Рішення № 80508057, 13.03.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/401/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом 1) ОСОБА_2 міської ради, м. Харків , 2) Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, м.Харків до ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Харків про скасування рішення за участю представників:

першого позивача: ОСОБА_3, за довіреністю;

другого позивача: ОСОБА_3, за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_4, за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада та Виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради звернулись до господарського суду з позовною заявою про скасування рішення Адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітетут України від 14.12.2017 №168-р/к у справі №1/03-129-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Позовні вимоги мотивовано тим, що 14.12.2017 територіальним відділенням АМК було необрунтовано змінено відповідача у справі №1/03-129-15 з Ради на Раду в особі Виконкому, без видання (винесення) розпорядження про зміну чи залучення як відповідача чи співвідповідача Ради в особі Виконкому, - всупереч порядку, встановленому Законами України "Про захист економічної конкуренції" та "Про Антимонопольний комітет України".

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.07.2018, залишеним без змін постановою ОСОБА_2 апеляційного господарського суду від 25.09.2018 позов задоволено; оспорюване рішення скасовано; з територіального відділення АМК стягнуто на користь Ради 1 762 грн. судового збору.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2018 рішення господарського суду Харківської області від 10.07.2018 та постанову ОСОБА_2 апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі №922/401/18 скасовано та передано справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

ОСОБА_5 з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2018, для розгляду справи № 922/401/18 визначено наступний склад суду: головуючий суддя Жельне С.Ч.

Ухвалою господарського суду Харківської області вирішено розглядати справу №922/401/18 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.01.2019.

11.01.2019 відповідач до суду надав відзив на позовну заяву (вх.№796) в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність Рішення № 168-р/к від 14.12.2017 та відсутність підстав встановлених ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для його скасування.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2019 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 14.02.2019.

13.02.2019 від представника позивачів надійшла відповідь на відзив (вх.№3970), в якій останній заперечує проти доводів відповідача викладних у відзиві на позовну заяву.

14.02.2019 на підставі п. 4 ч.5 ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11:00 год. 25.02.2019.

Протокольною ухвалою від 25.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2019.

Присутній у судовому засіданні 13.03.2019 представник позивачів підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача заперечувал проти позову на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд під час нового прозгляду справи встановив наступне.

ОСОБА_5 з ст.30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.

Статтею 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначено, що відносини, пов'язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

За приписами ч.1, 2 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення (ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Як вбачається з листа ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.09.2015, ОСОБА_2 міській раді було направлено розпорядження Адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 150-рп/к у справі № 1/03-129-15 "Про початок розгляду справи", згідно якого розпочато розгляд справи у зв'язку з наявністю в діях ОСОБА_2 міської ради ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого абзацом дев'ятим частини другої ст. 15, пунктом 3 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Також Адміністративною колегією АМК України було направлено на адресу ОСОБА_2 міської ради рекомендації від 08.12.2016 № 149-рк/к "Про припинення бездіяльності, яка містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у яких зазначено про ознаки вчинення ОСОБА_2 міською радою порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.11.2017 № 02-25/1-3551 до ОСОБА_2 міської ради направлено "Подання про попередні висновки у справі № 1/03-129-15", у якому зазначено, що 1 ВДР пропонує Адміністративній колегії територіального відділення визнати бездіяльність ОСОБА_2 міської ради по невнесенню змін до Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м.Харкова порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 15, пунктом 3 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, а саме дії, які можуть призвести до спотворення конкуренції.

14.12.2017 Адміністративною колегією ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 168-р/к у справі № 1/03-129-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким визнано бездіяльність ОСОБА_2 міської ради в особі виконавчого комітету по невнесенню змін до Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м.Харкова, затверджених рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 08.09.2010 № 321, в частині строку дії Технічних умов на приймання стічних вод, що є порушенням ч. 1 ст. 15, п. 3 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Позовні вимоги мотивовано тим, що 14.12.2017 територіальним відділенням АМК було необґрунтовано змінено відповідача у справі № 1/03-129-15 з Ради на Раду в особі Виконкому, без видання (винесення) розпорядження про зміну чи залучення як відповідача чи співвідповідача Ради в особі Виконкому, - всупереч порядку, встановленому Законами України "Про захист економічної конкуренції" та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивачів з позовом до господарського суду з вимогою про скасування рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 14.12.2017 №168-р/к у справі № 1/03-129-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (далі - оспорюване рішення).

