Ухвала суду № 80506364, 14.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

14 березня 2019 року Справа № 280/5628/18 м. ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

представника третьої особи – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватної фірми "СНОВ"

до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Запоріжелітбуд"

про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватної фірми «Снов» (надалі – позивач) до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (надалі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Запоріжелітбуд", в якому позивач просить суд:

визнати дії відповідача неправомірними щодо видачі паспортів прив’язки тимчасових споруд по продажу товарів народного споживання № ТС-В-253/1477 від 04.12.2017 по вул. Сталеварів, 30, та № ТС-В-252/1485 від 06.12.2017 по вул. Сталеварів, 21, товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжелітбуд»;

скасувати паспорти прив’язки тимчасових споруд по продажу товарів народного споживання № ТС-В-253/1477 від 04.12.2017 по вул. Сталеварів, 30, та № ТС-В-252/1485 від 06.12.2017 по вул. Сталеварів, 21, виданих товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжелітбуд»;

зобов'язати відповідача розглянути документи приватної фірми «Снов» для видачі паспортів прив’язки тимчасових споруд по вул. Сталеварів, 21 та по вул. Сталеварів, 30 у м. Запоріжжі.

Позовна заява обгрунтована тим, що позивач вважає себе орендарем земельної ділянки по вул. Сталеварів, 21 (кадастровий номер2310100000:05:005:0100) площею 0,0021 га для розташування кіоску № 39а та земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:005:0056) площею 00012 га по вул. Сталеварів, 30 для розташування кіоску № 42а. До моменту прийняття міською радою рішення від 26.09.2018 № 35/32 про припинення договорів оренди зазначені правовідносини оренди були чинними. Після прийняття рішення міської ради № 35/32 позивач дізнався, що паспорти прив’язки на розташування тимчасових споруд на земельних ділянках, що перебували в оренді позивача, відповідач надав іншій юридичній особі – ТОВ «Запоріжелітбуд».

Позивач вказує на те, що на момент видачі паспортів прив’язки відповідачем ТОВ «Запоріжелітбуд» він правомірно користувався цими земельними ділянками та розміщував тимчасові споруди у відповідності до цільового використання земель. Вважає дії відповідача щодо видачі паспортів прив’язки тимчасових споруд по продажу товарів народного споживання ТОВ «Запоріжелітбуд» протиправними та просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03.01.2019 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 15.01.2019 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 13.02.2019.

Ухвалою від 13.02.2019 судове засідання було відкладено на 14.03.2019.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позовній заяві та відповіді та відзив.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, суду зазначив, що паспорти кіосків № 39а та № 42 а були чинними до 02.09.2010 та 20.01.2009 відповідно. На момент звернення до суду позивач не звертався до відповідача із заявами про оформлення паспортів прив’язки, хоча відповідно до п. 10.2 Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд у м. Запоріжжі суб’єкти господарювання, що розмістили тимчасові споруди на підставі інших, ніж паспорт тимчасової споруди документів, мають в термін до 31.12.2016 звернутися до відповідача для отримання паспорту тимчасової споруди. Крім того, договори оренди між Запорізькою міською радою та позивачем припинили свою дію 10.08.2012 та 17.11.2015 та не поновлені. Вказує також на те, що подання заяви про можливість розміщення тимчасових споруд жодним чином не встановлює пріоритет перед іншими замовниками для оформлення паспорту прив’язки в майбутньому. Вважають свої дії правомірними а позовні вимоги безпідставними.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, суд пояснив, що приватна фірма «Снов» є неналежним позивачем у даній справі, оскільки на дату подання позовної заяви у неї відсутній статус офіційного землекористувача а також терміни дії паспортів прив’язки на тимчасові споруди сплинули ще 27.11.2009 та 24.06.2011. Станом на момент розгляду справи позивач не ініціював перед Запорізькою міською радою питання продовження договорів оренди землі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено, що вимоги позивача не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи на замовлення позивача було видано паспорт кіоска № 42а для розміщення кіоска за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 30, кінцевий строк дії якого 20.01.2009, та паспорт кіоска № 39а для розміщення кіоска за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 21, кінцевий строк дії якого 02.09.2010.

Судом встановлено, що 10.08.2009 між Запорізькою міською радою та приватною фірмою «Снов» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування кіоску № 42а, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 30, загальною площею 0,0012 га строком на три роки.

Також 17.11.2010 між Запорізькою міською радою та приватною фірмою «Снов» було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування кіоску № 39а, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 21, загальною площею 0,0021 га строком на п’ять років.

Згідно наданих позивачем платіжних доручень позивач на протязі 2017-2018 років справно сплачував орендні платежі за користування земельними ділянками.

