Ухвала суду № 80510574, 15.03.2019, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2-з/381/10/19

381/1023/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М., за участю секретаря Омельчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

14.03.2019 року, представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що 19.05.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. На даний час сторони вже пів року не проживають разом та позивачем подано позов про розлучення, який знаходиться на розгляді у міськрайонному суді м. Бориспіль, так як позивач постійно проживає у Бориспільському районі за адресою: АДРЕСА_1. Представник позивача зазначає, що під час подружжя ОСОБА_1 з ОСОБА_3 ними було придбано автомобіль RENAULT SCENIC 2007 року випуску VIN – VFIJM1BOH36930798 об’єм двигуна 1598 та оформлений на ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу, даний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, на який позивач ОСОБА_4 також працювала та заробляла гроші. Однак позивач нещодавно дізналася, що вищевказаний автомобіль, який належить їй на праві спільної сумісної власності 16.02.2019 ОСОБА_3 був фактично проданий без її відома і без її згоди, її свекру ОСОБА_5 та на даний час вже має новий державний знак НОМЕР_1.

На підставі викладеного представник позивача просила накласти заборону на відчуження автомобіля RENAULT SCENIC 2007 року випуску VIN – VFIJM1BOH36930798 з державним номерним знаком АІ7239НТ до винесення законного судового рішення.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заяву слід повернути заявнику з огляду на наступне.

Згідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п. 4. Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, вона не містить повних анкетних даних (число, місяць та рік народження) учасників у справі, а також реєстраційні номери облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за їх наявності або номери і серії паспортів для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Також, в матеріалах поданої заяви про забезпечення позову, відсутнє обґрунтування вимог та відомості про дійсну вартість майна, які б підтверджувалися належними доказами, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості встановити співмірність заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.5 ст.151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Представником позивача при подачі заяви про забезпечення позову до суду не визначена ціна позову та не додано до заяви доказів дійсної вартості такого майна, тому у суду не має можливості встановити реальну ціну позову.

Тому, на виконання вищенаведених вимог, представнику позивача необхідно надати докази дійсної вартості майна та доплатити, у разі необхідності, судовий збір. При цьому, розмір судового збору обчислювати з урахуванням загальної суми позову, а в якості доказу вартості майна суду можуть бути подані у тому числі звіти про оцінку саме ринкової вартості майна.

Згідно п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається зокрема до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Оскільки заявник при подачі даної заяви не надав суду вичерпну інформацію щодо місця реєстрації відповідача та місцезнаходження та реєстрації рухомого майна, що є об»єктом спору, суд позбавлений об»активної можливості перевірити підсудність даної заяви та позову саме Фастівському міськрайонному суду Київської області.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож.:ІНФОРМАЦІЯ_2 про забезпечення позову повернути представнику позивача.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Л.М.Ковалевська