Рішення № 80505951, 11.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

11 березня 2019 р. справа №520/1211/19

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мар'єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просив суд:

- визнати протиправною відмову Ізюмського об'єднаного УПФ України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 28 травня 2010 року у справі №2-284/10 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області донарахувати та виплатити позивачу державну пенсію, виходячи із 6 мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 28 травня 2010 року у справі №2-284/10.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач перебуває на обліку в Ізюмському ОУПФ України в Харківській області. Починаючи з 01.11.2011 пенсія призначена та виплачується відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач вважає, що за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на перерахунок пенсії в розмірі 6,5 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, що не було зроблено відповідачем.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - голови комісії з припинення управління - начальника Ізюмського ОУПФ України в Харківській області - Завалішиної Г. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та має 1 категорію, про що свідчить відповідне посвідчення серія НОМЕР_1 (а.с.13).

Позивач перебуває на обліку в Ізюмському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області.

Судом встановлено, що позивачу встановлено 2 групу інвалідності (а.с.102).

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 28.05.2010 по справі №2-284/10, позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Визнано неправомірними дії УПФУ в Барвінківському районі Харківської області щодо відмови у перерахунку розміру призначеної державної і додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст..ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано УПФУ в Барвінківському районі Харківської області здійснити перерахунок державної пенсії, призначеної ОСОБА_1, відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 6 мінімальних розмірів пенсій за віком, як інваліду 3 групи, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 02.10.2009 до внесення відповідних змін до чинного законодавства, і провести відповідні виплати недоплаченої суми пенсії з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.8-9).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07.09.2010 по справі №22-ц-27095/2010, апеляційну скаргу УПФУ в Барвінківському районі Харківської області - відхилено. Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 28.05.2010 залишено без змін (ас.10-11).

Судом встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1055 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" УПФУ в Барвінківському районі Харківської області та Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області реорганізовано шляхом злиття.

Утворено новий орган - Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, який є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в в Барвінківському районі Харківської області .

Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення донарахування пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірах, встановлених рішенням суду за період з 01.01.2014 по 03.08.2014.

Листом Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 25.01.2019 №23/А-14 (а.с.7) позивача повідомлено, що виплати донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. З листопада 2011 року по теперішній час кошти з Державного бюджету України до УПФУ в Барвінківському районі не надходили (а.с.7).

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

01 січня 2012 року набрав чинності Закон України від 22.12.2011 року № 4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік", пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" якого передбачено, що у 2012 році положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

На виконання вимог значеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою не передбачено виплату пенсій у розмірах, встановлених рішенням суду.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 №3-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат.

У п.п.6-7 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік" зазначено: установити, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (справа № 21-3696а15, 0908/2465/2012) міститься правовий висновок, а саме: "з 1 січня 2012 року нарахування і виплата пенсії має здійснюватися у розмірі, встановленому Законом України від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (далі - Закон № 4282-VI) та Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок), оскільки за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон № 4282-VI був прийнятий пізніше Закону № 796-ХІІ, а на виконання Закону № 4282-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок, то саме положення Закону № 4282-VI та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин".

Такий же правовий підхід був закріплений у 2013 році з прийняттям Закону України від 6 грудня 2012 року № 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (далі - Закон № 5515-VI), пунктом 4 Перехідних положень якого, зокрема, встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2013 рік.

Вказана норма Закону № 5515-VI неконституційною не визнавалась та її дія у 2013 році не зупинялася.

З 1 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (далі - Закон № 719-VII) не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Чинним залишався й Порядок.

Таким чином, враховуючи принцип пріоритетності Закону № 796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинна була здійснюватися у розмірі та на підставі статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

При цьому, суд зазначає, що Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (далі - Закон № 1622-VII), який набрав чинності 03 серпня 2014 року, розділ Прикінцеві положення Закону № 719-VII доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Отже, з 03.08.2014 Законом № 719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З огляду на те, що в той же час був також чинний Порядок, яким визначено механізм обчислення пенсій, щодо яких виник спір, то за загальним правилом дії норм права у часі, та Закон № 719-VII (в редакції Закону № 1622-VII) прийнято пізніше Закону № 796-ХІІ, то саме положення Закону № 719-VII та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03.08.2014.

Отже, лише в період з 01 січня по 02 серпня 2014 року Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області повинно було нараховувати та виплачувати пенсію позивачу у розмірі, визначеному статтями 50,54 Закону № 796-ХІІ, а не Порядком.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 по справі № 285/4300/14-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправною відмову Ізюмського ОУПФ України Харківської області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 28 травня 2010 року у справі №2-284/10 є необґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що згідно положень п. 2, п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення, і це прямо вбачається з п. 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 245 КАС України.

При цьому, аналіз зазначених норм свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення.

У спірних правовідносинах право позивача на пенсію за віком кореспондує обов'язок відповідача прийняти відповідне рішення та вчинити такі дії.

У випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, у тому числі шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями п. 4 ч. 2 та ч. 4 ст. 245 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах вже реалізував свої дискреційні владні повноваження, прийнявши рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, через що зобов'язання відповідача донарахувати та виплатити позивачу державну пенсію, виходячи із 6 (шістьох) мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 28 травня 2010 року у справі №2-284/10, є належним способом захисту прав позивача.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, позов ОСОБА_1 про визнання дії протиправними та стягнення державної та додаткової пенсії, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи те, що відсутні підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення після його набрання законної сили, суд вважає за можливе не встановлювати судовий контроль за виконанням даного рішення суду.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 28 травня 2010 року у справі №2-284/10 відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області донарахувати та виплатити позивачу державну пенсію, виходячи із 6 (шістьох) мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 28 травня 2010 року у справі №2-284/10.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 березня 2019 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.