Скасовуючи постанову ОСОБА_2 апеляційного господарського суду від 25.09.2018 та рішення Господарського суду Харківської області від 10.07.2018 у справі № 922/401/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що оскільки рішення адміністративної колегії територіального відділення АМК від 14.12.2017 №168-р/к оспорювалося в повному його обсязі (а не в будь-якій частині цього рішення), попередні судові інстанції мали з'ясувати повне коло обставин, пов'язаних з наявністю чи відсутністю підстав для його скасування, що визначені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції". У розгляді дайної справи, пов'язаної з оспоренням у повному обсязі рішення органу Антимонопольного комітету України, попередніми судовими інстанціями не з'ясовано та не перевірено належними доказами будь-яких обставин стосовно того, яким чином бездіяльність органу місцевого самоврядування призвела або могла призвести до негативних наслідків, зазначених у частині першій статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема до спотворення конкуренції. Між тим встановлення належними засобами доказування відповідних обставин прямо й безпосередньо стосувалося розгляду і вирішення питання, з приводу якого виник спір зі справи (тобто, як зазначалося, наявності або відсутності підстав для скасування рішення органу Антимонопольного комітету України).

Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (частина перша статті 316 ГПК України).

Так у рішенні адміністративної колегії територіального відділення АМК від 14.12.2017 №168-р/к у справі № 1/03-129-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" зазначено, що ОСОБА_2 міською радою під час затвердження Місцевих правил не враховано вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

За приписами ст.15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів місцевого самоврядування є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов, тощо) або будь-які інші дії та бездіяльність, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення,обмеження чи спотворення конкуренції.

Під спотворенням конкуренції мається на увазі можливість настання наслідків, що полягаються у зміні об'єктивно існуючих факторів, які обумовлюють інтенсивність конкуренції, можливість учасників ринку конкурувати між собою на відповідному ринку.

Відповідач вказує на те, що пункт. 3.12 Місцевих правил приймання стічних вод може призвести до настання негативних наслідків у вигляді спотворення конкуренції.За аналізом змісту Місцевих правил приймання стічних вод було виявлено наявність положень, які встановлюють додаткові обмеження щодо користування послугами центрального водовідведення, що можуть негативно вплинути на умови конкуренції суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території міста Харкова. При цьому, зазначені положення не відповідають правилам користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. за №190.

Відповідно до п.2.4.1 Місцевих правил приймання стічних вод споживачі зобов'язані укласти договір з КП "Харківводоканал" на послуги з водовідведення та одержати Технічні умови на приймання стічних вод. (надалі-Технічні умови)

ОСОБА_5 п. 3.10 Місцевих правил приймання стічних вод Технічні умови є невід'ємною частиною договору на приймання стічних вод.

Пунктом 3.11 Місцевих правил приймання стічних вод встановлено, що в Технічних умовах фіксується кількість, склад і якість стічних вод, які споживач має право скидати у каналізаційну мережу, передбачається обов'язкове улаштування на випуску контрольного колодязя та виконання інших умов і заходів, направлених на забезпечення безаварійної і безпечної роботи систем водовідведення міста.

Відповідно до п.3.12. Місцевих правил приймання стічних вод Технічні умови діють на період зберігання кількості і складу стічних вод споживача, але не більше трьох років. Після закінчення цього терміну Технічні умови споживачам необхідно переоформлювати з наданням і виконанням необхідної документації.

