Рішення № 80505135, 21.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 лютого 2019 року 11 год. 45 хв.Справа № 280/4545/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжполімерресурси"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжполімерресурси» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

№0008451406 від 08.06.2018 про визначення ТОВ «Запоріжполімерресурси» суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 245 933,00 грн.;

№0008461406 від 08.06.2018 про визначення ТОВ «Запоріжполімерресурси» суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 134 247,00 грн. та штрафу 33 561,75 грн., всього 162 808,75 грн.;

№0008471406 від 08.06.2018, за яким ТОВ "Запоріжполімерресурси" зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного змінного (податкового) періоду в сумі 139 012,00 грн.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечать вимогам податкового законодавства. Зазначає, що фінансово-господарські операції між TOB «Запоріжполімерресурси» та контрагентами TOB «Кастром Груп» та TOB «ТБС І К» документально оформлені відповідно до вимог діючого законодавства України, всі первинні документи повністю підтверджують, що надання та отримання послуг здійснювалась на підставі укладених між сторонами письмових договорів. Підтверджується факти передачі ТМЦ, приймання робіт та інше. На час здійснення господарських операцій TOB «Кастром Груп» та TOB «ТБС I К» мав податкову та спеціальну правоздатність на здійснення господарських операцій, мав керівні органи, спеціальні дозволи та здійснював господарську діяльність. Тому висновки перевіряючих, про нікчемність правочинів TOB «Запоріжполімерресурси» з TOB «Кастром Груп» та TOB «ТБС І К» є безпідставними та суперечать діючому законодавству. З огляду на таке, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмовому відзиві від 22.11.2018 вх. №37959 вказав на те, що перевіркою було встановлено обставини, які свідчать про неможливість (нереальність) надання товарів (робіт, послуг) контрагентами - постачальниками TOB «Кастром Груп», у червні-липні 2015 та TOB «ТБС І К» у грудні 2015 року, про ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій між ними та TOB «Запоріжполімерресурси», та про дефектність документів, в яких відображено таке придбання товарів (робіт, послуг). Стверджує, що первинні документи виписані вищевказаними контрагентами - постачальниками на TOB «Запоріжполімерресурси» суперечать вимогам діючого законодавства України, а саме, у зв'язку з не підтвердженням факту придбання ідентифікованих товарів (робіт, послуг) (невідповідність номенклатури придбаного товару перед реалізованим). Посилається також на вироки Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/42406/15-к, в якому фігурує ТОВ «Кастром Груп» та вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя у справі 1-кп/337/43/207 щодо створення фіктивного підприємства ТОВ «ТБС І К» код ЄДРПОУ 35113434. Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 02.11.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/4545/18 за позовом. Призначено підготовче судове засідання на 22.11.2018.

Ухвалою суду від 22.11.2018 відкладено підготовче судове засідання в адміністративній справі №280/4545/18 на 11.12.2018.

У підготовчому судовому засіданні 11.12.2018 судом оголошено перерву до 10.01.2019.

Ухвалою суду від 30.01.2019 відкладено підготовче судове засідання в адміністративній справі №280/4545/18 на 30.01.2019.

Протокольною ухвалою суду від 30.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.02.2019.

21.02.2019 від представника позивача надійшло клопотання вх.№ 7092, в якому останній просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від відповідача у справі також надійшло клопотання від 21.02.2019 вх. № 7258, в якому представник просить суд розглянути справу в письмовому провадженні. Проти задоволення позову заперечує.

На підставі частини 3 статті 194 КАС України суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалась.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжполімерресурси» зареєстровано 15.02.2010 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 ст. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Запоріжполімерресурси» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2015 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами - постачальниками ТОВ «Кастром Груп» за червень-липень 2015 року та ТОВ «ТБС І К» за грудень 2015 року в т.ч. в частині подальшої реалізації товару.

