Ухвала суду № 80510224, 15.03.2019, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/547/19

381/700/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 березня 2019 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в нових ідеальних частках, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в нових ідеальних частках.

Розглянувши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити місце проживання або перебування фізичної особи.

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

В позовній заяві позивачем зазначено адресу проживання відповідача: вул. Стеценка, 52, м. Фастів Київська область.

Згідно відомостей Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 04.03.2019 року, відповідач ОСОБА_2, в реєстрі територіальної громади не значиться.

Таким чином, позивачу необхідно зазначити дійсне зареєстроване місце проживання або якщо місце реєстрації відповідача невідоме зазначити місцезнаходження майна відповідача чи останнє відоме зареєстроване його місце проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) з наданням відповідних підтверджуючих документів.

Приписами частини 4 статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання фізичною особою заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з 01.01.2019 року установлено у розмірі 1853,00 грн.

Як визначено п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

При цьому, згідно роз'яснень, наданих пунктом 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Окрім того, згідно абз. 1 п. 13 вказаної постанови, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Окрім того, як встановлено вимогами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У відповідності до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, при чому, з урахуванням роз'яснень, які містяться в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено вимогу майнового характеру щодо виділу 7/20 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд з вказівкою на конкретні приміщення та їх площу, та вимогу немайнового характеру, а саме щодо виділу в користування 7/20 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Разом з тим, позивачем на підтвердження сплати судового збору надано дві квитанції №0.0.8219924208.1 від 07.08.2017 р. на суму 640 грн, та квитанція № 78 від 22.12.2018 р. на суму 506,77 грн, які сплачені позивачем.

При цьому, неможливо ідентифікувати те, що судовий збір сплачений саме за подання цього позову, оскільки у суду є підстави вважати, що даний судовий збір сплачений 07.08.2017 р. у сумі 640 грн. за подання іншого позову.

Крім того, позивачем не сплачено судовий збір у розмірі, встановленим законодавством вимогам щодо порядку сплати судового збору у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, передбаченого абз. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, позивачем при зверненні до суду жодним чином не обґрунтовано вартість спірного майна на момент подачі позовної заяви, що не дає змоги перевірити вірність оплати судовим збором позовної заяви позивачем або попередньо визначити розмір судового збору за пред'явлені позовні вимоги в порядку, встановленому ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, позивачу слід сплатити судовий збір у належному розмірі за наступними реквізитами: отримувач коштів Фаст.УК/м.Фастiв/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37583261, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31218206010640, код класифікації доходів бюджету 22030101, та надати суду докази сплати у строк визначений даною ухвалою.

Пунктами 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, звертаючись до суду з позовом, позивач просить закріпити за ним в користування 7/20 частин земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Разом з тим, з аналізу змісту ст. 15, 16, а також розділу І глави третьої ЦК України, яким врегульовано інститут права власності як речового права, цивільним законодавством не передбачено вказаного позивачем способу захисту цивільних прав як закріплення у користування, відтак, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги в цій частині.

Вказані недоліки заяви перешкоджають прийняттю судом рішення про відкриття провадження у справі.

При цьому суд вважає, що при залишенні позовної заяви без руху, відсутнє порушення права позивача на доступ до суду, оскільки позивач не дотрималася вимог ЦПК України при зверненні до суду.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху , який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.175, 185 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинок в нових ідеальних частках залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали. Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися не поданою та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Соловей