Поряд із цим, відповідно до п.2.4. Правил підприємства зобов'язані, зокрема, при збільшенні об'ємів стічних вод - звернутися до водоканалу за одержанням нових технічних умов на приймання стічних вод підприємства до міської каналізації та переоформлення договору.

Поняття термінів та строків регламентовані главою 18 Цивільного кодексу України. Положенням ст.251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настання якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Стаття 252 ЦК України закріплює загальні положення щодо обчислення строків та термінів. ОСОБА_5 з частиною першої цієї статті строк може обчислюватись рокми, місяцями, тижнями, днями або годинами. Відповідно до частини другої цієї статті термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати, тобто має об'єктивний характер. Особливості такого визначення терміну виражаються в тому, що заздалегідь невідома точна дата настання терміну.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що положеннями п.2.4. Місцевих правил приймання стічних вод визначений термін дії Технічних умов, адже жоден споживач не може заздалегідь знати, коли в нього відбудеться збільшення об'ємів стічних вод.

В той же час при дослідженні положення пункту 3.12 Місцевих правил приймання стічних вод вбачається встановлення строку дії Технічних умов у три роки без об'єктивних на те причин.

Поряд із цим слід вказати, що у разі відсутності Технічних умов для споживача можуть настати негативні наслідки, які полягатимуть у наступному:

- забороні скидати стічні води у каналізаційну мережу без Технічних умов на приймання стічних вод (п.3.15 Місцевих правил приймання стічних вод);

-відключення споживача від централізованої системи водовідведення (п.3.36.1 Місцевих правил приймання стічних вод);

-нарахування КП "Харківводоканал" штрафу в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за весь обсяг скинутих за час відсутності Технічних умов на приймання стічних вод (п.7.27 Місцевих правил приймання стічних вод).

Вказані негативні наслідки відсутності Технічних умов для споживача також підтверджуються наявним в матеріалах справи листом КП "Харківводоканал" від 01.12.2017 вих.№01.01-14/6986-17 (том.2 а.с.136), в якому надано інформацію про те, що протягом дії Місцевих правил приймання стічних вод, а саме з вересня 2010 року по вересень 2017 року (включно), за скидання стічних вод до каналізаційної мережі м.Харкова без Технічних умов на приймання стічних вод після закінчення трирічного строку їх дій за умови, що обсяг стічних вод залишився незмінним, суб'єктам господарювання нараховані штрафні санкції на загальну суму 448 479,00 грн.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить до обгрунтованого висновку про те, що Місцеві правила приймання стічних вод містять додаткові обмеження щодо користування послугами з центрального водовідведення, які не передбачені діючим законодавством України.

Твердження про те, що відповідачем незаконно було змінено суб'єкта, якого притягнуто до відповідальності у справі №1/03-129-15, а саме замість ОСОБА_2 міської ради у резолютивній частині рішення №168-р/к вказано Харківську міську міську раду в особі виконавчого комітету, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що цим законом регулюються також відносини щодо органів місцевого самоврядування.

Отже, Законом України "Про захист економічної конкуренції" передбачені порушення, які можуть бути вчинені лише суб'єктами, що мають статус юридичної особи або є фізичною особою-підприємцем.

ОСОБА_5 ч.1 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

У розумінні статей 5, 10 та 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування та має статус юридичної особи.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, до якої належить, зокрема, створення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.

Отже, з огляду на вказані приписи чинного законодавства Виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради не є самостійною юридичною особою, а входить до складу юридичної особи-Харківської міської ради, як її виконавчий орган.

З огляду на вищевказане, суд констатує, що заміна відповідача у справі №1/03-129-15 не відбувалася та рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 14.12.2017 №168-р/к у справі № 1/03-129-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" правомірно бездіяльність ОСОБА_2 міської ради в особі виконавчого комітету визнана порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Стосовно посилання в позовній заяві на відсутність повновжень ОСОБА_2 міської ради вносити зміни до рішень Виконавчого комітету ОСОБА_2 ради, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, виконавчі органи міських рад не є самостійними юридичними особами, входять до складу відповідних рад та є підконтрольними і підзвітними їм.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голоав є головною посадовою особою територіальної громади міста. Міський голова очолює виконавчий комітет відповідної міської ради, головує на її засіданнях.