За результатами перевірки позивача контролюючим органом складено акт № 237/08-01-14-06/36977142 від 18.04.2018.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1. ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI в результаті чого в періоді, що перевірявся занижено податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік на загальну суму 245 933 грн.;

п.п. 14.3.36, п.п. 14.1.181, п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п.198.1 п.198.2 п.198.3, ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 134 247 грн., у т.ч. червень 2015 року у сумі 8 756,00 грн., липень 2015 року у сумі 125 491,00 грн., та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на загальну суму 139 012,00 грн. у т.ч. липень 2015 року - 57 833,00 грн., грудень 2015 року у сумі 81 179,00 грн.

ТОВ «Запоріжполімерресурси» було подано до контролюючого органу заперечення на акт перевірки, проте згідно відповіді ГУ ДФС в Запорізькій області від 05.06.2018 вих.№ 16235/10/08-01-14-06 висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі Акту перевірки № 237/08-01-14-06/36977142 від 18.04.2018, контролюючим органом відносно ТОВ «Запоріжполімерресурси» прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема:

№ 0008451406 від 08.06.2018 про збільшення позивачу грошових зобов'язань за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 245 933,00 грн.

№ 0008461406 від 08.06.2018 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 167 808,75 грн.;

№ 0008471406 від 08.06.2018 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 139 012,00 грн., в т.ч. за липень 2015 року у розмірі 57 833,00 грн. та за грудень 2015 року у сумі 81 179,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Запоріжполімерресурси» оскаржило їх в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України від 14.09.2018 № 29871/6/99-99-11-01-02-25 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 08.06.2018 № 0008451406, № 0008461406 та № 0008471406 - без змін.

З огляду на викладене, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Запоріжполімерресурси» звернулось з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (у редакції, чинній на час здійснення спірних господарських правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, як зазначено в п.198.1 "а" ст.198 ПК України, виникає в тому числі у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Приписами п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами статті 9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновки акту перевірки про відсутність фактичного (реального) здійснення господарських операцій з контрагентами позивача ТОВ «Кастром Груп» та ТОВ «ТБС І К», оскільки останні фактично не могли здійснювати фінансово-господарські операції в задекларованих обсягах.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Запоріжполімерресурси» (замовник) та ТОВ «КАСТРОМ ГРУП» (підрядник) укладено договори підряду № 0304 від 03.04.2015, № 1504 від 15.04.2015, № 1604 від 16.04.2015, № 2004 від 20.04.2015, № 1105 від 11.05.2015 відповідно до п.1.1. якого, підрядник в межах договірної ціни виконує власними та залученими силами і засобами роботи на ПАТ «Запоріжсталь».

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів до матеріалів справи позивач надав акти приймання-передачі виконаних робіт № КА-073016 за липень 2015 року, № КА-0602014 за 02 червня 2015 року, № КА-0602015 за 02 червня 2015 року, № КА-0602013 за 02 червня 2015 року, № КА-0602016 за 02 червня 2015 року. На підтвердження розрахунків між сторонами договорів надано звіти про рух коштів по банківському рахунку.

Крім того, між ТОВ «Запоріжполімерресурси» (замовник) та ТОВ «ТБС І К» (підрядник) укладено договори підряду № 1210 від 12.10.2015, № 0211 від 01.11.2015, відповідно до п.1.1. якого, підрядник в межах договірної ціни виконує власними та залученими силами і засобами роботи на ПАТ «Запоріжсталь».

На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів до матеріалів справи надано акти приймання-передачі виконаних робіт № 32 за грудень 2015 року, № 33 за грудень 2015 року, № 7 за грудень 2015 року. На підтвердження розрахунків між сторонами договорів надано звіти про рух коштів по банківському рахунку.

Разом з тим, в акті перевірки контролюючий орган посилався на вирок Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/42406/15-к, в якому фігурує ТОВ «Кастром Груп» та вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя у справі 1-кп/337/43/207 щодо створення фіктивного підприємства ТОВ «ТБС І К» код ЄДРПОУ 35113434 ОСОБА_1.

З метою встановлення вказаних обставин, судом витребувано від Печерського районного суду м. Києва належним чином засвідчену копію вироку Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/42406/15к від 01.12.2015 та від Хортицького районного суду м. Запоріжжя належним чином засвідчену копію вироку Хортицького районного суду м.Запоріжжя у справі № 1-КП/337/43/2017 від 03.02.2017.