У подальшому Запорізькою міською радою 26.09.2018 було прийнято рішення № 35/32 «Про припинення юридичним особам та фізичним особам-підприємцям договорів оренди землі, раніше наданих для розташування тимчасових споруд у м. Запоріжжя».

Пунктом 1 даного рішення визначено припинити юридичним особам та фізичним особам-підприємцям право оренди земельних ділянок, раніше наданих для розташування тимчасових споруд у м. Запоріжжя та передати їх до земель Запорізької міської ради, в тому числі: земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:5:005:0056) площею 0,0012 га по вул. Сталеварів, 30 для розташування кіоску № 42а. Рішення міської ради від 24.06.2009 № 83/7 вважати втратившим чинність. Договір оренди землі від 02.09.2009 № 040926101645 вважати припиненим згідно п.33 договору; земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:5:005:0100) площею 0,0021 га по вул. Сталеварів, 21 для розташування кіоску № 39а. Рішення міської ради від 06.10.2010 № 104/269 вважати втратившим чинність. Договір оренди землі від 18.11.2010 № 041026102195 вважати припиненим згідно п.33 договору.

Відповідно до листа Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради від 11.12.2018 № 01-24/1010 Інспекцією за адресами вул. Сталеварів, 21 та 30 виявлено факт розміщення 2-х тимчасових споруд, які належать позивачу. На час перевірки правовстановлюючі документи на розміщення зазначених споруд відсутні.

Окрім цього, ТОВ «Запоріжелітбуд» 22 та 23 листопада 2017 року до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради були подані Заяви про оформлення паспортів прив’язки тимчасової споруди та оформлено паспорт прив’язки № ТС-В-252/1485 від 06.12.2017 з місцем розташування тимчасової споруди: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 21 та паспорт прив’язки № ТС-В-253/1477 від 04.12.2017 з місце розташування: м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 30.

Відповідно Витягів з містобудівного кадастру м. Запоріжжя (наявні в матеріалах справи) точки розміщення тимчасових споруд, на які видані паспорти прив’язки № ТС-В-252/1485 та № ТС-В-253/1477 не співпадають по місцю розташування земельних ділянок стосовно яких укладались договори оренди землі між позивачем та Запорізькою міською радою для розташування кіосків № 42а та № 39а.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

- або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

- або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини першої 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Згідно зі статтею 5 ЗК України одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Пунктами «а», «в» частини першої статті 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Як було уже зазначено вище земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:5:005:0056 та 2310100000:5:005:0100 не співпадають за місцем розташування із земельними ділянками, на які оформлені паспорти прив’язки № ТС-В-252/1485 та № ТС-В-253/1477, оформлені за ТОВ «Запоріжелітбуд».

Позивач в основу своєї правової позиції посилається на той факт, що він до моменту прийняття Запорізькою міською радою рішення від 26.09.2018 № 35/32 являвся добросовісним користувачем земельних ділянок та сплачував орендні платежі, не дивлячись на те, що строк дії укладених договорів оренди земельних ділянок вже сплинув.

Крім того, паспорти прив’язок були оформлені за третьою особою під час дії договорів оренди земельних ділянок, а приватна фірма «Снов» має право користуватись цими земельними ділянками після спливу строку їх дії за відсутності заперечення орендодавця про поновлення цих договорів, а відтак і на переважне право на оформлення паспортів прив’язки на розташування кіосків № 42а та № 39а.

Суд дійшов висновку, що у справі, яка розглядається, орган місцевого самоврядування, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до статті 5 ЗК України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних відносин не підпорядковані один одному, а отже, суб'єкт владних повноважень - орган місцевого самоврядування в особі Департаменту архітектури ті містобудування міської ради - владних управлінських функцій не здійснював.

Зазначене виключає кваліфікацію правовідносин сторін у цій справі як такі, що засновані на управлінських чи контролюючих функціях однієї сторони стосовно іншої, а отже, цей позов не має визначених КАС України ознак адміністративного.

Суд зазначає, що вимоги позивача про визнання дій протиправними щодо видачі паспортів прив’язки за третьою особо та їх скасування, а також зобовязання розглянути документи для оформлення паспортів привязки за позивачем, повинен вирішуватись місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №280/5628/18 за позовом Приватної фірми "СНОВ" до Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Запоріжелітбуд" про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Роз’яснити позивачу, що заявлений спір має розглядатись місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.

Роз’яснити позивачу, що на підставі ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС.

України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 КАС України.

Повний текс ухвали складено та підписано 18.03.2019.

Суддя А.В. Сіпака