Вирок № 80509349, 18.03.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/830/17

Провадження № 1-кп/348/25/19

18 березня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Флоряк Д.В.,

секретарів: Буратчук О.В., Кушнірчук М.Д.,

з участю: прокурора Марчук С.В.

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна об"єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами, внесеними в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017090200000161 від 10.03.2017 року та за № 12017090200000213 від 05.04.2017 року, по якому обвинувачуються:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючий, інвалід 3 групи, не одружений, на утриманні нікого немає, судимий Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області 24.12.2013 року за ст.121 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі; ухвалою Коломийського міського суду від 22.01.2015 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на не відбутий строк 5 місяцьв 26 днів,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296 та ч.1 ст.263 КК України;

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, розлучений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, згідно ст.89 КК України не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили умисні дії, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб (хуліганство).

Окрім того ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які виразилися у незаконному зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Злочини вчинено при наступних обставинах:

10 березня 2017 року близько о 04.00 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобілем швидкої медичної допомоги буди доставлені до Надвірнянської ЦРЛ, що в м. Надвірна по вул. М.Грушевського, 14, для надання медичної допомоги. В приміщенні Надвірнянської ЦРЛ, ОСОБА_1 перебуваючи обоє у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2, діючи із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, всупереч загальноприйнятим нормам поведінки у суспільстві, проявляючи неповагу до оточуючих, з особливою зухвалістю, бажаючи проявити свою зверхність та зневагу у поведінці із оточуючими, виражалися нецензурними словами та погрожували фізичною розправою працівникам приймального покою Навірнянської ЦРЛ. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 піднялися по сходовій клітці між другим та третім поверхом, де пошкодили вазони та

глечики, а також зняли з стіни інформаційний стенд вартістю 218 грн., який

винесли з приміщення Надвірнянської ЦРЛ. Внаслідок хуліганських дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було порушено нормальний режим роботи лікарні, грубо порушено громадський порядок та завдано матеріальну шкоду Надвірнянській ЦРЛ на загальну суму 218 грн.

Окрім того, 20 березня 2017 року в с. Пасічна, по вул. Руднєва, 8, Надвірнянського району, Івано-Франківської області працівниками Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області під час проведення санкціонованого обшуку у житловому будинку ОСОБА_1 було виявлено та вилучено 15 боєприпасів до вогнепальної нарізної зброї - військових 7,62-мм (7,62х54) гвинтівочних патронів центрального бою, 14 з яких зі звичайною кулею, а 1 з трасуючою кулею, промислового виробництва. Згідно висновку експерта №1.2-159/17 від 21.03.2017 року 12 боєприпасів до вогнепальної нарізної зброї придатні для стрільби. Вказані бойові припаси ОСОБА_1 умисно, тобто усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, незаконно зберігав по місцю свого проживання без передбаченого законом дозволу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 296 та ч.1 ст.263 КК України, визнав частково, щиро розкаявся у вчиненому і пояснив, що 10 березня 2017 року він зустрів по дорозі в с.Пасіна Надвірнянського району свого знайомого ОСОБА_2 Також пояснив, що цього дня він з ОСОБА_2 випили декілька пляшок горілки, а одну ще мали з собою. Від випитого та в силу погіршення самопочуття в нього піднявся тиск, а тому він викликав швидку медичну допомогу, що робив і раніше. ОСОБА_5 поїхав разом з ним. В подальшому їх було доставлено до Надвірнянської ЦРЛ для надання медичної допомоги. Однак, в силу алкогольного сп"яніння не пам"ятає деталей, як він саме порушував громадський порядок у Надвірнянській ЦРЛ, пригадує, що виходили з приймального покою з ОСОБА_2 і несли стенд, щоб здати на металобрухт, але що було в подальшому не може пригадати.

