Рішення № 80512707, 06.03.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3403/17

Рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року

Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі:

головуючого - судді Гудкова С.В.,

за участю: секретарів судового засідання – Яценко Л.І., Шрейтер С.О.,

представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

представника третьої особи – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Саната 777», про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_8 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Позивачі мотивують позов тим, що протягом 2015-2016 років вони надали ОСОБА_2 позику на загальну суму 457 765 грн., з домовленістю, що позика буде повернута протягом червня 2017 року. Однак, відповідач ухилилася від виконання взятого на себе зобов’язання.

При цьому, позивачі зазначають, що під час укладення договору позики з відповідачем вони не дотримались вимог ст.1047 ЦК України щодо письмової форми договору і не можуть довести факт надання грошових коштів саме в якості позики, а тому прохають стягнути з ОСОБА_2 вказану суму коштів відповідно до ст.1212 ЦК України, як майно набуте без достатньої правової підстави.

Позивачі прохають стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 176 928 грн., на користь ОСОБА_6 – 135 176 грн., на користь ОСОБА_7 – 145 661 грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 07.02.2018 надала заперечення проти позову, в яких зазначила, що кошти, які прохають стягнути позивачі, не є такими, що набуті без достатньої правової підстави. Відповідач вказує, що заява на переказ готівки належить до касових документів, містить ряд реквізитів, в тому числі підписи платників (позивачів), а тому заява на переказ готівки у відповідності до ст.202 ЦК України є правочином, тобто, дією особи, спрямованою на настання, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Прохає відмовити в позові за безпідставністю.

Позивачі надали відповіді на заперечення відповідача, які розцінили як відзив. У відповіді зазначили, що ОСОБА_2, хоча і не визнала отримання позики від позивачів, однак, не заперечила сам факт отримання коштів. При цьому, позивачі вказали, що квитанції та чеки лише підтверджують факт перерахування (переказу) та/або зарахування чітко визначеної суми, але вони не підтверджують виникнення позикових відносин. Прохають задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивачів за довіреністю, ОСОБА_1 /а.с.63, 64, 65/, в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позву заперечила. Вказала, що вона працює головним бухгалтером в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Саната 777». Всі кошти отримані від позивачів на виконання договорів позики, укладених з ТОВ «Саната 777» та ОСОБА_5, який є співзасновником підприємства та володіє часткою в статутному капіталі 50%. Таким чином ОСОБА_5 через інших позивачів вносив інвестиції на підприємство. Таким чином, для власного використання коштів від позивачів ОСОБА_2 не брала, а передавала їх в ТОВ «Саната 777», виконуючи обов’язки бухгалтера. Також відповідач зазначила, що у провадженні Лубенського міськрайонного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Саната 777» про стягнення позики та безпідставно отриманих коштів, предметом розгляду якої є стягнення тих самих коштів, у випадку задоволення позову відбудеться подвійне стягнення коштів.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, директор ТОВ «Саната 777» - ОСОБА_4, в судовому засіданні надала пояснення аналогічні поясненням ОСОБА_2 Зазначила, що ОСОБА_2 прийнята на роботу головним бухгалтером в ТОВ «Саната 777» і отримувала від позивачів кошти на власний рахунок, які в подальшому перераховувала на рахунки ТОВ «Саната 777» в якості позики.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторін, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_5 шляхом банківського переказу на власний рахунок 01.12.2015 грошові кошти в сумі 14 970 грн., 04.12.2015 – грошові кошти в сумі 34823,01 грн., 27.01.2016 – грошові кошти в сумі 52000 грн., 19.02.2016 – грошові кошти в сумі 24960 грн., а всього 126 753,01 грн. що підтверджується квитанціями ПриватБанк. При цьому, в графі квитанцій «Комментарий к платежу» зазначено: «ТСО, пополнение карты/счета» та «надходження за платіжними картками». /а.с.8-11/

Крім того, відповідач ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_6 шляхом банківського переказу на власний рахунок 31.07.2015 грошові кошти в сумі 10230 грн. та в сумі 14970 грн., 18.08.2015 – грошові кошти в сумі 9980 грн., 08.10.2015 – грошові кошти в сумі 24873 грн., 28.10.2015 – грошові кошти в сумі 24873,01 грн., а всього 84926,01 грн., що підтверджується квитанціями ПриватБанк. При цьому, в графі квитанцій «Комментарий к платежу» зазначено: «ТСО, пополнение карты/счета» та «надходження за платіжними картками». /а.с.12-16/

Крім того, відповідач ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_7 шляхом банківського переказу на власний рахунок 17.06.2015 грошові кошти в сумі 2038 грн., 26.06.2015 – грошові кошти в сумі 1418 грн., 03.07.2015 – грошові кошти в сумі 738 грн., 31.07.2015 – грошові кошти в сумі 11228 грн. та 13473 грн., 27.08.2015 – грошові кошти в сумі 14970 грн., 27.08.2015 – 9980 грн., 07.09.2015 – грошові кошти в сумі 9980 грн. та 14970 грн., 29.09.2015 – грошові кошти в сумі 4990 грн., 30.09.2015 - грошові кошти в сумі 14970 грн. та 9980 грн., 20.10.2015 - грошові кошти в сумі 9980 грн. та 14970 грн., 21.10.2015 - грошові кошти в сумі 11976 грн., а всього 145 661 грн що підтверджується квитанціями ПриватБанк. При цьому, в графі квитанцій «Комментарий к платежу» зазначено: «ТСО, пополнение карты/счета». /а.с.17-31/

