Ухвала суду № 80505924, 14.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

14 березня 2019 р. Справа № 619/3142/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання: Мараєвій О.В.,

за участі: представників позивача - Пальчонкова Д.О., Лиски К.О.,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просить суд: зобов'язати відповідача знести самочинно реконструйований житловий будинок, розташований за адресою: Харківська область, м. Дергачі, в'їзд Миру,3.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 15.08.2018 року передано дану адміністративну справу до Харківського окружного адміністративного суду для розгляду.

Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення зазначене клопотання, яке підтримала відповідач та проти задоволення якого заперечували представники позивача та третьої особи.

З'ясувавши думку учасників справи та їхні пояснення з приводу клопотання, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України.

Так, за змістом ч.3 зазначеної статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Вирішуючи вказану справу суд зазначає, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом слугувало невиконання відповідачем вимог, зокрема, припису від 08.04.2016 року № 164-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Передумовою винесення вказаного припису слугувало невиконання відповідачем аналогічного припису № 855-Пр від 02.11.2015 року.

Приписом від 08.04.2016 року № 164-Пр встановлено строк для його виконання, а саме: до 08.07.2016 року.

Таким чином, з 09.07.2016 року у позивача виникло право на звернення до суду з даним позовом, що наразі розглядається.

Суд зазначає, що згідно ч.2 ст.99 КАС України ( в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року) було встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Станом на час подання позову вже діяла нова редакція КАС України, за якою ( ч.2 ст. 122 КАС України), вказаний строк було скорочено до 3 місяців.

Разом з тим, на час виникнення у позивача підстав для звернення до суду, діяла норма ч.2 ст.99 КАС України ( в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року), а тому, відповідне право останній повинен був реалізувати до 09.01.2017 р.

Водночас, до суду позивач звернувся 07.08.2018 року, тобто, з порушенням строків, що зумовлює наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Посилання представників позивача, що додатково невиконання вказаного припису знайшло своє підтвердження під час виїздів від 12.07.2017 року та 11.04.2018 року, як підстави для розгляду справи по суті, суд відхиляє, оскільки вказані виїзди вже були вчинені через тривалий час після закінчення строку для реалізації позивачем свого права на звернення до суду.

Крім того, позивачем не було подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду.

Тобто, фактично спірні правовідносини виникли ще у 2016 році, проте вирішення таких з боку позивача - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області було ініційовано шляхом звернення до суду лише у серпні 2018 року, з порушенням строків звернення до суду.

Водночас, вирішення означених правовідносин з боку ОСОБА_3 також було ініційовано у 2018 року.

Так, ОСОБА_3 було подано у серпні 2018 року позов до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису № 855-Пр від 02.11.2015 року, що встановлено з відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 р. по справі № 2040/6636/18 було залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_3 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування припису з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Вказана ухвала була залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 року.

Суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При вирішенні справи судом враховано, що початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання.

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява N 28090/95, пункт 45).

Реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Законодавче обмеження строку оскарження, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Підсумовуючи вищевказане, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст.122, 240, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача - задовольнити.

Позов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи.

Повний текст ухвали складено 18 березня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.