Рішення № 80505598, 13.03.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/263/19

13 березня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Дарморіс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бережанське об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію, згідно вимог законодавства України з дати подачі відповідної заяви та первинних документів до відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до записів трудової книжки позивача, останній за періоди з 15.06.1979 по 27.11.2006, з 03.04.2007 по 19.10.2007, з 15.05.2008 по 11.12.2008, з 01.05.2009 по 10.11.2009, з 30.04.2010 по 21.12.2010, з 30.05.2011 по 12.12.2011, з 18.04.2012 по 28.12.2012, з 24.05.2013 по 03.12.2013, з 20.06.2014 по 05.01.2015, з 29.05.2015 по 30.11.2015, з 05.05.2016 по 15.08.2016, з 15.11.2016 по 30.09.2018 працював трактористом - машиністом в колгоспі ім. Димитрова. Зазначив, що рішенням зборів колгоспників (протокол № 1 від 24.02.1990) колгосп ім. Димитрова роз'єднано на два господарства на колгосп ім. Димитрова та колгосп ім. Рудницького. 13.11.1992 колгосп ім. Рудницького реорганізовано в селянську спілку "Сільцівська" (протокол № 3 від 13.12.1992). У 2000 році с/с "Сільцівська" ліквідована і створено с/г ТзОВ "Сільцівське", яке здійснює господарську діяльність і є правонаступником с/с "Сільцівська". Надалі, 06.11.2018 позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Однак, за результати розгляду заяви, відповідач листами від 29.12.2018 № 4305/05 та від 08.02.2019 392/09 "Про уточнення листа об'єднаного управління від 29.12.2018 № 4305/05" відмовив позивачу у призначені зазначеної пенсії, мотивуючи тим, що позивач не подав довідку про безпосередню зайнятість на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або календарного року в тваринництві за період роботи з 15.06.1979 по 07.04.2000. Таким чином, оскільки згідно поданих документів позивач має загальний страховий стаж роботи 35 років 7 місяців 11 днів, з них працював 13 років 08 місяців 19 днів трактористом - машиністом, то відсутні правові підстави для призначення пенсії позивачу відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки він надав всі необхідні документи, які підтверджують про те, що останній має загальний стаж роботи 35 років, з них працював більше 25 років трактористом - машиністом, а тому відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV він має право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 21.02.2019.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача с/г ТзОВ "Сільцівське", у зв'язку з чим оголошено перерву до 13.03.2019.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки згідно поданих документів позивач має загальний страховий стаж роботи 35 років 7 місяців 11 днів, з них працював 13 років 08 місяців 19 днів трактористом - машиністом, що є недостатньо для призначення пенсії відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV.

З огляду на зазначене та посилаючись на відзив на позовну заяву від 12.02.2019 № 449/09, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача с/г ТзОВ "Сільцівське" в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи судом. Про причини неявки суд не повідомила. Водночас подала до суду пояснення, в якому зазначила, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки останній має загальний страховий стаж роботи 35 років, з них працював більше 25 років трактористом - машиністом (арк. справи 69-70).

Допитаний в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він разом з позивачем працював в колгоспі ім. Димитрова (с/с "Сільцівська", с/г ТзОВ "Сільцівське") з 1982 року по 2000 року. Зазначив, що позивач працював у вказаних підприємствах трактористом повний робочий день.

Допитаний в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працює з 1975 року в колгоспі ім. Димитрова трактористом, а з 1979 року по 2000 року разом з позивачем в одній бригаді. Зазначив, що позивач працював трактористом повний робочий день.

Заслухавши пояснення сторін у справі та свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи, що 06.11.2018 позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV. До заяви позивач додав наступні документи: копію РНОКПП, копію паспорта, трудову книжку, документ про стаж, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), заяву про спосіб виплати пенсії та копію посвідчення тракториста № 061609 (арк. справи 12-13).

За результати розгляду заяви, відповідач листами від 29.12.2018 № 4305/05 та від 08.02.2019 392/09 "Про уточнення листа об'єднаного управління від 29.12.2018 № 4305/05" відмовив позивачу у призначені зазначеної пенсії, мотивуючи тим, що позивач не подав довідку про безпосередню зайнятість на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або календарного року в тваринництві за період роботи з 15.06.1979 по 07.04.2000. Таким чином, оскільки згідно поданих документів позивач має загальний страховий стаж роботи 35 років 7 місяців 11 днів, з них працював 13 років 08 місяців 19 днів трактористом - машиністом, то відсутні правові підстави для призначення пенсії позивачу відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV. (арк. справи 37-38, 52).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Аналогічна норма зазначена у підпункті 3 пункту 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7, згідно з яким до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Єдину назву професії "тракторист-машиніст" запроваджено у 1961 році. Вона охоплює такі професії: бульдозерист; бульдозерист-скреперист; грейферист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахвачуючої сінокосарки; механік-комбайнер; тракторист; тракторист-бульдозерист.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, в тому числі з трудової книжки колгоспника позивача № 1386026 (арк. справи 18-29), що за періоди з 15.06.1979 по 27.11.2006, з 03.04.2007 по 19.10.2007, з 15.05.2008 по 11.12.2008, з 01.05.2009 по 10.11.2009, з 30.04.2010 по 21.12.2010, з 30.05.2011 по 12.12.2011, з 18.04.2012 по 28.12.2012, з 24.05.2013 по 03.12.2013, з 20.06.2014 по 05.01.2015, з 29.05.2015 по 30.11.2015, з 05.05.2016 по 15.08.2016, з 15.11.2016 по 30.09.2018 позивач працював трактористом - машиністом в колгоспі ім. Димитрова.

