Рішення № 80505266, 07.03.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/6288/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Роздільського селищного голови Рогулі Марії Миколаївни про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Роздільського селищного голови Рогулі Марії Миколаївни про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. Рішенням сесії № 320 Роздільської селищної ради від 23 грудня 2017 року було затверджено план роботи Роздільської селищної ради на 2018 рік. В плані роботи на 4-й квартал 2018 року було включено: звіт селищного голови та звіт депутатів селищної ради. 11 грудня 2018 року відбулася позачергова сесія Роздільської селищної ради, але ні звіту голови, ні звіту депутатів не було. Позивачі вказують, що відповідно до ч.5 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. Вважають такі дії селищного голови протиправними та просили зобов'язати Роздільського селищного голову Рогулю Марію Миколаївну прозвітувати про свою роботу, роботу виконкому. Просили позов задовольнити.

Позивачі позовні вимоги підтримали з мотивів, вказаних в позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк подав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволені позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що відповідно до наданих селищному голові повноважень вона щорічно звітує про свою роботу та роботу ради. 19.02.2019 року о 16.00 год в Народному Домі смт.Розділ відповідач буде звітувати про свою роботу за 2018 рік . Просить суд враховувати цю обставину. Просить у задоволенні цього позову відмовити за безпідставністю, так як п.2 прохальної частини позову відповідачем буде виконано до 19.02.2019 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи був повідомлений належним чином про судове засідання, суд розглядає справу за його відсутності у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

Беручи до уваги належне повідомлення про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача.

25 січня 2019 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

19 лютого 2019 року в судовому засіданні, судом закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Роздільської селищної ради від 23 грудня 2017 року №320 було затверджено план роботи Роздільської селищної ради на 2018 рік.

У плані роботи на 4-й квартал 2018 року було включено: звіт селищного голови та звіт депутатів селищної ради.

11 грудня 2018 року відбулася позачергова сесія Роздільської селищної ради, однак селищний голова не прозвітував про свою роботу за 2018 рік перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

Надаючи оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував, що згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено основні принципи місцевого самоврядування, до яких, зокрема, відносяться: народовладдя; законність; гласність; підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; судовий захист прав місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч.6 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.

На підставі ч.7 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Отже, з наведеного вбачається, що Законом закріплений обов'язок селищного голови не рідше одного разу на рік звітувати про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами.

Ст.13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

З огляду на фактичні обставини справи, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства, суд встановив, що селищний голова, як головна посадова особа селищного самоврядування, будучи підзвітним, діючи добросовісно та розсудливо для забезпечення територіальної громади селища - жителів селища, що постійно проживають в межах селища, можливості бути присутніми під час звіту селищного голови перед територіальною громадою на відкритій зустрічі, зобов'язаний для цього визначати дату, час і місце проведення таких відкритих зустрічей для звітування, повинен заздалегідь доводити про визначені дату, час та місце до відома територіальної громади, з метою сприяння всім бажаючим членам територіальної громади бути присутніми під час такого звіту.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними бездіяльності відповідача, яка полягає у не звітуванні про свою роботу за 2016 і 2017 роки та зобов'язання Роздільського селищного голову Рогулю Марію Миколаївну прозвітувати про роботу за 2016 рік та 2017 рік суд дійшов висновку, що вони у цій частині задоволенню не підлягають, оскільки як вбачається з протоколу восьмої позачергової сесії сьомого скликання від 01 березня 2017 року відповідач прозвітував про роботу за 2016 рік; з протоколу сімнадцятої позачергової сесії сьомого скликання від 27 лютого 2018 року відповідач прозвітував про роботу за 2017 рік.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Роздільського селищного голову Рогулю Марію Миколаївну прозвітувати про роботу виконкому Роздільської селищної ради за 2016-2018 роки суд зазначає, що ця вимога не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до ч.7 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Стосовно позовних вимог визнання протиправними бездіяльності відповідача, яка полягає у не звітуванні про свою роботу за 2018 рік та про зобов'язання Роздільського селищного голову Рогулю Марію Миколаївну прозвітувати про роботу за 2018 рік суд дійшов висновку, що вони підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.6 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.

