Ухвала суду № 80505337, 13.03.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 березня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/138/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

участю секретаря судового засідання Сулими М.П.

сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Филипчук А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_4

до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради

про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

Фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулися до суду з вказаним позовом, в якому просять: індивідуальний акт відповідача - суб`єкта владних повноважень Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, а саме наказ №231-МУО від 20.06.2018 р. визнати протиправним та скасувати; зобов`язати відповідача - Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин надати їм містобудівні умови та обмеження для будівництва і обслуговування 107-квартирного 9-поверхового житлового будинку з вбудованим магазином "Хліб-Молоко" по АДРЕСА_1 та об`єктами торгово-розважальної і ринкової інфраструктури.

Разом з адміністративним позовом, позивачами подано заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом.

В обґрунтування заяви позивачі вказували, що у липні 2018 р. вони звернулися до Чернівецького окружного адміністративного суду з позов до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.07.2018 р. позовну заяву повернуто позивачам, оскільки вони не усунули недоліки позовної заяви у строк визначений судом. Однак, як зазначали позивачі в заяві про поновлення строку звернення до суду, у термін встановлений судом можливості усунути недоліки позовної заяви вони не мали. З огляду на те, що ними здійснювалися активні дії стосовно збирання доказів, просили визнати поважними причини пропуску строків на подання позовної заяви до суду та поновити строк на подання позову до суду.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.03.2019 р. позивачі підтримали заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом та просили поновити строк. Крім того, позивачі зазначали, що неодноразово зверталися до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради з питань забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, у зв'язку з відмовою в наданні містобудівних умов та обмеження для будівництва і обслуговування 107-квартирного 9-поверхового житлового будинку з вбудованим магазином "Хліб-Молоко" по АДРЕСА_1 та об`єктами торгово-розважальної і ринкової інфраструктури. За результатами розгляду звернень, Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надавалися відповіді від 17.12.2018 р., від 08.01.2019 р. та від 30.01.2019 р.

Представник відповідача, у судовому засіданні, яке відбулося 13.03.2019 р. не заперечував проти задоволення заяви та поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом, заслухавши думку учасників справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи видно, що наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради №231-МУО від 20.06.2018 р. відмовлено позивачам у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованим магазином на підставі п.п. 1,3, ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Листом №Ко-3654/0-04/01 від 21.06.2018 р. Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради повідомив позивачів про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованим магазином на підставі п.п. 1,3, ч. 4 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Із системи діловодство спеціалізованого суду видно, що 12.07.2018 р. позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин про зобов`язання вчинити дії, в якому просили: зобов`язати Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин надати містобудівні умови та обмеження для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (для будівництва багатоквартирного 9-ти поверхового житлового будинку з вбудованим магазином "Хліб-молоко".

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2018 р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачам п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальні частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

Оскільки, у строк визначений судом позивачі не усунули недоліки позовної заяви, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.07.2018 р. позовну заяву повернуто позивачам.

З матеріалів справи видно, що позивачі неодноразово зверталися до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради з питань забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, у зв'язку з відмовою в наданні містобудівних умов та обмеження для будівництва і обслуговування 107-квартирного 9-поверхового житлового будинку з вбудованим магазином "Хліб-Молоко" по АДРЕСА_1 та об`єктами торгово-розважальної і ринкової інфраструктури.

За результатами розгляду звернень, Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надавалися позивачам відповіді від 17.12.2018 р. № КО-7325/2-04/01, від 08.01.2019 р. № КО-7853/2-04/01 та від 30.01.2019 р. № КО-237/0-04/01.

08.02.2019 р. фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.02.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу. Однією з таких вимог є вимога про якість закону. Під законом тут мається на увазі положення нормативно-правового акта. По-перше, закон повинен бути доступним особі, тобто містити зрозумілі й чіткі формулювання, які б давали можливість особі самостійно або з відповідною консультацією регулювати свою поведінку. По-друге, він має бути передбачуваним, тобто таким, щоб особа могла передбачити наслідки його застосування. По-третє, закон повинен відповідати всім іншим вимогам верховенства права, зокрема він з достатньою чіткістю має встановлювати межі дискреційних повноважень, наданих суб'єктам владних повноважень, та спосіб їх здійснення. Це необхідно, щоб особа була захищеною від свавілля суб'єктів владних повноважень.

Звідси й ще одна вимога принципу верховенства права - захист від свавілля - це означає, що втручання суб'єктів владних повноважень у права людини має підлягати ефективному контролю. Щонайменше це має бути судовий контроль, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури. Держава також повинна забезпечувати наявність достатніх та ефективних гарантій проти зловживань.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя.

Враховуючи, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

У демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 Конвенції не відповідало б меті та призначенні цього положення. Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, основною складовою права на справедливе судочинство є право доступу до такого судочинства, в розумінні забезпечення особі можливості звернення до суду для вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивачів до суду із позовом, суд приходить до висновку про те, що ними пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовом.

Однак, беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що обставини наведені позивачами в заяві про поновлення строку звернення до суду є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 121, 122, 123, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити дії.

3. Поновити позивачам строк звернення до суду з позовом до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в повному обсязі складена 18.03.2019 р.

Суддя В.К. Левицький