З наданих на виконання ухвал суду про витребування доказів документів, встановлено наступне.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2015 року у справі №757/42406/15-к було визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України.

Відповідно до вказаного вироку, ОСОБА_2 13 жовтня 2014 року, перебуваючи в м. Києві, на прохання маловідомої особи на ім'я "Тетяна" за грошову винагороду підписав протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ "Кастом Груп" (код ЄДРПОУ 39446390) від 13.10.2014 щодо створення вказаного товариства, затвердження розміру статутного капіталу на загальну суму 477 000,00 грн, 100% якого належить нібито йому, обрання директором товариства себе, з створенням фіктивного суб'єкта підприємництва ТОВ "Кастом Груп" ( код ЄДРПОУ 39446390).

В цей же день ОСОБА_2 в офісному приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу підписав статут ТОВ "Кастом Груп" (код ЄДРПОУ 39446390) з метою прикриття незаконної діяльності, що передбачена вказаним статутом.

В подальшому вищевказані документи невстановленими слідством особами були передані до реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві для реєстрації ТОВ "Кастом Груп" (код ЄДРПОУ 39446390).

Підроблення ОСОБА_2 реєстраційних документів ТОВ "Кастом Груп" (код ЄДРПОУ 39446390), які посвідчувались приватним нотаріусом, дало змогу невстановленій слідством особі здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства.

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2015 року у справі №757/42406/15-к набрав законної сили 05.01.2016.

Крім того, вироком Хортицьким районним суду м.Запоріжжя від 03.02.2017 року у кримінальній справі №337/3539/16к встановлено, що ОСОБА_1, вступивши у змову із невстановленими слідством особами, у другій половині вересня 2015 року за грошову винагороду взяв участь у створенні ТОВ "ТБС і К" з метою здійснення фіктивної підприємницької діяльності у ролі фіктивного керівника та єдиного (одноособового) учасника ТОВ "ТБС і К", та в подальшому участі у діяльності товариства фактично не брав, розрахунковим рахунком на власний розсуд не користувався, статутними, реєстраційними, фінансово-господарськими та іншими документами ТОВ "ТБС і К" не володів та не розпоряджався, господарською діяльністью не займався. Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України.

Вирок Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03.02.2017 року у кримінальній справі №337/3539/16к набрав законної сили 07.03.2017.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показанями свідків.

Частиною 6 статті 77 цього ж Кодексу визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ції дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Обставини, встановлені вироками Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03.02.2017 року у справі №337/5060/16к та Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2015 року у справі №757/42406/15-к, що набрали законної сили, підтверджують скоєння саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємство).

Відповідно до частини 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Як свідчать матеріали справи, надані позивачем первинні документи, сформовані за правовідносинами з ТОВ "Кастром Груп" та ТОВ "ТБС і К" були підписані ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Суд вважає, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, виписані ТОВ "Кастром Груп" та ТОВ "ТБС і К", фіктивність господарської діяльності яких встановлена вироками суду, а отже, вони не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Суд зазначає, що статус фіктивного підприємництва несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 по справі №826/11252/16, а також Верховним Судом України, у постанові від 29.03.2016 року у справі №21-5315а15 (№808/7907/13-а), у постанові від 01.12.2015 у справі № 21-3788а15.

Таким чином, висновки податкового органу про відсутність у позивача права на включення до складу витрат і податкового кредиту сум, сплачених ТОВ "Кастром Груп" та ТОВ "ТБС і К"за послуги з виконання робіт є правомірними, а податкові повідомлення-рішення від 08.06.2018 № 0008451406, № 0008461406 та № 0008471406 такими, що винесені у відповідності до вимог чинного законодаства та фактичних обставин справи.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати на оплату позивачем судового збору не підлягають стягненню з Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжполімерресурси" (69007, м. Запоріжжя, вул. Тимірязева, буд. 254 код ЄДРПОУ 36977141) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішенння у повному обсязі складено та підписано 01.03.2019.

Суддя Л.Я. Максименко