Рішення № 80505867, 13.03.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/82/19

13 березня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб'юка П.М.

за участю:

секретаря судового засідання Косюк О.П.

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача Руснака Ю.В.,

представника третьої особи Шмігельської М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Руснака Юрія Володимировича, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області, про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.) із позовом до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Руснака Юрія Володимировича (далі - відповідач, Державний інспектор), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області (далі - третя особа, Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати припис №887-ДК/0747ПР/03/01/-18 від 30.11.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №887-ДК/1107/АП/09/01/01/-18 від 12.11.2018 та припису № 887-ДК/0747 ПР/03/01/-18 від 30.11.2018 ОСОБА_4 незаконно зайняв і використовував земельну ділянку площею 37 га, яка знаходиться в селі Огризківці Лановецького району. Позивач заперечує проти складених стосовно нього документів, так як жодних доказів самовільного зайняття і використання вказаної земельної ділянки, у них не було наведено.

Позивач вважає прийнятий припис відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 08.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач 29.01.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (аркуші справи 26-27).

В обґрунтування зазначив, що, за наслідком проведеного обстеження складено акт обстеження земельної ділянки від 12.11.2018 №887-ДК/268/АО/10/01/-18 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 12.11.2018 року № 887-ДК/1107/АП/09/01/-18 щодо порушень вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.

З метою усунення наслідків виявленого порушення відповідачем 30.11.2018 видано припис, в якому поставлено вимогу фермерському господарству «Валентина» в особі ОСОБА_4 усунути порушення земельного законодавства, а саме, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 до 02 січня 2019 року та про виконання припису в термін до 03.01.2019 року повідомити Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області. Матеріали перевірки було складено відповідно до повноважень, визначених статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Відповідач вважає, що оскаржуваний припис складений ним у відповідності до вимог законодавства та не підлягає скасуванню.

Від третьої особи на адресу суду надійшли пояснення, в яких Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області просило відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (аркуші справи 34-36).

Ухвалою суду від 27.02.2019, винесеною без виходу в нарадчу кімнату та занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зміну позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив (аркуші справи 43-46), просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені у відзиві на позов.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені в поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області видано 29.10.2018 наказ №887-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» (аркуш справи 28).

На виконання зазначеного наказу відповідачем проведено перевірку земельної ділянки площею 37, 3 га, кадастровий номер НОМЕР_2 на території Буглівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 12.11.2018 №887-ДК/268/АО/10/01/-18 (аркуші справи 9 -10).

У результаті перевірки відповідачем встановлено, що згадана земельна ділянка на момент проведення перевірки використовувалась ФГ «Валентина», згідно з державним актом на право постійного користування землеюперебувала у постійному користуванні ОСОБА_5. Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі встановлено, що ОСОБА_5 помер НОМЕР_3. Також встановлено, що син ОСОБА_6 - ОСОБА_4 звертався в Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, в чому йому було відмовлено.

Відповідачем в акті перевірки зроблено висновок, що ФГ «Валентина» в особі члена господарства ОСОБА_4 самовільно зайняло земельну ділянку державної форми власності, за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 37,3 га, чим порушило вимоги статей 125, 126 Земельного Кодексу України.

Надалі, з метою усунення наслідків виявлених порушень відповідачем 30.11.2018 видано припис №887-ДК/0747Пр/03/01/-18, в якому поставлено вимогу фермерському господарству «Валентина» в особі позивача усунути порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки за кадастровим номеромНОМЕР_2 в термін до 02.01.2019 та повідомити про виконання припису Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області (аркуш справи - 11).

Не погоджуючись із зазначеним приписом, вважаючи його протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" №963-IVвід19.06.2003 (далі - Закон №963-IV) визначено правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зазначений закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до статті 2 Закону№963-IV основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Статтею 4 Закону№963-IV визначено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Частиною першою статті 188 Земельного кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно із статтею 9 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Відповідно до статті 10 Закону №963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення, доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення та ін.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, мають право, зокрема, здійснювати перевірку об'єктів - земельних ділянок, що перебувають у користуванні юридичних і фізичних осіб та складати акти за результатами таких перевірок.

Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель під час здійснення заходів контролю, має право здійснювати обстеження земельних ділянок, проводити перевірки дотримання вимог земельного законодавства та, у разі виявлення порушень встановлювати особу порушника, надавати їй приписи про усунення порушень, складати відносно неї протоколи про адміністративне правопорушення, а також розглядати справи про такі порушення. При цьому, приписи про усунення виявлених порушень мають надаватись лише тим особам, які безпосередньо вчинили порушення вимог земельного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що 30.11.2018 відповідачем видано ОСОБА_4 припис №887-ДК/0747Пр/03/01/-18 та зазначено, що ФГ «Валентина» в особі члена господарства ОСОБА_4 самовільно зайняло земельну ділянку державної форми власності, за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 37,3 га, чим порушило вимоги статей 125, 126 Земельного Кодексу України.

