Рішення № 80506853, 18.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 р. № 520/822/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка виразилась у не проведенні виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 доплату перерахованої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року в розмірі 26788,32 грн. (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 32 копійки);

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18 зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2016 р. та нарахувати і виплатити різницю недоплаченої пенсії. Листом від 11.06.2018 р. позивача повідомлено про те, що на виконання рішення суду ГУ ПФУ в Харківській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 26.03.2018, наданої ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області. В той же час, як зазначає позивач, пенсія в перерахованому розмірі була виплачена позивачу лише з 01 січня 2018 року, а не з 01.01.2016, як було зобов'язано зробити відповідача рішенням суду. Таким чином рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18 залишається невиконаним відповідачем в частині виплати позивачу пенсії в перерахованому розмірі з урахуванням проведених платежів за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017р. Вважаючи протиправною бездіяльність щодо виплати перерахованої пенсії позивач звернувся до суду, та просив задовольнити позов з проведенням нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою суду від 18.02.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 06.03.2019 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що сума перерахованої пенсії для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з урахуванням довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області з перерахованим розміром грошового забезпечення ОСОБА_1 та нарахувати і виплатити різницю недоплаченої пенсії.

Вказане рішення набрало законної сили 11.05.2018 р.

Позивач, 22.05.2018 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про виконання рішення суду.

Відповідач, листом від 11.06.2018 р. №3497/Н-14 повідомив ОСОБА_1, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18 головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 р., з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 02.06.2017 р., виданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області та після проведеного перерахунку загальний розмір пенсії склав 2368,80 грн. Водночас, головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2018 №103, з урахуванням довідки від 26.03.2018, наданої ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, загальний розмір пенсії склав 2707,97 грн. Пенсійні виплати здійснюються в більшому розмірі.

Крім того, листом від 01.10.2018 №27246-14/20 на адвокатський запит представника позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що сума перерахованої пенсії за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2017 виплачуватиметься в порядку, визначеному законодавством. Згідно долученої до листа довідки №6362 від 02.10.2018 р., сума доплати складає 26788,32 грн.

Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю відповідача щодо не здійснення виплати перерахованої за рішенням суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18 пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду.

За правилами ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Таким чином, судом з матеріалів адміністративної справи вбачається, що предметом позову у цій справі є бездіяльність відповідача, яка виразилась у не проведенні виплати перерахованої за рішенням суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18 пенсії та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області доплати перерахованої за рішенням суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18 пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, тобто, оскарження бездіяльності, вчиненої в ході виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Так, згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Отже, набрання постановою суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, постанова суду стає загальнообов'язковою, є незмінною та остаточною та може бути виконана примусово.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Крім того, відповідно до ст. 383 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

При цьому, в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах не передбачено звернення позивача з окремим позовом щодо зобов'язання виконання судового рішення по іншій справі.

Позивачем долучено до матеріалів справи постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.11.2018 ВП №56653344, згідно з якою на даний час рішення суду боржником не виконано та державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200,00 грн., та відповідно до ч.3 ст.63 ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

У відповідності до статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім того, якщо позивач вважає протиправним рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18 або порушення його прав, свобод чи інтересів, то він повинен був звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.

Втім, судом встановлено, що позивачем подано саме адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в загальному порядку, а не в порядку, передбаченому положеннями статті 383 КАС України, що підтверджується текстом позовної заяви, в якій відсутні посилання та будь-які застереження по ст. 383 КАС України.

Таким чином, оскільки позивачем по суті заявлено позовну вимогу щодо захисту своїх прав, які фактично вирішено судом та право позивача на перерахунок та виплату вже відновлено за наслідками вирішення спору у справі №820/1898/18, про що прийнято рішення, позовні вимоги фактично стосуються питання повного належного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18, то, відповідно, позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання рішення суду являє собою завершальну стадію судового провадження та здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Відповідно до ч.1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з ч.2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного виконання (належного виконання чи не виконання) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18, то обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення у іншій справі, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача провести нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом з матеріалів справи та зазначено представником відповідача у відзиві на позов, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18, головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 р., з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 02.06.2017 р., виданою ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області та після проведеного перерахунку загальний розмір пенсії склав 2368,80 грн. Водночас, головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2018 №103, з урахуванням довідки від 26.03.2018, наданої ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області, загальний розмір пенсії склав 2707,97 грн. Пенсійні виплати здійснюються в більшому розмірі.

Листом від 01.10.2018 №27246-14/20 на адвокатський запит представника позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що сума перерахованої пенсії за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2017 виплачуватиметься в порядку, визначеному законодавством. Згідно долученої до листа довідки №6362 від 02.10.2018 р., сума невиплаченої доплати складає 26788,32 грн.

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі за текстом - Закон №1058-ІV), яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 pоку № 2262-XII (далі за текстом - Закон № 2262-XII), нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000 року (далі за текстом - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до положень ст. ст. 1 та 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно положень п.2 та 3 Порядку № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 вказаного вище Закону).

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1 - 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17), від 18 липня 2018 року (справа № 490/6755/15-а) та від 12.02.2019 (справа №814/1428/18).

Таким чином, несвоєчасна виплата сум пенсії відбулась у зв'язку з неправомірними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що встановлено судовим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, у зв'язку з чим позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Стосовно доводів відповідача, що обов'язок виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виникає у головного управління з 01.01.2019 р., тому порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів немає, суд зазначає, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії визнана протиправною судовим рішенням від 10.04.2018 по справі №820/1898/18, тому підстави для застосування порядку виплати пенсії, визначеного постановою КМУ від 21.02.2018 №103 - відсутні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, оскільки відповідач своєчасно не виплатив суму перерахованої за рішенням суду пенсії, на користь позивача з 01 січня 2016 року, порушені права позивача підлягають захисту шляхом нарахування і виплати ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини грошових доходів, нарахованої та не виплаченої пенсії за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017р., відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних доказів відсутності правових підстав для не нарахування і не виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати пенсії, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/1898/18, тому, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини грошових доходів, нарахованої та не виплаченої пенсії за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017р., відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код 14099344) суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин