Ухвала суду № 80513232, 18.03.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 525/564/17

Провадження № 1-кп/541/14/2019

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

18 березня 2019 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

- головуючого, судді Андрущенко-Луценко С.В.,

суддів: Куцин В.М., Городівського О.А. ,

- при секретарі Калініченко Л.О.,

- з участю прокурора Книш С.Р.,

захисника ОСОБА_1

при розгляді у судовому засіданні кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 115 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 01 квітня 2019 року.

Прокурор просив продовжити обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід на 2 місяці, мотивувавши необхідність у цьому наявністю ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Представник потерпілої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, заперечуючи проти його зміни.

Потерпіла ОСОБА_5 просила продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, оскільки він їй погрожував.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти продовження строку тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зважаючи на недоведеність прокурором ризиків зазначених ст. 177 КПК України, просив суд обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу строку на який було обрано цей запобіжний захід. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України, - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

При вирішенні питання про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом враховується, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не встановлено, а тому існування зазначених ризиків виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_2, суд своїм рішенням забезпечує не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Отже, з урахуванням тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, можливої міри покарання, яка йому загрожує та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, суд вважає, що є обґрунтовані підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 2 місяці.

В той же час, враховуючи ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_2 тривалий час перебуває під вартою, всі потерпілі та свідки сторони обвинувачення допитані, письмові докази вивчені, суд вважає за можливе одночасно з продовженням обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вирішити питання про обрання відносно обвинуваченого такого запобіжного заходу, як застава.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частина 4 ст. 183 КПК України передбачає, що в окремих випадках суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в тому числі і щодо злочину, який спричинив загибель людини, має право не визначати розмір застави.

Дана норма закону не містить прямої заборони визначати розмір застави у такому випадку, а лише надає суду таке право, при цьому слідчий суддя, суд, повинен вирішувати питання щодо наявності підстав для визначення розміру застави поряд із застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кожному конкретному випадку окремо, виходячи з обставин справи і даних про особу підозрюваного.

При визначенні застави обвинуваченому ОСОБА_2 суд, крім вищевикладених обставин встановлених в ході судового засідання, та ризиків, враховує особу обвинуваченого та приходить до висновку про застосування застави в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 288,150 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331;176; 194 КПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити без змін – у виді тримання під вартою, продовживши строк дії цього запобіжного заходу на 2 місяці до 16 травня 2019 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2 заставу в розмірі 288,150 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п’ятдесят гривень ) у національній грошовій одиниці, що становить 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок №37314008015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУДСАУ в Полтавській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_2 після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:

- прибувати на виклики суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)»

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений , будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя: С.В.Андрущенко-Луценко

судді: В.М. Куцин

ОСОБА_6