Отже, вказаною нормою передбачено обов'язок селищного голови звітувати перед відповідною радою.

З пояснень відповідача у відзиві на позов вбачається, що щорічний звіт перед територіальною громадою селища мав бути здійснений ним 11 грудня 2018 року, однак не відбувся, пізніше звіт мав бути здійснений 19.02.2019 року, однак інформації про його проведення суду не надано.

Отже, на час розгляду справи у суді відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання відповідачем обов'язку щодо звітування про свою роботу.

Крім того, згідно з роз'ясненнями Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування стосовно процедури звітування сільським, селищним, міським головою та депутатами сільської, селищної, міської ради перед відповідною територіальною громадою (7 жовтня 2015 року, Протокол засідання №26) звітування відбувається на відкритій зустрічі з громадянами, є цілком логічним, щоб час і місце проведення цієї зустрічі були завчасно оголошені. Така інформація є публічною і не може бути обмеженою у доступі, виходячи з положень частини першої статті 1 та статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до яких публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством.

При цьому, відповідачем під час розгляду справи не доведено, що він, діючи добросовісно і розсудливо з метою проведення свого звіту перед територіальною громадою на відкритій зустрічі, визначав дату, час та місце проведення такої зустрічі, доводив про вказане до відома територіальної громади, і провів з метою звітування таку зустріч.

Частиною 5 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що відповідач протягом 2018 року не проводив, передбаченого ч.7 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", звіту про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами селища Розділ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Щодо стягнення фактично понесених витрат пов`язаних з прибуттям до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 135 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, несуть сторони.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 р. №590 передбачено, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, які компенсуються стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень та її представникові, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадках, коли стороні необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище. Розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним

Позивачами надано розрахунки витрат пов'язаних із прибуттям до суду, зокрема витрати на прибуття до суду ОСОБА_3 становлять 474, 06 грн, ОСОБА_2А 304, 54 грн та ОСОБА_1 474, 06 грн, що підтверджується наданими квитками на автобус.

Враховуючи викладене, вимоги щодо стягнення з відповідача фактично понесених витрат пов`язаних з прибуттям до суду позивачів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Роздільського селищного голови Рогулі Марії Миколаївни, яка полягає у не звітуванні про свою роботу перед територіальною громадою за 2018 рік.

Зобов'язати Роздільського селищного голову Рогулю Марію Миколаївну прозвітувати про свою роботу за 2018 рік.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Роздільської селищної ради (Львівська обл., Миколаївський р-н, смт. Розділ, вул. Шевченка, буд. 11, код ЄДРПОУ 04373790)за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) витрати пов'язані з прибуттям до суду у розмірі 304 (триста чотири) грн 54 коп.

Стягнути з Роздільської селищної ради (Львівська обл., Миколаївський р-н, смт. Розділ, вул. Шевченка, буд. 11, код ЄДРПОУ 04373790) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) витрати пов'язані з прибуттям до суду у розмірі 474 (чотириста сімдесят чотири) грн 06 коп.

Стягнути з Роздільської селищної ради (Львівська обл., Миколаївський р-н, смт. Розділ, вул. Шевченка, буд. 11, код ЄДРПОУ 04373790) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_3) витрати пов'язані з прибуттям до суду у розмірі 474 (чотириста сімдесят чотири) грн 06 коп.

Стягнути з Роздільської селищної ради (Львівська обл., Миколаївський р-н, смт. Розділ, вул. Шевченка, буд. 11, код ЄДРПОУ 04373790) за рахунок її бюджетних асигнувань 704 (сімсот чотири) грн 80 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_3).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.03.2019.

Суддя Р.М. Брильовський