А також пояснив, що по цій же причині не може пригадати, звідки в нього патрони вдома і не знав, що на них потрібний спеціальний дозвіл. Можливо він їх і знайшов, а можливо їх міг раніше залишити хтось із знайомих, з якими вони випивали спиртне. 20 березня 2017 року в його житловому будинку в с. Пасічна, вул. Руднєва, 8, Надвірнянського району працівниками Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області проводився обшук, під час якого і було виявлено та вилучено 15 патронів, які знайшли в кімнаті, в якій він практично не проживає через непридатний для цього її стан. А також ствердив, що патронами він не користувався, просто забув за них, він не знав, що за це може настати кримінальна відповідальність. На даний час усвідомив протиправність своїх дій, у вчиненому щиро розкаюється, запевнив суд, що подібного більше не повториться і просить його не позбавляти волі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочину), передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що 10 березня 2017 року він працював на пилорамі, що знаходиться в с.Пасіна Надвірнянського району, та в цей день порізав руку. Цього дня він зустрів свого знайомого ОСОБА_1, з яким вони вживали спиртні напої, від чого йому було погано. В подальшому, ОСОБА_1 викликав швидку медичну допомогу, оскільки йому також було погано і в нього піднявся тиск. Їх було доставлено до Надвірнянської ЦРЛ, що в м. Надвірна по вул.Грушевського,14, для надання медичної допомоги. Вказав, що йому відмовлялися надавати медичну допомогу, оскільки він був у нетверезому стані. А також пояснив, що він пам"ятає, що обзивав медсестру, щось кричав на неї, був в емоційно-збудженому стані, але не пам"ятає, хто взяв інформаційний стенд з приміщення Надвірнянської ЦРЛ, ча він, чи ОСОБА_1. На даний час усвідомив протиправність своїх дій, у вчиненому щиро розкаюється, запевнив суд, що подібного більше не повториться і просить його не позбавляти волі. Також просить звільнити його від покарання по амністії, оскільки він має на утриманні неповнолдітню дитину.

Представник Надвірнянської ЦРЛ в судове засідання не з"явився, на адресу суду надійшло клопотання за підписом головного лікаря, в якому просять розглядати дане кримінальне провадження без участі представника, щодо призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_1,ОСОБА_2 поклалися на росуд суду.

Окрім часткового визнання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї вини у пред’явленому їм обвинуваченні, їх вина доводиться іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_6, будучи допитаною в судовому засіданні, пояснила, що вона працює завідуючим приймального покою Надвірнянської ЦРЛ. 10 березня 2017 року на приймальний покій Надвірнянської ЦРЛ у нічну зміну працювали вона, ОСОБА_7, коли приблизно о 04.00 год. до них були доставлені обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, по їхньому зовнішньому вигляді було видно, що вони знаходяться в стані сильного алкогольного сп"яніння. В приміщенні Надвірнянської ЦРЛ останні висловлювалися нецензурними словами, викрикувати, погрожували, вимагали їх лікувати, на зауваження заспокоїтися не реагували, а потім покинули приймальний покій і пішли безпосередньо в лікарню. У приміщенні Надвірнянської ЦРЛ знаходиться відеокамера, де чітко видно, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виносять стенд з гімном України. У подальшому, коли обвинувачені вийшли з приймального покою Надвірнянської ЦРЛ, вони (медичний персонал) закрили двері, так як боялися, що обвинувачені можуть повернутися. Ствердила, що було чути, як обвинувачені стукали по сходах Надвірнянської ЦРЛ, щось перекидували.

Аналогічні за своїм змістом показанням попереднього саідка дала допитана в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_7, яка працює ст.медсестрою приймального покою Надвірнянської ЦРЛ.

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_8 суду повідомив, щовін працює фельдшером швидкої медичної допомоги Надвірнянської ЦРЛ. 10 березня 2017 року був виклик в с.Пасічна, Надвірнянського району. Вказав, що ОСОБА_1 часто викликає швидку медичну допомогу і цього дня він був у стані алкогольного сп"яніння. З ОСОБА_1 був і ОСОБА_2, так як говорив, що допомагає своєму другу. Пізніше, він взнав, що обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 вчинили хуліганські дії у Надвірнянській ЦРЛ, винесли стенд з лікарні.

Свідок ОСОБА_9, будучи допитаним в судовому засіданні, пояснив, що він проживає по сусідству з ОСОБА_1 В березні 2017 року, точної дати не може пригадати, працівниками Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області під час проведення обшуку у житловому будинку ОСОБА_1, що знаходиться в с. Пасічна, вул. Руднєва, 8, Надвірнянського району, Івано-Франківської області ОСОБА_1 було виявлено та вилучено патрони. Він не знає звідки у ОСОБА_1 патрони, той за патрони нічого не розповідав, а він був запрошений, як понятий, підписав всі необхідні документи.