Суд встановив, що рішенням зборів колгоспників (протокол № 1 від 24.02.1990) колгосп ім. Димитрова роз'єднано на два господарства на колгосп ім. Димитрова та колгосп ім. Рудницького. 13.11.1992 колгосп ім. Рудницького реорганізовано в селянську спілку "Сільцівська" (протокол № 3 від 13.12.1992). У 2000 році с/с "Сільцівська" ліквідована і створено с/г ТзОВ "Сільцівське", яке здійснює господарську діяльність і є правонаступником с/с "Сільцівська", про що свідчить довідка № 66 від 01.10.2018 (арк. справи 33).

Водночас, довідкою від 08.05.2018 № 7 підтверджується те, що позивач за 1979 - 1999 роки відпрацював встановлений мінімум трудоднів або людиноднів (арк. справи 31 з/б). Зазначене підтверджується також і показами свідків.

Факт про те, що позивач працював повний робочий день, зокрема у період з 1979 - 2000 рр. в колгоспі ім. Димитрова (с/с "Сільцівська", с/г ТзОВ "Сільцівське") підтверджується також і показами свідків.

Також, як слідує з матеріалів справи, що позивач з 12.10.1981 по 08.10.1983 проходив військову службу за спеціальністю, зокрема, "тракторист", про що свідчить довідка від 24.09.2018 № 66 та графа 6 у військовому квитку (арк. справи 14-15).

Відповідно до статті 56 Закону № 1788-ХІІ, а також частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Суд також звертає увагу на те, що пільговий період роботи позивача, а саме: з 08.04.2000 по 30.09.2018 визнається і відповідачем у справі під час розгляду заяви позивача щодо призначення зазначеної пенсії, про що свідчать листи відповідача від 29.12.2018 № 4305/05 та від 08.02.2019 392/09 "Про уточнення листа об'єднаного управління від 29.12.2018 № 4305/05" та відзив на позовну заяву (арк. справи 37-38, 47-49, 52).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується те, що позивач з 15.06.1979 по 27.11.2006, з 03.04.2007 по 19.10.2007, з 15.05.2008 по 11.12.2008, з 01.05.2009 по 10.11.2009, з 30.04.2010 по 21.12.2010, з 30.05.2011 по 12.12.2011, з 18.04.2012 по 28.12.2012, з 24.05.2013 по 03.12.2013, з 20.06.2014 по 05.01.2015, з 29.05.2015 по 30.11.2015, з 05.05.2016 по 15.08.2016, з 15.11.2016 по 30.09.2018 працював трактористом - машиністом в колгоспі ім. Димитрова (с/с "Сільцівська", с/г ТзОВ "Сільцівське") та у зазначений період протягом всього польового періоду та протягом всього календарного року був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

Таким чином, враховуючи те, що пільговий стаж позивача за період роботи з 15.06.1979 по 27.11.2006, з 03.04.2007 по 19.10.2007, з 15.05.2008 по 11.12.2008, з 01.05.2009 по 10.11.2009, з 30.04.2010 по 21.12.2010, з 30.05.2011 по 12.12.2011, з 18.04.2012 по 28.12.2012, з 24.05.2013 по 03.12.2013, з 20.06.2014 по 05.01.2015, з 29.05.2015 по 30.11.2015, з 05.05.2016 по 15.08.2016, з 15.11.2016 по 30.09.2018 становить більше 25 років, а також те, що позивачу виповнилося 55 років та має загальний стаж роботи більше 35 років, суд дійшов висновку, що останній відповідно до пункту "в" статті 13 Закону № 1788-XII має право на пенсію за віком на пільгових умовах, як наслідок відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні зазначеної пенсії.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 з 19.10.2018 пенсію на пільгових умовах відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 13а, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47501, код ЄДРПОУ: 40377362) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 13а, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47501, код ЄДРПОУ: 40377362) щодо відмови ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) у призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до пп. 3 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Бережанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 13а, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47501, код ЄДРПОУ: 40377362) призначити та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) з 19 жовтня 2018 року пенсію на пільгових умовах відповідно до пп. 3 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 13а, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47501, код ЄДРПОУ: 40377362) в користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) судові витрати на суму 768 (сімсот шістдесят) гривень 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.03.2019.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.