Ухвала суду № 80505102, 12.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 березня 2019 року м. Київ 320/1171/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "КОЕРЦИТ" до Головного управління Держпраці в Київській області про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

до суду з позовом звернулося ТОВ "КОЕРЦИТ", в якому просило скасувати постанову №КВ33/32/АВ/МГ/ФС-77 від 05.02.2019 р. відповідача про накладення штрафу у розмірі 41730 грн.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАСУ, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, поміж іншого, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши зміст позовної заяви та долучених до неї документів, суд вважає за необхідне передати справу за належною предметною підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, з огляду на таке:

позивач оскаржує постанову відповідача про накладення на нього штрафу урозмірі 41730 грн. на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України за порушення вимог ч.4 ст.96 КЗпП України, у товаристві тарифна сітка сформована без урахування міжпосадових співвідношень розмірів посадових окладів.

За правилами пункту першого частини першої статті 20 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення їх до адміністративної відповідальності.

Адміністративна відповідальність - це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення

Згідно із ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

За приписами ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту третього частини другої статті 19 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідачем, за даними акту інспекційного відвідування №КВ 33/32/ АВ, в порушення вимог ч.4 ст.96 КЗпП України, тарифна сітка була оформлена без урахування міжпосадових співвідношень розмірів посадових окладів, що порушує, на думку відповідача встановлений законом порядок управління.

Таким чином, беручи до уваги, що предметом розгляду та вирішення у даній справі є дії суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності юридичної особи, даний спір предметно та територіально підсудний місцевому загальному суду як адміністративному.

Відповідно до частини першої статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Отже, порушення адміністративним судом правил предметної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому предметно не підсудні і зобов'язує його направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Відповідно до частини першої статті 25 КАСУ, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Оскільки зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060, даний спір територіально і предметно підсудний Шевченківському районному суду Київської області, як адміністративному.

Пунктом 2 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 20, 29, 30, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративну справу №320/1171/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОЕРЦИТ" (код 31179237, вул. Таращанська, 197, м. Біла Церква, Київська область, 09100) до Головного управління Держпраці в Київській області (код 39794214, вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060) передати за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва

2. Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а у разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.