При цьому, суд вважає, що сума переказу від 04.12.2015, здійснена ОСОБА_5, підлягає стягненню без комісії в сумі 174,99 грн., яка взагалі була сплачена отримувачем. /а.с.9/ З тих самих підстав не підлягає стягненню з відповідача комісія в сумі 125 грн. та 124,99 грн. за переказами здійсненими ОСОБА_6 /а.с.15, 16/

08.12.2017 позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а 11.12.2017 позивач ОСОБА_5, направили відповідачу претензії вимогою повернути надані ними у позику за усною домовленістю кошти. /а.с.32-35/

Однак, вказані кошти відповідач ОСОБА_2 не повернула.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позивачі, хоча і зазначають, що заявлені в позові кошти були надані ними ОСОБА_2 за договором позики, однак, жодних доказів на підтвердження укладення такого договору не надали та не заявляють вимогу про застосування наслідків порушення договору позичальником.

Натомість, позивачі обрали спосіб захисту свого порушеного права, передбачений ст.1212.ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд вважає належним заявлений позивачами спосіб захисту їх майнових прав. Переказ позивачами відповідачу вказаних сум коштів підтверджується банківськими квитанціями. Правові підстави для набуття відповідачем ОСОБА_2 належних позивачам коштів відсутні, а тому вона зобов’язана була повернути кошти власникам на їх вимогу, однак, цього не зробила. За таких обставин, вимога про стягнення безпідставно набутих коштів підлягає задоволенню.

При цьому, суд відхиляє пояснення відповідача ОСОБА_2, згідно яких вона отримувала кошти від позивачів на виконання договорів позики, укладених між позикодавцем ОСОБА_5 та позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Саната 777», де вона працює головним бухгалтером. Так, з наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 дійсно прийнята на роботу в ТОВ «Саната 777» на посад головного бухгалтера. /а.с.105/ 01 липня 2015 року та 27 серпня 2015 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Саната 777» укладені договори позики. /а.с.178-181/ Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 24 жовтня 2018 року по справі №539/490/18 задоволено позов ОСОБА_5 про стягнення з ТОВ «Саната 777» коштів за вказаними догвоорами позики. Однак, в судовому засіданні відповідач та директор ТОВ «Саната 777» ОСОБА_4Д, не надали логічних та розумних пояснень чому позика перераховувалася на особистий рахунок ОСОБА_2, а не на рахунки товариства-позичальника, та чому в такому разі перерахування коштів здійснювалося не безпосередньо від імені позичальника ОСОБА_5, а також від імені позивачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Крім того, як вже зазначалося, в квитанціях про переказ коштів позивачами на рахунок ОСОБА_2 в графі «Комментарий к платежу» зазначено: «ТСО, пополнение карты/счета» та «надходження за платіжними картками». Тобто, немає жодних підстав вважати, що заявлені позивачами суми були перераховані відповідачу ОСОБА_2 в якості позики за договорами, укладеними з ТОВ «Саната 777».

Надані відповідачем копії прибуткових касових ордерів підтверджують, що протягом 2015 року ТОВ «Саната 777» отримувало від ОСОБА_5 поворотну фінансову допомогу. /а.с.114-124, 163-177/ Згідно банківської виписки на картковому рахунку ОСОБА_2 надходили грошові кошти від позивачів, які відповідач в подальшому отримувала готівкою з банкоматів. /а.с.126-132/ Однак, а ні вказані прибуткові касові ордери, а ні банківські виписки з рахунку відповідача не надають можливості зробити висновок, що отримані від позивачів кошти є позикою для ТОВ «Саната 777» і в подальшому вносились ОСОБА_2 на рахунки даного товариства на виконання договорів позики.

Також, суд відхиляє доводи відповідача про те, що заява на переказ готівки у відповідності до ст.202 ЦК України є правочином. Самі по собі касові документи необхідні для оформлення касових операцій, ведення звіту та обліку. Касові документи лише підтверджують певні операції, однак, не породжують цивільних прав та обов’язків, тобто не є правочинами.

Водночас, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення з відповідача на їх користь по 50 000 грн. кожному. Так, вказані позивачі стверджують, що окрім перерахування коштів на рахунок ОСОБА_2, вони також надали відповідачу готівкою по 50 000 грн. кожен. Однак, жодних доказів надання ОСОБА_2 готівкових коштів не надано, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України понесені позивачами по справі судові витрати підлягають стягненню на їх користь з відповідача пропорційно до частини задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5 (місце проживання 02081, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_6 (місце проживання 02081, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_7 (місце проживання 03061 м.Київ, вул.Новопольова, 101 А кв.6 , РНОКПП НОМЕР_3) до ОСОБА_8 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_4) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 безпідставно отримані кошти в розмірі 126 753 (сто двадцять шість тисяч сімсот п’ятдесят три) грн. 01 коп. та 1267 грн. 53 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 безпідставно отримані кошти в розмірі 84 926 (вісімдесят чотири тисячі дев’ятсот двадцять шість) грн. 01 коп. та 849 грн. 26 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 безпідставно отримані кошти в розмірі 145 661 (сто сорок п'ять тисяч шістсот шістдесят одну) грн. та 1456 грн. 61 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 15.03.2019 року .

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_9В.