Ч.4 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що міський голова, зокрема, організує в межах, визначених цим законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами.

Листом від 19.05.2017 №3594/9-17 юридичний департамент ОСОБА_2 міської ради повідомив відповідача про те, що дорученням міського голови виконавчим органом ОСОБА_2 міської ради розглядаються Рекомендації №149-рк/к.

Листом від 08.06.2017 №4055/9-17 юридичний департамент ОСОБА_2 міської ради повідомив відповідача, що ним спільно з іншими виконавчими органами міської ради розглянуто Рекомендації №149-рк/к та за результатами їх розгляду вказує на те, що відповідно до листа Департаменту комунального господарства ОСОБА_2 міської ради від 26.05.2017 №2077/0/16-17 Департаментом спільно з КП "Харківводоканал" проводиться робота щодо підготовки змін до Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м.Харкова, затверджених рішенням виконавчого комітету Міської ради від 08.09.2010 №321 зі змінами.

Листом від 02.10.2017 №4374/0/16-17 Департамент комунального господарства ОСОБА_2 міської ради повідомив, що 20.09.2017 виконавчим комітетом ОСОБА_2 міської ради прийнято рішення №591 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 08.09.2010 №321 "Про затвердження Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу міста Харкова".

Зі змісту вищевказаних листів вбачається, що Рекомендації №149-рк/к щодо припинення бездіяльності, яка полягає у невнесенні змін до Правил приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу міста Харкова виконані ОСОБА_2 міською радою, а у їх виконанні за дорученням міського голови приймали участь її виконавчі органи та департаменти.

Таким чином, вказані у позовній заяві обставини, стосовно того, що Харківська міська рада не може вносити зміни до рішень Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується вищенаведеними діями ОСОБА_2 міської ради, вчиненими для виконання Рекомендації №149-рк/к.

Органи Антимонопольного комітету України беруть участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині запобігання, виявлення і припинення і порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Дослідивши встановлені Відділенням обставини вчинення ОСОБА_2 міською радою в особі виконавчого комітету порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідивши зміст оскаржуваного Рішення, суд дійшов висновку щодо прийняття відповідачем Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства, а тому відсутні передбачені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції підстав для визнання оспорюваного Рішення АМК недійсним, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, у звязку з відсутністю юридичної та фактичної обґрунтованості позовних вимог, як і відсутністю наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення.

Суд також зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006р. № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

ОСОБА_5 з п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Харківська міська рада, згідно ст. 5, 10, 16 Закону України "Про місцеве самоврядування", є органом місцевого самоврядування та має статус юридичної особи.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад, є, зокрема, їх виконавчі комітети, які є підконтрольними і підзвітними відповідним радам (ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради не є самостійною юридичною особою, а входить до складу юридичної особи - ОСОБА_2 міської ради, як її виконавчий орган.

Таким чином, виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради не має права на самостійне звернення до господарського суду з позовом на захист своїх порушених прав та законних інтересів, у звязку з чим провадження у справі за позовом Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

З огляду на приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи висновки господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, суд залишає витрати зі сплати судового збору за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Харків про скасування рішення Адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Харків від 14.12.2017 № 168-р/к у справі № 1/03-129-15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» відмовити.

Провадження у справі за позовом Виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Харків про скасування рішення Адміністративної колегії ОСОБА_2 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Харків від 14.12.2017 № 168-р/к у справі № 1/03-129-15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Позивач 1: Харківська міська рада (61003, м.Харків, пл.Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Позивач 2: Виконавчий комітет ОСОБА_2 міської ради (61003, м.Харків, пл.Конституції, 7)

Відповідач: Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (61022, м.Харків, майдан ОСОБА_1, буд. 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кім.35).

Повне рішення складено 18.03.2019 р.

Суддя ОСОБА_1