Вказаний припис винесено на підставі акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 12.11.2018 №887-ДК/268/АО/10/01/-18, в якому зазначене порушення зафіксовано.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного Кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №963-IV, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Способами вказаного правопорушення (самовільне зайняття земельної ділянки) можуть бути: незаконне огородження ділянки; знищення і встановлення «своїх» межових знаків; виставлення охорони, яка перешкоджає власнику земельної ділянки чи землекористувачеві здійснювати свої права на землю; протиправне використання землі у своїх потребах (оброблення, удобрення землі, висів насіння, вирощування сільськогосподарських культур, насадження дерев або чагарників, меліорація, видобування корисних копалин, виконання інших робіт, розміщення товарів, техніки і будівельних матеріалів), самовільне будівництво будівель і споруд на даній земельній ділянці, а також, якщо на зазначеній ділянці збудовано або будується (у тому числі реконструюється раніше збудований) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, при цьому земельна ділянка не відведена для будівництва названих об'єктів нерухомості, а забудова здійснюється без одержаного в установленому порядку дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Оскаржуючи протиправність оскаржуваного припису, позивач стверджує, що жодного відношення до вказаної земельної ділянки він не має.

Разом із тим, судом встановлено, що відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ТР №19, виданого на підставі рішення сесії Лановецької районної ради народних депутатів Лановецького райну Тернопільської області від 29.01.1998 №92, земельна ділянка площею 37,3 га, розташована на території Буглівської сільської ради в селі Огризківці надана ОСОБА_5 (батьку позивача, який помер НОМЕР_3) у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства (аркуш справи - 12).

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 22.03.1999 зареєстровано фермерське господарство «Валентина» (аркуш справи 13).

Як випливає зі статуту фермерського господарства «Валентина» його засновником та головою є ОСОБА_5, членом - ОСОБА_4 (аркуші справи 14-15).

Відповідач стверджує, що зазначене свідчить про те, що позивач знає про фермерське господарство «Валентина», є його єдиним членом та має зацікавленість щодо подальшого використання згаданої земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що ОСОБА_4 звертався 15.08.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 37,3 га для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населеного пункту на території Буглівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області, яка перебувала у постійному користуванні ОСОБА_5 (аркуш справи 29).

Разом із тим, позивач в судовому засіданні пояснив, що дана земельна ділянка ним не огороджувалась, жодної обробки, удобрення землі, висіву насіння, вирощування сільськогосподарських культур, насадження дерев та/або чагарників, меліорації, видобування корисних копалин, виконання інших робіт не здійснювалось. Зазначив, що не є та ніколи не був ані засновником, ані керівником фермерського господарства «Валентина», зазначив, що не володіє інформацією про самовільне використання земельної ділянки площею 37,3 га, розташованої за межами населеного пункту на території Буглівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області.

Суд погоджується з доводами позивача, адже наданими відповідачем документами та доводами не підтверджено, що земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2 Буглівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області самовільно використовується саме позивачем.

На користь доводів позивача свідчить також наявна в матеріалах справи копія листа Буглівської сільської ради Лановецького району Тернопільської області №1135 від 09.11.2018 зазначено, що станом на даний час земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2 використовується невідомим об'єктом господарювання, ніяких дозволів, погоджень і тому подібне на дану земельну ділянку сільська рада нікому не надавала, де й відповідно ніякої документації (договорів оренди, інвестиційних угод тощо) на вищевказану земельну ділянку немає (аркуш справи 31).

Разом із тим, суд критично оцінює твердження відповідача, що оскільки ОСОБА_4 є членом фермерського господарства «Валентина», то він має зацікавленість щодо подальшого використання згаданої земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Оскільки, такі твердження відповідача не містять даних, які б давали підстави суду встановити факт самовільного використання позивачем земельної ділянки саме ним.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на встановлені обставини, суд відмічає, що відповідачем при перевірці не встановлено та в ході розгляду справи не доведено використання саме позивачем земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу влади, а отже, припис винесений відповідачем за відсутності на те правових підстав, а тому підлягає, скасуванню як протиправний.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем достатніми доказами не доведено вчинення позивачем порушення, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Руснака Юрія Володимировича (місцезнаходження: вул. Лисенка, 20-А, м. Тернопіль, 46002) третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021) про визнання протиправним та скасування припису, - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати припис Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Руснака Юрія Володимировича від 30.11.2018 №887-ДК/0742ПР/03/01/-18.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 березня 2019 року.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.