Допитаний в суді як свідок ОСОБА_10, суду пояснив, що він був запрошений слідчим Надвірнянського ВП ГУНП в якості інспектора-криміналіста під час проведення санкціонованого обшуку в господарстві ОСОБА_1, що в с.Пасічна Надвірнянського району в березщні 2017 року. Прибувши до будинку обвинуваченого, слідчий переконався, чи той є вдома і вже після цього були запрошені сусіди, як поняті. В одній з кімнат житлового будинку, яка з запушеному стані і практично не могла бути придатна для проживання, на підлозі, під старим матросом були виявлені речі, зовні схожі на патрони. Вилучені речі в присутності понятих було вилучено і опечатано.

Свідок ОСОБА_11 в суді дав аналогічні за змістом пояснення щодо проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 в с.Пасічна та виявлення предметів, зовні схожих на патрони, які були вже покриті цвіллю. Пояснити звідки в нього ціні патрони, ОСОБА_1 не міг.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1 у вчиненні злочинів та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів також доведена матеріалами кримінального провадження , а саме:

- протоколом огляду місця події від 10 березня 2017 року та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що проведено огляд території та приміщення Надвірнянської ЦРЛ, що знаходиться в м. Надвірна по вул. Грушевського,12. (а.к.п.223-227 т.2);

- даними протоколу огляду речового доказу від 13.03.2017 року, об'єктом якого був DVD-R диск із записом відео (три відофайли) з камер відеоспостереження Надвірнянської ЦРЛ за 10 березня 2017 року на якому зафіксовано хуліганські дії, які були вчинені обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в Надвірнянській ЦРЛ 10 березня 2017 року; .(а.к.п.228-229 т.2);

- протоколом санкціонованого обшуку від 20 березня 2017 року у житловому будинку ОСОБА_1, який проведений слідчим СВ Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області, в ході якого було виявлено та вилучено предмети схожі на боєприпаси до нарізної вогнепальної зброї(патрони) та фототаблицею до нього.(а.к.п.234-247т.2);

- висновком експерта №1.2-159/17 від 21 березня 2017, згідно якого вбачається, що виявлені та вилучені за місцем реєстрації обвинуваченого ОСОБА_1 в с. Пасічна, вул. Руднєва, 8, Надвірнянського району, Івано-Франківської області - надані предмети в кількості 15 штук є боєприпасами до вогнепальної нарізної зброї - військових 7,62-мм (7,62х54) гвинтівочних патронів центрального бою, 14 з яких зі звичайною; кулею, а 1 з трасуючою кулею, промислового виробництва. 12 боєприпасів до вогнепальної нарізної зброї придатні для стрільби. (а.к.п.2-5 т.3);

- постановою від 20.03.2017 року про визнання предметів зовні схожих на боєприпаси в кількості 15 штук речовими доказами в кримінальному провадженні (а..к.п.231 т.2 ).

Зазначені докази по кримінальному провадженні зібрані відповідно до вимог кримінально - процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченими діяння, інкримінованого їм стороною обвинувачення, відповідають показанням свідків у кримінальному провадженні.

З висновку судово-психіатричної експертизи №128/2017 від 26.05.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 психічними розладами не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій. виявляє ознаки РПП внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, що згідно МКХ-10 F10.2. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину обвинувачений ОСОБА_1 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру обвинувачений ОСОБА_1 не потребує. (а.к.п. 117-122 т.2).

Таким чином, оцінивши здобуті докази в їх сукупності, суд знаходить, що винуватість обвинувачених ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинах та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 у пред’явленому йому обвинуваченні кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб (хуліганство) та за ч.1 ст. 263 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у незаконному зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 у пред’явленому йому обвинуваченні кваліфіковано вірно за ч.2 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб (хуліганство).

Суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України, складовими покарання є не тільки кара та виправлення засуджених, а і запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, що є найбільш актуальним в обстановці, що склалася.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_9 України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 р. із послідуючими змінами звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Пунктом 5 судам рекомендовано мати на увазі, що наведений у ч. 1 ст. 66 КК перелік обставин, які пом'якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом'якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч. 1 цієї статті (наприклад, вчинення злочину внаслідок збігу випадкових обставин чи неправильної поведінки потерпілого, відвернення підсудним шкідливих наслідків злочину, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди). Визнання обставини такою, що пом'якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.

