Ухвала суду № 80505247, 18.03.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"18" березня 2019 р. Справа № 300/564/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського відділу УДМС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення №1 від 05.03.2019 про скасування дозволу на імміграцію в Україну, -

В С Т А Н О В И В:

15.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського міського відділу УДМС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення №1 від 05.03.2019 про скасування дозволу на імміграцію в Україну.

Одночасно з пред'явленням позову позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Івано-Франківського міського відділу УДМС в Івано-Франківській області №1 від 05.03.2019 про скасування дозволу на імміграцію в Україну до набрання рішенням суду законної сили.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову, на думку позивача, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, так як відповідно до оскаржуваного рішення позивач повинен покинути Україну оскільки подальше його перебування на території України буде незаконним, а Державна міграційна служба вживатиме заходів щодо його видворення за межі України.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 1 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як встановлено судом, оскаржуваним рішенням скасовано позивачу дозвіл на імміграцію в Україну, що також стало підставою для скасування посвідки на постійне проживання в Україні серії ІН №139704 від 23.08.2017.

Згідно поданої заяви, необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена існуванням, у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення, реальної загрози видворення позивача за межі території України до набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про імміграцію», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання (ч.1 ст.13 Закону).

Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення (ч.2 ст.13 Закону).

Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. У разі скасування дозволу на імміграцію стосовно особи, яка була до його надання визнана біженцем в Україні, її не може бути вислано або примусово повернуто до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека через її расу, національність, релігію, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання (ч.3 ст.13 Закону).

Поряд з цим частиною 4 коментованої статті встановлено, що якщо особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду, рішення про її видворення не приймається до набрання рішенням суду законної сили.

Наведеним в свою чергу спростовуються доводи ОСОБА_1 щодо існування реальної загрози видворення його за межі території України до набрання рішенням суду законної сили та неможливості ефективного судового захисту і поновлення порушених прав та інтересів позивача без забезпечення позову у даній адміністративній справі.

Інших доводів і доказів, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник суду не зазначив, а судом таких не встановлено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав забезпечення позову визначених частиною 2 статті 150 КАС України, та задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Івано-Франківського міського відділу УДМС в Івано-Франківській області №1 від 05.03.2019 про скасування дозволу на імміграцію в Україну до набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись статтями 150, 153, 154,241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку, оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники справи яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.