Рішення № 80505215, 12.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року о 12 год. 28 хв.Справа № 280/4312/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Михайлюченка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.07.2018 №0010511407 та №0010521407.

Ухвалою суду від 16.10.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 01.11.2018 позивачем надано до суду документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 05.11.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.11.2018. Крім того, ухвалою суду від 05.11.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 28.11.2018 підготовче судове засідання відкладено на 27.12.2018.

В підготовчому засіданні 27.12.2018 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 21.01.2019.

21.01.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.02.2019.

В судовому засіданні 12.02.2019 оголошено перерву в розгляді справи до 12.03.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є необґрунтованими та такими, що суперечать приписам чинного законодавства України. Зазначає, що підставою для прийняття спірних рішень стало твердження контролюючого органу про те, що ФОП ОСОБА_3 не оприбутковуються у встановленому порядку готівка, а саме не проводиться облік готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, проте, позивач вказує на те, що ФОП ОСОБА_3 не зобов'язаний вести касову книгу, а відтак і не міг вчинити вказане порушення. Вказує на те, що позивач зобов'язаний відповідно до вимог чинного законодавства України оприбутковувати готівку шляхом її занесення в книгу обліку доходів і витрат, що представником позивача виконується у повному обсязі за підсумками робочого дня.

Позивач зазначає, що твердження представників контролюючого органу є передчасними, оскільки фактична перевірка проводилась приблизно о 13-14 годині 19.06.2018, що свідчить про те, що готівка отримана від працівників контролюючого органу повинна була бути оприбуткована у книзі обліку доходів і витрат до кінця робочого дня 19.06.2018, що і було зроблено. Отже, на думку позивача, контролюючий орган дійшов хибного та передчасного висновку про не оприбуткування готівки. Також, представник позивача вказував на те, що позивач - ФОП ОСОБА_3 на момент проведення перевірки перебував за кордоном, а його представником на ведення підприємницької діяльності та вчинення інших дій від його імені був громадянин ОСОБА_4, проте, контролюючий орган під час проведення перевірки не пересвідчився хто саме є уповноваженим представником позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що співробітниками контролюючого органу була проведена перевірка бази відпочинку «Рута» за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_3 Зазначає, що перед початком фактичної перевірки на базі відпочинку «Рута» співробітниками контролюючого органу було проведено контрольно-розрахункові операції з замовлення послуги тимчасового проживання у двомісному номері на дві доби, а також з придбання на барі кофе «Американо». Зазначає, що за результатами проведених контрольно-розрахункових операцій співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області встановлено не оприбуткування готівки, яку отримано від надання послуг та реалізації товару, що не відповідає абзацу 1 та 3 пункту 11 розділу ІІ постанови правління Національного банку України від 29.12.2017 №148. Крім того, співробітниками контролюючого органу встановлено, що ФОП ОСОБА_3 на момент перевірки не має зареєстрованої в органах ДФС книги обліку доходів , у зв'язку з чим здійснити оприбуткування готівкових коштів не має змоги.

Представник відповідача вказував на те, що за результатами проведеної перевірки у встановленому порядку було складено Акти перевірки, а також складено запрошення з'явитися до органу ДФС з поясненнями та документами, якими б спростовувались виявлені в ході перевірки порушення. Разом з тим, позивач/представник позивача у встановлені строки до контролюючого органу не з'явились та запитуванні контролюючим органом документи не надали, що свідчить про відсутність таких документів. Вважає, що контролюючим органом правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену у письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області, на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України, наказу ГУ ДФС у Запорізькій області «Про проведення фактичної перевірки» №1816 від 13.06.18 та направлень на проведення фактичної перевірки №1507, №1508, №1509 та №1510 від 19.06.18, проведено фактичну перевірку бази відпочинку «Рута» за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3.

Перед початком фактичної перевірки на базі відпочинку «Рута» співробітниками контролюючого органу проведено контрольно-розрахункову операцію та замовлено тимчасове проживання у двомісному номері на дві доби вартістю 2300 грн. (у дану суму входить проживання 2000,00 грн. та залог 300,00 грн.).

Крім того, перед початком фактичної перевірки у барі на базі відпочинку «Рута» співробітниками контролюючого органу проведено контрольно-розрахункову операцію та замовлено каву «Американо» вартістю 22,00 грн.