За змістом ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, відповідно до ст. 12 КК України, злочин передбачений ст. 263 ч. 1 КК України належать до категорії тяжких злочинів, злочин передбачений ст. 296 ч. 2 КК України - до категорії злочинів середньої тяжкості.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6, характеризується з негативної сторони, перебуває на обліку при психіатричному кабінеті діагноз F 25, та на обліку у нарколога, його поведінку до і після вчинення злочину, відношення до вчиненого злочину, та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп"яніння.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6, характеризується з негативної сторони, що на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, його поведінку до і після вчинення злочину, відношення до вчиненого злочину, та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання вини, щире каяття, повне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп"яніння.

З врахуванням вище наведеного, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, а також того, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаюється, активно сприяв слідству, а дані обставини пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та з врахуванням всіх даних про його особу, ставлення самого обвинуваченого до скоєного та відсутності претензій у представника потерпілого до обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_1 можливо застосувати ст. 69 КК України і при призначенні йому покарання за даний злочин перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, а саме у виді обмеження волі. А за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України йому слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів в межах санкції статті, що передбачає покарання за вчинений злочин - у виді обмеження волі.

А також, з врахуванням вище наведеного, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступень тяжкості скоєного злочину, а також зважаючи на те, що тяжких наслідків від вчиненого не настало, суд вважає можливим обвинуваченому ОСОБА_2 за вчинений злочин призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів в межах санкції статті, що передбачає покарання за вчинений злочин - у виді обмеження волі.

Крім того, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 надав суду письмову заяву про застосування до нього амністії, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він має на утриманні неповнолітню дочку - ОСОБА_12, вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості, повністю визнає свою вину, згідно ст.89 КК України не судмий, з наслідками застосування амністії ознайомлений.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання заявлене обвинуваченим ОСОБА_2 та просив суд його задоволити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечила щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_13 від відбування покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Як встановлено ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Законупоширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п."в"ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи зокрема не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

З матеріалів кримінального провадження, зокрема з свідоцтва про народження серії 1-НМ №144463, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Надвірнянського районного управління юстиції в Івано-Франківській області 09 листопада 2004 року актовий запис № 60, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 має неповнолітню дочку - ОСОБА_12.(а.к.п.203 т.2)

Аналізуючи вищевикладене, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_2 не позбавлений батьківських прав, і на день набрання чинності Законом України "Про амністію у 2016 році" мав дитину, якій не виповнилося 18 років, вчинив кримінальне правопорушення, яке є середньої тяжкості відповідно до ст. 12 КК України, що вчинене 10.03.2017 року, тобто до дня набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році», свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнає повністю, щиро розкаюється, суд вважає, що заява обвинуваченого ОСОБА_2 застосування до нього ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" підлягає до задоволення та його слід звільнити від відбування покарання на підставі п."в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», судом не встановлено, раніше амністія до нього не застосовувалась.

Цивільний позов Надвірнянської цетральної лікарні на суму 218 грн. відшкодовано обвинуваченим ОСОБА_2, в зв'язку з цим суд приходить до висновку про залишення цивільного позову без розгляду.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відшкодування судових витрат, пов"язаних з проведенням балістичної експертизи №1.2-159/17 від 21.03.2017 року (т.3 а.к.п. 1) слід вирішити з додержанням вимог ст. 124 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 284, 370 , 373-374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263 та ч.2 ст.296 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.263 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 1 року 4 місяців обмеження волі;

- за ч.2 ст.296 КК України у виді 1 року обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді у 1 року 4 місяців волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінти з тримання під вартою на особисте зобов"язання, звільнивши його з-під варти з залу суду негайно, з покладенням на нього обов"язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме: зобов'язати прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатися із місця свого проживання та не змінювати його без дозволу суду.

Контроль за виконанням особистого зобов"язання покласти на органи поліції за місцем реєстрації обвинуваченого.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 17 липня 2018 року по 18 березня 2019 року - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі волі.

Вважати ОСОБА_1 таким, що повністю відбув призначене судом покарання.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити йому у виді 1 року обмеження волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 Андрійорвичу в строк відбування призначеного покарання строк його попереднього ув'язнення з 09 листопада 2018 року по 14 лютого 2019 року - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі волі.

Звільнити ОСОБА_2 відбування покарання на підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Цивільний позов Надвірнянської цетральної лікарні залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1100,5 грн. за проведення експертизи №1.2-159/17 від 21.03.2017 року.

Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- DVD-R диск із записом камер відеоспостереження Надвірнянської ЦРЛ - залишити в матеріалах кримінального провадження.

- 15 боєприпасів до вогнепальної нарізної зброї, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Суддя Флоряк Д.В.