Ухвала суду № 80505056, 18.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 березня 2019 року м. Київ № 320/1173/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч два" до ОСОБА_1 управління ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення та акту,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч два" з позовом до ОСОБА_1 управління ГУ ДФС у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 20.09.2017 №6341/10/10-36-17-03-17, прийняту ОСОБА_2 управлінням ДФС у Київській області;

- визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 управління ДФС у Київській області від 29.05.2018 №148 про опис майна у податкову заставу;

- визнати протиправним та скасувати ОСОБА_2 управління ДФС у Київській області від 11.06.2018 №67 про опис майна.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

У силу положень частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.

Абзацом 2 ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як убачається із позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч два" просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 20.09.2017 №6341/10/10-36-17-03-17, прийняту ОСОБА_2 управлінням ДФС у Київській області,

- визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 управління ДФС у Київській області від 29.05.2018 №148 про опис майна у податкову заставу;

- визнати протиправним та скасувати ОСОБА_2 управління ДФС у Київській області від 11.06.2018 №67 про опис майна.

Отже, сума судового збору за звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч два" із позовною заявою до суду, яка містить три вимоги немайнового характеру, становить 5763,00 грн. (1921,00 грн.х3).

Позивачем в якості доказів сплати судового збору додано платіжне доручення №2653 від 22.02.2019 на суму 1921,00 грн.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 3842,00 грн. (5763,00 грн. - 1921,00 грн.), який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: 34316206084081;

код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку “призначення платежу” платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом”, ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд”, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 20.09.2017 №6341/10/10-36-17-03-17, прийняту ОСОБА_2 управлінням ДФС у Київській області.

У той же час, судом встановлено, що за формою та змістом оскаржувана податкова вимога від 20.09.2017 №6341/10/10-36-17-03-17 не є податковою вимогою, а є листом ОСОБА_2 управлінням ДФС у Київській області "Про надання документів на активи для опису".

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно із пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб’єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Таким чином, індивідуальний акт - це рішення, яке породжує або змінює правовідносини, у той час як лист ОСОБА_2 управлінням ДФС у Київській області від 20.09.2017 №6341/10/10-36-17-03-17 таким властивостям не відповідає. В той же час, в разі непогодження позивача зі змістом зобов'язальної частини такого листа відповідача позивач має право обрати такий спосіб захисту порушених прав як визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень щодо певного питання.

У зв’язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 20.09.2017 №6341/10/10-36-17-03-17, прийнятої ОСОБА_2 управлінням ДФС у Київській області.

Також, суд зазначає, що позивачем в адміністративному позову зазначено в якості відповідача ОСОБА_3 управління ГУ ДФС у Київській області.

У той же час, зі змісту адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що позовні вимоги за даним позовом пред'явлені до ОСОБА_2 управлінням ДФС у Київській області.

Разом з цим, жодних позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 управління ГУ ДФС у Київській області позивачем не пред'явлено.

Суд звертає увагу, що пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У зв’язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно визначити позовні вимоги до відповідача - ОСОБА_1 управління ГУ ДФС у Київській області або надати суду уточнену позовну заяву із зазначенням відповідача ОСОБА_2 управління ДФС у Київській області (у кількості примірників відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі та для суду).

Крім того, відповідно до частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судом встановлено, що позовна заява підписана ОСОБА_4, як директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч два".

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб’єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У той же час, позивачем не додано до позовної заяви документи на підтвердження повноважень ОСОБА_4 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч два".

У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду документи на підтвердження повноважень ОСОБА_4 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч два" (копію Статуту, протоколу про призначення директора, витяг з ЄДР тощо).

Також, згідно із пунктом 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається із позовної заяви, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 у справі №810/708/13-а.

У той же час, позивачем до позовної заяви не додано копію постанови Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 у справі №810/708/13-а.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);

- надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень щодо оскарження податкової вимоги від 20.09.2017 №6341/10/10-36-17-03-17 та приведення суб'єктного складу учасників до предмету позову;

- надати документи на підтвердження повноважень ОСОБА_4 як директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч два" (копію Статуту, протоколу про призначення директора, витяг з ЄДР тощо);

- надати копію постанови Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 у справі №810/708/13-а.

3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.