Рішення № 80506213, 18.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м. Житомир справа № 240/272/19

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

17.01.2019 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, у якій вона просить:

- визнати дії Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до постанови Народицького районного суду Житомирської області від 17.10.2011 у справі №2а-3873/11 за період з 01.03.2011 до 22.07.2011 відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та за період з 01.06.2011 до 22.07.2011 відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними;

- зобов'язати Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області від 17.10.2011 у справі №2а-3873/11 за період з 01.03.2011 до 22.07.2011 відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та за період з 01.06.2011 до 22.07.2011 відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.

В обґрунтування позову зазначає норми ч.2 ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Також зазначає, що компенсація за порушення строків виплати доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання рішення суду. При цьому вказує, що сума пенсії є доходом, який підлягає компенсації. На думку позивача, відповідач повинен був самостійно виплатити позивачу належну компенсацію, одночасно з виплатою у серпні 2017 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.03.2011 до 22.07.2011 та підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на радіоактивно забрудненій території, передбаченої ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.06.2011 до 22.07.2011.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

11.03.2019 за вих. №459/06.3 від 06.03.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 28-29). В обґрунтування заперечень останній зазначив, що суми компенсацій і допомог постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи громадянам фінансуються та виплачуються у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України та Законами України Про державний бюджет України за відповідні роки. Згідно ч.2 ст.72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Пенсійний фонд України за рахунок коштів Державного бюджету України реалізує бюджету програму КПКВК 2506020 «Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами», згідно з якою Пенсійному фонду виділяються бюджетні асигнування для виплати пенсій у розмірах, визначених законодавством. Головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство праці та соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Тому, рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах зобов'язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.

Крім цього, згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Відповідно представник відповідача вважає, що згідно норм постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою» слідує, що державою було визначено механізм виплати коштів за рішеннями суду боржниками в яких є державні органи, а саме, вказаний орган казначейської служби, як єдиний орган, який наділений правом виконання даних рішень і зважаючи на те, що Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконало вимоги постанови Народицького районного суду у частині покладених на нього зобов'язань, та у подальшому питання щодо виплати даних коштів перейшло до органів казначейської служби, які не входять до системи органів Пенсійного фонду України, заявлені вимоги про виплату коштів із запізненням, що призвели на думку позивача до втрати частини його доходів, на думку представника відповідача, є безпідставними.

Відповідно до ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно з положеннями ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що 17.10.2011 постановою Народицького районного суду Житомирської області у справі №2а-3873/11, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2012 (а.с. 12), позов задоволено, визнано дії управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі по застосуванню постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 в частині визначення ОСОБА_1 розміру доплати за ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року протиправними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі провести донарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, який визначено Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» за період з 01.03.2011 року по 22.07.2011 року, щомісячно, з урахуванням проведених виплат. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі призначити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на радіоактивно забрудненій території, передбачене ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", донарахувати та виплатити його, виходячи з розміру трьох мінімальних заробітних плат, розмір яких визначено Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік» за період з 01.06.2011 року по 22.07.2011 року, щомісячно (а.с. 10-11). Вказана постанова набрала законної сили 08.10.2012.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем було проведено позивачу відповідний перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.03.2011 до 22.07.2011 та підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на радіоактивно забрудненій території, передбачене ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.06.2011 до 22.07.2011 року та перераховано на картковий рахунок позивача у сумі 5438,93 грн і виплачено органами держказначейства 11.08.2017, що підтверджується випискою з банка по картковому рахунку НОМЕР_2 від 08.01.2019 (а.с. 9).

Судом встановлено, що компенсація втрати позивачем частини доходів (донарахованої пенсії) у зв'язку з порушенням строків її виплати, нарахована та виплачена відповідачем не була.

04.01.2019 ОСОБА_1 звернулась з письмовою заявою до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з вимогою нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати суми перерахованої пенсії з 01.03.2011 до 22.07.2011 та за період з 01.06.2011 до 22.07.2011, яку їй своєчасно не було виплачено з вини відповідача (а.с. 13).

Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 09.01.2019 №39/02.3 відмовило позивачу у задоволенні вимог її заяви, мотивуючи своє рішення тим, що ним було здійснено лише перерахунок пенсії позивача, а відповідно до діючого законодавства судове рішення виконано у повному обсязі казначейською службою, при наявності відповідних коштів, оскільки саме на органи казначейської служби Постановою КМУ №440 від 03.09.2014 покладено обов'язок погашення заборгованості на виконання рішення суду, тому вимоги заявника є безпідставними (а.с. 14).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.

Компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати регулюється нормами Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон України №2050-ІІІ), а також Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Відповідно до ст.1 Закону України №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст.2 Закону України №2050-ІІІ).

Виходячи із зазначеного, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.

Відповідно до п.1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно абзацом першим п.4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації наведено у п.3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Таким чином, основною умовою для виплати громадянам передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі щорічної допомоги на оздоровлення). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи за виконанням судового рішення.

У правовій позиції, що міститься у Постанові Верховного суду України від 18.11.2014 у справі №21-518а14 визначено, що основною умовою для виплати громадянину компенсації згідно ст.46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком №159 є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів, у випадку, що такі виплати не мають разового характеру. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією у даному випадку - Овруцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, добровільно чи на виконання рішення суду.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону України №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 (справа №336/4675/17), від 21.06.2018 (№523/1124/17) та від 03.07.2018 (справа №521/940/17).

Узагальнюючи наведене, суд вважає, що виплата пенсії, у тому числі (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат) відноситься до соціальних виплат і не має разового характеру, тому підлягає до компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Як вже було зазначено раніше, постановою Народицького районного суду Житомирської області від 17.10.2011 у справі №2-а-3873/11 Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, було зобов'язане здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.03.2011 до 22.07.2011 та підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на радіоактивно забрудненій території, передбачене ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.06.2011 до 22.07.2011 року.

Однак виплата додаткової пенсії та підвищення до пенсії, нарахованої на виконання вказаної постанови суду, відбулась лише 11.08.2017 (а.с. 9).

Статтею 3 Закону України №2050-ІІІ визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статті 6 цього закону компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Стосовно періоду за який підлягає нарахуванню та виплаті компенсація втрати частини доходів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до вимог ст.3 3акону України №2050-III, пунктів 1, 2, 4 Порядку №159 компенсація за несвоєчасну виплату середньої заробітної плати пов'язана з реальною виплатою чи нарахуванням середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення. Раніше таких виплат право на неї (компенсацію) не виникає.

Зі змісту ст.1 Закону України №2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Статті 2, 3 Закону України №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, один і більше календарних місяців, дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону України №2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У п.4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Наведене рішення Народицького районного суду Житомирської області у справі №2-а-3873/11 від 17.10.2011 набрало законної сили 08.10.2012.

Таким чином, період за який підлягає нарахуванню та виплаті компенсація втрати частини доходів відповідачем становить: з 08.10.2012 до 11.08.2017.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у відмові нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати додаткової пенсії та підвищення до пенсії та про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум підвищеної пенсії, нарахованої на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 17.10.2011 у справі №2-а-3873/11, відповідно до Закону України №2050-ІІІ та Постанови КМУ №159 підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність своїх дій щодо нездійснення позивачу нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків виплати доплати до пенсії та додаткової пенсії, а тому суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням постанови в даній справі.

Зважаючи на відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Гетьмана Виговського, 12, м. Овруч, Овруцький район, Житомирська область, 11100, код ЄДРПОУ 40380946) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до постанови Народицького районного суду Житомирської області від 17.10.2011 у справі №2а-3873/11 за період з 01.03.2011 до 22.07.2011 відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та за період з 01.06.2011 до 22.07.2011 відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними.

Зобов'язати Овруцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області від 17.10.2011 у справі №2а-3873/11 за період з 01.03.2011 до 22.07.2011 відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та за період з 01.06.2011 до 22.07.2011 відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 08.10.2012 до 11.08.2017 (дату виплати заборгованості), відповідно до Закону України №2050-ІІІ та Постанови КМУ №159.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 18 березня 2019 року.

Суддя Єфіменко Ольга Володимирівна