За результатами перевірки бази відпочинку «Рута», згідно акту фактичної перевірки №0438/08/01/14/НОМЕР_1 від 27.06.18, встановлено не оприбуткування готівки, яку отримано від надання послуг з тимчасового проживання на базі відпочинку «Рута» у сумі 8150,00 грн., а саме зазначено, що: «згідно абз. 1 п.11 розд. II Постанови ПНБУ №148 від 29.12.17 із змінами від 24.05.18 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі; згідно абз.3 п.11 розділу II цієї ж Постанови, оприбуткуванням готівки в касах ФОП, які проводять розрахунки з оформленням квитанцій і веденням книги доходів, є здійснення обліку доходів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку доходів на підставі квитанцій. ФОП ОСОБА_3 є платником єдиного податку другої групи та повинен вести облік руху готівки у книзі обліку доходів. ФОП ОСОБА_3 на момент перевірки не має зареєстрованої в органах ДФС книги обліку доходів, у зв'язку з чим оприбуткування готівкових коштів у сумі 5850,00 грн. та 2300,00 грн., згідно діючого законодавства, ФОП ОСОБА_3 не здійснено.».

Крім того, за результатами перевірки бази відпочинку «Рута», згідно акту фактичної перевірки №0437/08/01/14/НОМЕР_1 від 27.06.18, встановлено не оприбуткування готівки, яка отримана від реалізації товару у сумі 504,00 грн., а саме зазначено, що: «згідно абз.1 п.11 розд.II Постанови ПНБУ №148 від 29.12.17 із змінами від 24.05.18 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Згідно абз.3 п.11 розділу II цієї ж Постанови, оприбуткуванням готівки в касах ФОП, які проводять розрахунки з оформленням квитанцій і веденням книги доходів, є здійснення обліку доходів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку доходів на підставі квитанцій. ФОП ОСОБА_3 є платником єдиного податку другої групи та повинен вести облік руху готівки у книзі обліку доходів. Готівка, яка знаходилась на місці проведення розрахунків, перерахована ФОП ОСОБА_5 та куди були покладені готівкові кошти за каву «Американо» склала 504,00 грн. ФОП ОСОБА_3 на момент перевірки не має зареєстрованої в органах ДФС книги обліку доходів, у зв'язку з чим здійснити оприбуткування готівкових коштів у сумі 504,00 грн., згідно діючого законодавства, ФОП ОСОБА_3 не зроблено.».

За результатами проведеної фактичної перевірки, на підставі висновків Акту перевірки від 27.06.2018 №0437/08/01/14/НОМЕР_1, 10 липня 2018 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0010511407, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 2520,00 грн.

Крім того, за результатами проведеної фактичної перевірки, на підставі висновків Акту перевірки від 27.06.2018 №0438/08/01/14/НОМЕР_1, 10 липня 2018 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0010521407, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 40750,00 грн.

Не погодившись з правомірністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС України від 20.09.2018 №14334/Л/99-99-11-03-01-25 оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи протиправними прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час судового розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень був висновок контролюючого органу про не оприбуткування позивачем готівки отриманої 19.06.2018 під час контрольно-розрахункової операції ГУ ДФС у Запорізькій області, а також висновок контролюючого органу про те, що така готівка не могла бути оприбуткована у зв'язку із відсутністю у позивача зареєстрованої в ДФС книги обліку доходів і витрат.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 має Книгу обліку доходів і витрат, яка зареєстрована Горлівською ОДПІ (а.с.29-42), що спростовує висновок контролюючого органу про протилежне.

Відповідно до пункту 5 Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 №481, записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Суд зазначає, що постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб'єкти господарювання), фізичними особами (далі - Положення №148).

Згідно пп.14. п.3 Положення №148, книга обліку доходів і витрат/книга обліку доходів - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форми відповідних книг обліку доходів і витрат/книг обліку доходів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 11 Положення №148, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Тобто, виходячи з вищевикладеного у позивача був наявний обов'язок оприбуткувати готівку отриману під час здійснення господарської діяльності, шляхом внесення відповідних записів до книги обліку доходів та витрат на прикінці робочого дня, в якому надійшла відповідна готівка, в даному випадку до кінця робочого дня 19.06.2018.

В наданій до матеріалів адміністративної справи Книзі обліку доходів і витрат за 19.06.2018 міститься запис про одержання готівки в розмірі 2325,00 грн., а також зазначено, що вказані грошові кошти були повернуті співробітнику ГУ ДФС того ж дня (а.с.42 зворот).

З пояснень представника позивача встановлено, що готівка у повному обсязі оприбутковується представником позивача ОСОБА_4 на прикінці кожного робочого дня, що було зроблено і 19.06.2018, доказів протилежного суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що твердження контролюючого органу про не оприбуткування позивачем готівки спростовується матеріалами справи.

