Рішення № 80505522, 12.03.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2019 р. Справа № 480/272/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Будакова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/272/19 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області) про зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що при зверненні до відповідача з метою затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, йому було відмовлено, при цьому, проект землеустрою було погоджено у визначеному законом порядку. Позивач вважає таку відмову необґрунтованою та протиправною, оскільки підстави, зазначені ГУ Держгеокадастру у Сумській області у листі, не передбачені Земельним кодексом України як підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Ухвалою суду від 28.01.2019 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 14.02.2019 у справі призначено судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві (а.с.29-31) та зазначив, що управлінням відмовлено у задоволенні заяви позивача, оскільки при здійсненні порівняння поконтурної експлікації, ситуаційного плану земельної ділянки проекту землеустрою та викопіювання бажаної земельної ділянку, яке ОСОБА_3 було додано до заяви (клопотання) від 23.06.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою було встановлено розбіжність між конфігурацією та місцезнаходженням земельної ділянки, яку бажав отримати у власність позивач та земельної ділянки, на яку було розроблено проект землеустрою. Крім того, позовна вимога щодо зобов'язання затвердити проект землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2018 у справі №1840/3359/18 визнано протиправною та скасовано відмову ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 01.08.2018 № Г-8463-3687/21-18, у наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області; зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області.

На виконання вказаного вище рішення суду, було видано наказ ГУ Держгеокадастру у Сумський області від 02.11.2018 №18-8624/16-18-СГ про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.13).

Фізичною собою-підприємцем ОСОБА_4 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) ОСОБА_3 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області (а.с.11).

Вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки було погоджено без зауважень, відповідно до Висновку ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 07.12.2018 №7226/82-18 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.17-18).

20.12.2018 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумський області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.36).

Листом №Г-16595-5903/21-18 від 29.12.2018 ГУ Держгеокадастру у Сумський області позивачу відмовлено у затвердженні проекту землеустрою та зазначено, що при розгляді наданого проекту землеустрою була встановлена розбіжність, щодо місця розташування земельної ділянки. Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру за №18-8624/16-18-СГ від 02.11.2018, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність бажана земельна ділянка має інше місце розташування. Для вирішення питання по суті, рекомендовано звернутися до виконавця робіт із землеустрою для опрацювання згаданого проекту землеустрою відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.24).

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1-3 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частин восьмої-дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З положень Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов'язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постановах від 18.10.2018 у справі №818/1976/17 та від 06.03.2019 у справі №1640/2594/18.

Відповідно до ч. 18 ст. 186 Земельного Кодексу України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

Як було зазначено вище, проект землеустрою було погоджено належним чином згідно з Висновком ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 07.12.2018 №7226/82-18 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.17-18).

При цьому, лист ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 29.12.2018 №Г-16595-5903/21-18 (а.с.24) не містить посилання на вимоги нормативних актів.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що відмова ГУ Держгеокадастру у Сумській області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, викладена у листі від 29.12.2018 №Г-16595-5903/21-18 є необґрунтованою та протиправною.

Задоволення вимоги про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою в даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження ГУ Держгеокадастру у Сумській області, а буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача, оскільки відповідач протиправно надав ОСОБА_3 формальну відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством. Оскільки процес надання позивачу формальних відмов у затвердженні проекту землеустрою може тривати невизначений час, то в даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права є зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою.

Таке зобов'язання повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб'єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов'язаний відновити порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття (Olsson v. Sweden (no. 1), 24 March 1988, Series A no. 130).

Суд вважає, що обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб'єкта владних повноважень.

Також, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, затвердити проект землеустрою, або ні. Безперечно, правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.

Вказана правова позиція щодо дискреційних повноважень суб'єктів владних повноважень узгоджується з позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 816/591/15-а та від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18.

Як вбачається з частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ГУ Держгеокадастру у Сумській області прийняте не у відповідності до закону та без дотриманням встановленої процедури, а тому суд зобов'язує ГУ Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн. за квитанцією №0.0.1239831570.1 від 16.01.2019 (а.с.4).

Таким чином, позивачу необхідно відшкодувати судові витрати в сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) у власність земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Битицької сільської ради Сумського району Сумської області.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.03.2019 року.

Суддя В.М. Соколов