичну основу кваліфікації дій обвинувачених, які керувались вказівками Невідомої особи, склали дані про те, що остання, керуючись корисливим мотивом, з метою вчинення нападів на громадян з метою заволодіння їх майном, розуміючи, що самостійно вчиняти такі злочини буде складно, оскільки це потребує довготривалої підготовки, завчасно зорганізувала у внутрішньо стійке об'єднання громадян іншої держави ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які поділяли її наміри (задуми), а роль керівника організованої групи Невідома особа залишила за собою. При цьому Невідома особа планувала і організовувала скоєння злочинів, детально розподіляла між учасниками групи функції, яких вони відповідно до плану дотримувалися під час вчинення злочинів і які у взаємозв'язку були направлені на виконання об'єктивної сторони цих злочинів, координувала їх дії, розподіляла між учасниками організованої групи здобуті за наслідками вчинення злочинів гроші і майно.

Отже, судом безперечно встановлено, що Невідома особа діяла саме як організатор злочинної групи.

При цьому суд зазначає, що при кваліфікації злочину, вчиненого організованою групою, на перше місце виходить не індивідуальна роль кожного учасника у посяганні, характер виконуваних ним дій, а сама участь у групі особи, яка вчиняє злочин. Тому кожний учасник організованої групи несе відповідальність за всі злочини, вчинені такою групою, а відтак кожному її учаснику за будь-якої форми його участі інкримінується спільний злочинний результат, якого група досягла.

3.85. Обставинами, що пом’якшують покарання обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_13 суд визнає їх щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, стан здоров’я та наявність у обвинуваченого ОСОБА_14 інвалідності 3-ї групи, а у обвинваченого ОСОБА_13 на утриманні непрацездатної матері, яке є інвалідом 2-ї групи.

3.86. Обставин, які б обтяжували покарання кого-небудь із обвинувачених, суд не знаходить.

IV. Мотиви призначення покарання

4.1. При призначенні покарання обвинуваченим суд, згідно з вимогами статей 65 – 67 КК України та роз’ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, особу кожного із обвинувачених, поведінку кожного із них до вчинення кримінальних правопорушень, під час їх вчинення та після цього, наявність обставин, які обтяжують та пом’якшують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. ОСОБА_17 покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

4.2. Зокрема, суд враховує конкретні обставини справи, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченими кожного із інкримінованих їм кримінальних правопорушень, тривалість злочинної діяльності та її наслідків для суспільства, що кожний із обвинувачених є особами не судимими, характеристику особи кожного із обвинувачених, роль кожного із них у вчиненні злочинів, поведінку кожного із обвинувачених як під час скоєння злочинів, так і після цього, ставлення до скоєного, наявність кількох обставин, які пом’якшують покарання обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_13, стан здоров’я обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_14, наявність на утриманні обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 неповнолітніх дітей, і приходить до висновку про необхідність призначення кожному із обвинувачених покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для їх виправлення та перевиховання, а також соціальної реабілітації. При призначенні покарання суд також враховує те, що обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 фактично при скоєнні інкримінованих їм злочинів всупереч Конституції та Законів України використовувались повноваження державних органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю, та грубо попирались при цьому конституційні права громадян.

4.3. Враховуючи що обвинувачені ОСОБА_14 та ОСОБА_13, на переконання суду, усвідомили суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаялися у вчиненому і своєю поведінкою сприяли розкриттю кримінальних правопорушень, запевнили суд у своїх намірах вести в подальшому законослухняний спосіб життя та не вчинювати кримінальних правопорушень, наявність кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кожним із них злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити основне покарання з застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 187 КК України.

.

4.4. Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_14 та ОСОБА_13, на переконання суду, усвідомили суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаялися у вчиненому і своєю поведінкою сприяли розкриттю злочину, запевнили суд у своїх намірах вести в подальшому законослухняний спосіб життя та не вчинювати кримінальних правопорушень, суд вважає за можливе звільнити кожного із них від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України з покладенням на них обов’язків відповідно до статті 76 КК України.

4.5. Враховуючи, що судом здійснюється розгляд кримінального провадження після скасування судом апеляційної інстанції попереднього вироку, суд керується положеннями ч. 2 ст. 416 КПК України, відповідної до якої при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. Суд зважає на те, що попередній вирок було скасовано, в тому числі, за апеляційною скаргою прокурора про посилення покарання щодо обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12, що слідує з Ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 29 вересня 2017 року. Водночас апеляційної скарги щодо посилення покарання обвинуваченим ОСОБА_14 та ОСОБА_13 прокурором не вносилось (том 8 а. п. 268-277).

4.6. При визначенні покарання суд також враховує, що ніхто із обвинувачених не перебуває на обліках у лікаря-нарколога з приводу вживання алкоголю та наркотиків.

V. Вирішення цивільного позову

5.1. Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

.

VI. Мотиви інших рішень

6.1. Оскільки обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 засуджуються до позбавлення волі, яке мають відбувати реально, то суд з метою уникнення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та виконання вироку по цьому кримінальному провадженню вважає за необхідне обраний щодо кожного із них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

6.2. Зважаючи на те, що обвинуваченими злочини вчинені в період, коли діяв кримінальний закон в редакції від 26 листопада 2015 року, суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 5 КК України на обвинувачених поширюється дія ч. 5 ст. 72 КК України в редакції чинній на той час та в строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк їх попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

6.3. Процесуальні витрати по матеріалах кримінального провадження становлять 2111,04 грн і підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 на користь держави в рівних частках.

6.4. Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_11 Аджаріча визнати винним у пред’явлених обвинуваченнях у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3 і 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 355 КК України, ОСОБА_12 визнати винним у пред’явлених обвинуваченнях у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 355 КК України, ОСОБА_14 Заурієвича та ОСОБА_13 визнати винними у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України кожним і призначити їм покарання:

ОСОБА_11 Аджарічу:

за ч. 3 ст. 187 КК України у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ч. 4 ст. 187 КК України у виді дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ч. 4 ст. 189 КК України у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ч. 3 ст. 355 КК України - у виді п’яти років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_11 визначити у виді дев’яти років і шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_12:

за ч. 4 ст. 187 КК України у виді дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ч. 4 ст. 189 КК України у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

за ч. 3 ст. 355 КК України - у виді п’яти років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом частково складання призначених покарань остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_11 визначити у виді дев’яти років і шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 рахувати з 18 березня 2019 року.

ОСОБА_14 Заурієвичу та ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 187 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна кожному.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_13 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки кожного.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 76 КК України покласти на обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_13 обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 на користь держави 2111,04 грн судових витрат в рівних частках з кожного, тобто по 703,68 грн.

Речові докази, які передані на зберігання потерпілим, - повернути за належністю, диски з відеозаписами – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

До набрання вироком законної сили обраний щодо обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) зарахувати обвинуваченим ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 термін їх попереднього ув’язнення по цій справі у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі: обвинуваченому ОСОБА_11 з 3 квітня 2016 року, ОСОБА_12 з 17 травня 2016 року - до набрання вироком законної сили кожному; обвинуваченому ОСОБА_14 з 2 квітня по 23 червня 2016 року включно.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

С у д д і :

А. Г. ОСОБА_43 ОСОБА_44 Струков