Ухвала суду № 80510784, 13.03.2019, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/491/17

н/п : 2-а/397/2/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2019 року, Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Петренко Л.О.,

представника третьої особи – ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Олександрівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Олто», Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання рішення сільської ради незаконним та скасування рішення сільської ради, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення ОСОБА_3 сільської ради № 146 від 03.07.2012 року «Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельних ділянок для обслуговування господарських будівель і дворів ТОВ фірми «ОЛТО» та рішення ОСОБА_3 сільської ради № 348 від 30.10.2014 року «Про внесення змін до рішення № 146 від 03.07.2012 року «Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельних ділянок для обслуговування господарських будівель і дворів ТОВ «ОЛТО».

Згідно позову, про порушення конституційних прав та існування рішень ОСОБА_3 сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області № 146 від 03.07.2012 року та № 348 від 30.10.2014 року позивачу стало відомо лише в березні 2017 року, коли орендарями почались роботи по встановленню меж ділянок, чим обмежено права позивача в праві користування своєю власністю. Викладене унеможливлювало звернення про скасування незаконних рішень ОСОБА_3 сільської ради, зокрема, рішення № 146 від 03.07.2012 року раніше, в строки, встановлені ст. 99 КАС України.

Провадження у вищезазначеній справі відкрито 18.04.2017 року суддею Олександрівського районного суду Кіровоградської області Плякою С.Л., до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (т. 1 а.с. 30)» .

01.11.2018 року відносно судді Пляки С.Л. Олександрівським районним судом Кіровоградської області винесено наказ № 55-к, згідно якого ОСОБА_6 увільнено від виконання обов’язків судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області у зв’язку із укладенням ним контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на 2 роки з 02.11.2018 року (т. 2 а.с. 40).

Розпорядженням керівника апарату Олександрівського районного суду Кіровоградської області № 133 від 06.11.2018 року проведено повторний автоматичний розподіл даної адміністративної справи та визначено головуючим суддю Отян О.В. (т. 2 а.с. 41).

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 13.11.2018 року адміністративна справа прийняти до провадження суддею Отян О.В., в порядку загального позовного провадження, зі стадії початку підготовчого засідання(т. 2 а.с. 43-44).

26.12.2018 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 4017/0/15-18 "Про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області у відставку" (т. 2 а.с. 86).

Розпорядженням керівника апарату Олександрівського районного суду Кіровоградської області № 55 від 03.01.2019 року проведено повторний автоматичний розподіл даної справи та визначено головуючим суддю Мирошниченка Д.В. (т. 2 а.с. 87).

Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03.01.2019 року адміністративна справа прийняти до провадження суддею Мирошниченко Д.В., в порядку загального позовного провадження, зі стадії початку підготовчого засідання (т. 2 а.с. 89-90).

Позивач, представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, представник третьої особи та треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 у підготовче засідання не з’явилися, про місце, день та час проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили (т. 2 а.с. 139-141, 143).

Представник позивача у підготовче засідання не з’явився, надав до суду клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 13.03.2019 року без його участі, позовні вимоги підтримав, просив призначити справу до судового розгляду (т. 2 а.с. 147).

Представник третьої особи ТОВ фірма «Олто» ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні просив залишити позов без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, про що надав відповідні пояснення та клопотання від 19.09.2017 року.

Заслухавши представника ТОВ фірма «Олто», суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України (в редакції чинній на момент звернення до суду з позовом), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно положень ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла станом на час подання адміністративного позову), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким введені в дію зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності з 15.12.2017 року, справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 173 КАС України, підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі. Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду - це період часу, в межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів.

Дотримання строку звернення до суду є однією із умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови призводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Позивач в адміністративному позову просить визнати незаконними та скасувати рішення ОСОБА_3 сільської ради № 146 від 03.07.2012 року «Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельних ділянок для обслуговування господарських будівель і дворів ТОВ фірми «ОЛТО» та рішення ОСОБА_3 сільської ради № 348 від 30.10.2014 року «Про внесення змін до рішення № 146 від 03.07.2012 року «Про затвердження технічної документації та надання в оренду земельних ділянок для обслуговування господарських будівель і дворів ТОВ «ОЛТО».

Позовна заява подана до суду 13 квітня 2017 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду, тобто зі спливом шестимісячного строку на звернення до суду з адміністративним позовом.

За правилами ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

ОСОБА_7, поновлення строку звернення до адміністративного суду не є позовними вимогами в розумінні ст. 160 КАС України і не можуть бути зазначені в позовній заяві, оскільки є заявами з процесуальних питань, які мають бути подані окремим документом із дотриманням вимог щодо їх форми та змісту.

Позивачем та її представником заяву про поновлення строків на звернення до адміністративного суду не подано, обґрунтованих пояснень або доказів щодо поважності причин пропуску строків останніми також не надано.

Крім того, слід зазначити, що на клопотання представника третьої особи ТОВ «Фірма «ОСОБА_7» від 19.09.2017 року про залишення позову без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, яке було подано попередньому складу суду, позивач або її представник не відреагували, не зверталися з приводу поновлення строків і не подали з цього приводу жодних пояснень (т. 1 а.с. 96-97).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (Справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де ОСОБА_8 Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа «Gradescolo S.R.L. проти Молдови». У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

У свою чергу, суд наголошує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Строки звернення до суду обмежують, зокрема, можливість звернення особи до суду для оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо вони оскаржуються поза межами таких строків, встановлених процесуальним законом.

Слід зазначити, що запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з адміністративний позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх закінчення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд наголошує, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позивачем значно пропущено строк звернення до суду, проте не підтверджено жодних належних обставин, котрі були б об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача чи були пов'язані з дійсними істотними перешкодами або труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, враховуючи при цьому те, що позивач, будучи у 2012 році депутатом ОСОБА_3 сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, приймала участь у голосуванні за оспорюване на даний час рішення, що підтверджується матеріалами справи, і жодних пояснень з приводу цього суду не надала (т. 1 а.с. 52-54, 58-62).

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Статтею 183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Беручи до уваги те, що позивач звернулася до суду з адміністративним позовом 13.04.2017 року щодо визнання незаконними та скасування рішень ОСОБА_3 сільської ради № 146 від 03.07.2012 року та № 348 від 30.10.2014 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, при цьому не подано заяву про поновлення строку на звернення до суду, не представлено жодного документально підтверджуючого доказу на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку, тому суд вважає, що адміністративний позов необхідно залишити без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 77, 121-123, 240, 243, 248, 250, 294-295 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Олто», Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання рішення сільської ради незаконним та скасування рішення сільської ради - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особами, які не брали участі у судовому засідання – з дня її отримання. У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Олександрівський районний суд Кіровоградської області).

Повний текст ухвали виготовлено 18.03.2019 року.

Суддя: /підпис/.

Копі вірна.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_9