Щодо твердження контролюючого органу про неподання документів під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно п.80.4 ст.80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно п.80.5 ст.80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що під час проведення фактичної перевірки, позивача та/або його уповноважених осіб за місцем проведення фактичної перевірки не було, а направлення на перевірку вручено особам, які фактично здійснювали розрахункові операції.

При цьому, в актах фактичної перевірки співробітниками контролюючого органу самостійно зазначено, що особи, які здійснювали розрахункові операції, а саме бармен-Біберова Г.І. та бухгалтер ОСОБА_6, не перебувають у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3

Суд звертає увагу, на те, що відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Отже, виходячи із вищевказаних положень податкового законодавства України, співробітники контролюючого органу мають право пред'являти документи на перевірку особам, які фактично проводять розрахункові операції, проте, документи, які складаються за результатами перевірки, можуть вручатись виключно платнику податків або його уповноваженому представнику.

У разі ж не можливості вручити відповідні документи платнику податків або його уповноваженому представнику документи направляються поштою, іншого Податковий кодекс України не містить.

Так, під час розгляду адміністративної справи представник відповідача вказував на те, що громадянці ОСОБА_7, за результатами фактичної перевірки було вручено запрошення №00000315, в якому зазначено, що представник ФОП ОСОБА_3 запрошується для надання пояснень щодо проведеної фактичної перевірки на 20.06.2019 та запропоновано надати документи, зокрема книгу обліку доходів та витрат (а.с.113). При цьому, представник відповідача звертав увагу на ту обставину, що представник платника податків до контролюючого органу у встановлений строк не прибув, документів не подав.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Разом з тим, суд зазначає, що видача запрошення для подання пояснень та документів громадянці ОСОБА_6, яка не перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 (про що зазначено в Актах перевірки), не узгоджується з приписами податкового законодавства України та не може свідчити про те, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність надати контролюючому органу запитувані документів, як і взагалі повідомлений про проведення фактичної перевірки.

Згідно п.42.1 ст.42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Тобто, запрошення в якому зазначено про необхідність подання додаткових документів повинно було бути надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, оскільки особисто ані ФОП ОСОБА_3, ані його представника під час проведення фактичної перевірки на об'єкті не було, доказів протилежного не надано.

За таких обставин, твердження контролюючого органу про те, що платника податків було належним чином запрошено до контролюючого органу для надання пояснень та їх документального підтвердження спростовується матеріалами справи та не узгоджується з приписами податкового законодавства України.

Так, само суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинами справи посилання контролюючого органу на п.86.7 ст.86 ПК України, з огляду на наступе.

В додаткових поясненнях (від 05.03.2019 №8711) представником відповідача зазначено про те, що відповідно до поштового відправлення №7111807860765, акти фактичних перевірок направлено на адресу ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) 27.06.2018 та отримано 05.07.2018.

Відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Представник відповідача стверджував про те, що строк звернення до контролюючого органу із запереченнями, відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України, сплив 10.07.2018, проте, у зв'язку з тим, що до вказаної дати заперечення від платника податків не надійшли, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення.

Разом з тим, суд не може погодитись із зазначеними доводами контролюючого органу, оскільки п.86.7 ст.86 ПК України надає платнику податків право подати заперечення на висновки акту перевірки протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

При цьому, при обчислені строку наданого платнику податків на подання заперечень слід враховувати також положення статті 253 Цивільного кодексу України, відповідно до яких перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тобто, оскільки Акти фактичних перевірок були отримані уповноваженою особою платника податків 05.07.2018, то 5-ти денний строк на подання заперечень розпочався 06.07.2018, а сплив 12.07.2018, з урахуванням того, що 7 та 8 число липня 2018 року припадали на вихідні дні.

За таких обставин, твердження представника відповідача про те, що платник податків мав право подати заперечення до 10.07.2018 не відповідають положенням п.86.7 ст.86 ПК України та свідчать про передчасність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки рішення прийнято до спливу строку встановленого для подання заперечень.

Зазначені обставини свідчать про недотримання співробітниками контролюючого органу порядку проведення перевірки та оформлення її результатів, що в свою чергу перешкоджає об'єктивній можливості стверджувати про порушення вимог податкового законодавства позивачем.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При розгляді справи встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваних рішень діяв не обґрунтовано та без урахуванням всіх обставин, які мають значення під час прийняття рішення, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 10.07.2018 №0010511407 та №0010521407.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено та підписано 18.03.2019.

Суддя І.В. Новікова