
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/587/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Крутько О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Киричок Н.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання неправомірною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
15 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 50 % від суми заборгованості зі сплати аліментів від 03.01.2019.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що заборгованість щодо сплати аліментів стягувачу утворилась з 2014 року, а відповідальність у формі штрафу за несплату, яка передбачена абз. 3 ч. 14 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", введена у 2018 році. Тому відповідальність за наявність заборгованості зі сплати аліментів протягом 3 років для ОСОБА_1 може наступити після спливу трьох років після внесення відповідних змін до законодавства.
11.03.2019 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач зазначив, що у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», яким внесено зміни до ст.71 Закону України "Про виконавче провадження», державним виконавцем 03.01.2019 винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків від загальної суми заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки з дня пред'явлення до виконання виконавчого документу в розмірі 44514,75 грн. Вважає, що дії державного виконавця при винесенні постанови про накладення штрафу є законними та такими, що відповідають ЗУ «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, та спрямовані виключно на виконання рішення суду про стягнення аліментів.
Ухвалою суду від 20.02.2019 до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_4.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату, час т а місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
На примусовому виконанні в Шевченківському ВДВС ГТУЮ у Полтавській області перебуває виконавчий лист № 2-6634/11 від 02.02.2012, виданий Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття.
Державним виконавцем 20.06.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
03.01.2019 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про накладення штрафу, яка мотивована тим, що оскільки наявна заборгованість по сплаті аліментів, сукупний розмір яких перевищує суму відповідних платежів за три роки, вбачається за необхідне накласти на Боржника (ОСОБА_1 штраф у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів /а.с. 11/.
Позивач не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.
За змістом ст. 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Положеннями ч.1 ст.13 Закону №1404 передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
При цьому, приписами ч.1 ст.18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Із матеріалів справи слідує, що в даному випадку виконавче провадження було відкрите щодо виконання судового рішення про стягнення аліментів із ОСОБА_1
Особливості порядку стягнення аліментів під час здійснення виконавчого провадження врегульовано положеннями ст.71 Закону №1404.
Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст.71 Закону № 1404 порядок стягнення аліментів визначається законом.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Суд звертає увагу, що Законом України від 03.07.2018 № 2475-VIII, який набрав чинності з 28.08.2018, статтю 71 Закону №1404 доповнено частиною чотирнадцятою.
Відповідно до абз.3 ч.14 ст.71 Закону №1404 за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
Саме у зв'язку із наявністю у боржника заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, старшим державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу від 03.01.2019 по ВП №43751373 /а.с. 11/.
Згідно із ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до п. 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, тому Закон України "Про виконавче провадження", а саме норма щодо відповідальності за наявність заборгованості зі сплати аліментів не має зворотної дії в часі.
Суд зазначає, що з моменту набрання чинності частини 14 ст.71 Закону №1404, у відповідача виникло право на накладення штрафу на боржників у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, однак та обставина, що заборгованість у ОСОБА_1 зі сплати аліментів утворилась починаючи з 2014 року, тобто до набрання чинності зазначеної норми закону та станом на 01.11.2018 року вже становила 89029,50 грн., в свою чергу виключає можливість для застосування даної норми під час прийняття оскаржуваної постанови.
Беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав до винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, виходячи із суми заборгованості, а доводи відповідача висновків суду не спростовують.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (вул. Стешенка, 6, м. Полтава, 36021, код ЄДРПОУ 34963066), третя особа: ОСОБА_4 (АДРЕСА_2) про визнання неправомірною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про накладення штрафу від 03.01.2019 ВП № 43751373.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (м. Полтава, вул. Соборності, 45, код ЄДРПОУ 34874347) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Суддя А.Б. Головко
Судове рішення № 80505692, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 18.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/587/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: