Ухвала суду № 80505691, 12.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

12 березня 2019 р. Справа № 520/1403/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рубан В.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Абояна І.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 (61001, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про визнання дій протиправними та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, в якому просить суд :

- визнати дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області щодо винесення постанови № 48/1020-5858 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2018 протиправними;

- скасувати постанову № 48/1020-5858 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2018, видану Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

В судовому засідання 12.03.2019 року протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на належного -Державну архітектурно-будівельну інспекцію України відповідно до вимог статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.

Через канцелярію суду, 06.03.2019 року, від представника відповідача, надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що позивачем було пропущено строк звернення до суду.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказане клопотання, представник позивача проти заявленого клопотання заперечував, зазначив, що строк звернення до суду пропущено не було.

З'ясувавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України.

Так, за змістом ч.3 та 4 зазначеної статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд зазначає, що вагомим аспектом при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності з боку позивача факту пропуску строку звернення до суду є специфіка спірних правовідносин, які, серед іншого, регулюються Законом України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності ", встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Так, судом встановлено, що посадовою особою відповідача проводилась перевірка об'єкту «Будівництво нежитлової будівлі за адресою: Харківська область, м.Ізюм, перехрестя вул. Різдвяної та вул. Капітана Орлова».

На підставі проведеної перевірки складений акт № 568-А перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.09.2018, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.09.2018 та припис від 14.09.2018 № 568-Пр/2 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт із вимогою усунути порушення в строк до 14.11.2018 р. За результатами перевірки встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 на об`єкті будівництва за адресою: Харківська область, м.Ізюм, перехрестя вул. різдвяної та вул. Капітана Орлова виконує будівельні роботи без відповідного документа, що надає право на виконання будівельних робіт.

В подальшому, посадовими особами відповідача винесено постанову № 48/1020-5858 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2018 року, яку позивач оскаржив до суду.

Співставляючи встановлені судом обставини, у поєднанні з наведеними нормами, суд відмічає наступне.

У своїх позовних вимогах позивач оскаржує дії Департаменту державної архітектурно -будівельної інспекції у Харківській області щодо винесення постанови № 48/1020-5858 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2018 року та просить її скасувати. Отже, фактично, спірні правовідносини виникли, у зв'язку з винесенням спірної постанови.

Суд зазначає, що в даному випадку застосовуються спеціальні строки, встановлені законом "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності ".

Згідно ст. 5 зазначеного Закону, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

З матеріалів справи встановлено, що позивач, отримавши протокол про адміністративне правопорушення від 14.09.2018 р. у день його складення, був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 25.09.2018 р. о 12:00 годині.

На розгляд справи 25.09.2018 р. позивач не прибув, заяву про перенесення її розгляду не надав.

Відповідно до п.22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Відповідач вказував, що оскаржувана постанова була направлена позивачу поштою, № відправлення 6105808782730.

З відкритого Інтернет ресурсу сайту "Укрпошта", судом встановлено, що фактично позивач спірну постанову отримав 28.09.2018 р.

Тобто, беручи до уваги строки, встановлені спеціальним законодавством, враховуючи, що постанову направлено позивачеві поштою, акцентуючи увагу також на загальному правилі звернення особи до суду за захистом у строки, коли вона дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав, суд вказує, що строк звернення до суду за її оскарженням, в рамках даного позову, є 15 днів з дня отримання.

Отже, строк звернення до суду за оскарженням постанови № 48/1020-5858 від 25.09.2018 р. закінчився 10.10.2018 року, а з позовом позивач звернувся 12.02.2019 року, тобто, з пропуском строку звернення до суду.

Таким чином, підсумовуючи вищевказане, суд, враховуючи, що клопотання про залишення позову без розгляду подане представником відповідача у строк, встановлений ч.2 ст. 240 КАС України, беручи до уваги, що розглядом справи встановлено факт пропуску позивачем строків звернення до суду та зазначаючи, що, в силу п.1 ч.2 ст. 183 КАС України передбачено постановлення за результатами підготовчого провадження ухвали про залишення позову без розгляду, приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 123, 183, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 (61001, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_3 (61001, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про визнання дій протиправними та скасування постанови- залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали виготовлений 18.03.2019 року.

Суддя Рубан В.В.