Рішення № 80504954, 18.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2019 р. Справа№200/2347/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13)

про визнання протиправним та скасування рішення від 17 серпня 2018 року, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 17 серпня 2018 року, зобов'язання відповідача видати розпорядження про нарахування пенсії згідно чинного законодавства, починаючи з 17 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 18 лютого 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, відмовляючи у призначенні йому пенсії безпідставно не зарахував певний період його роботи до пільгового стажу, оскільки при зверненні до пенсійного органу позивачем було надано всі необхідні документи, які передбачені чинним законодавством. Позивач окремо зауважив, що записи його трудової книжки, яка відповідно вимог чинного законодавства є основним документом на підтвердження стажу роботи, зроблені у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях із зазначенням особливих умов праці.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, вважає вимоги, викладені у позовній заяві, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити у задоволені позову з підстав, аналогічних у оскаржуваному рішенні.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданого Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області 24 березня 1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Позивач претендує на призначення пенсії за віком згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

17 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, яка була прийнята відповідачем та зареєстрована за номером 4300. Також, судом встановлено, що при зверненні до відповідача позивачем були надані такі документи:

ксерокопія дублікату трудової книжки від 10 жовтня 2005 року серії НОМЕР_6;

ксерокопія диплому НОМЕР_5 від 18 липня 1977 року;

ксерокопія військового квитка серії НОМЕР_4 від 22 листопада 1978 року;

ксерокопія паспорта;

ксерокопія картки фізичної особи-платника податків;

довідка ВПО від 14 травня 2018 року № НОМЕР_2.

17 серпня 2018 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Як вбачається зі змісту зазначеного рішення, підставою для відмови у призначенні пенсії була відсутність необхідного страхового та пільгового стажу позивача через незарахування пенсійним органом окремих періодів роботи позивача, а саме до страхового стажу не було враховано:

період навчання з 1 вересня 1974 року по 1 липня 1977 року в середньо професійно-технічному училищі № 40 м. Комунарська Ворошиловградської області, оскільки диплом має виправлення в прізвищі та імені;

- період роботи згідно дублікату трудової книжки від 10 жовтня 2005 року з 25 листопада 1981 року по 31 грудня 1998 року в відокремленому підрозділі «Торезьке шахтобудівельне підприємство» ДП « Торезантрацит», так як запис завірено нечітким відтиском печатки.

Судом встановлено, що записами № 1-6 у дублікаті трудовій книжки серії НОМЕР_6 на ім'я позивача підтверджується, що з 25 листопада 1981 року позивач працював у відокремленому підрозділі «Торезьке шахтобудівельне підприємство» ДП « Торезантрацит» на різних посадах до 31 грудня 1999 року. Крім того, суд зауважує, що індивідуальні відомості про застраховану особу (форми ОК-5) відносно позивача містять дані, починаючи з 1999 року та згідно цих відомостей підтверджується сплата страхових внесків підприємством-страхувальником у 1999 році.

Факт роботи позивача у спірний період також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 11 червня 2014 року № 01-85 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно якої підтверджено зайняття позивача на роботах, що дають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2 у періоди з 25 листопада 1981 року по 20 липня 1987 року, з 21 липня 1987 року по 3 січня 1988 року, з 4 січня 1988 року по 31 жовтня 1988 року, з 1 листопада 1988 року по 17 травня 1989 року, з 18 травня 1989 року по 31 липня 1990 року, з 1 серпня 1990 року по 21 серпня 1992 року.

Згідно диплому серії А № НОМЕР_7, виданого 18 липня 1977 року за реєстраційним номером 1580 позивач у 1974 році вступив та в 1977 році закінчив повний курс середнього професійно-технічного училища № 40 м. Комунарська Ворошиловградської області та здобув професію арматурника-зварювача. Рішенням екзаменаційної комісії ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію арматурника-зварювача третього розряду. Також, судом встановлено, що в українській транскрипції зазначеного диплому у прізвищі та імені позивача наявні незначні виправленні у літері «і».

Судом також встановлено, що у військовому квитку позивача (серія НОМЕР_4) в графі «образование» (освіта) зазначено: «10 кл. в 1977 г. ПТУ № 40».

При цьому, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не було надано оцінки іншим документам, на підтвердження наявності страхового та пільгового стажу позивача. Також, матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем дій щодо перевірки та/або запиту (отримання) додаткових відомостей на підтвердження страхового стажу позивача в порядку, установленому чинним законодавством.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами статті 114 зазначеного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до норм частини 3статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Як зазначено судом раніше матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем дій щодо перевірки та/або запиту (отримання) додаткових відомостей на підтвердження страхового стажу позивача в порядку, установленому чинним законодавством.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Дійсно, суд погоджується щодо нечіткого відтиску печатки запису про звільнення позивача.

Проте, суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року по справі № 754/14898/15-а.

Щодо незарахування до страхового стажу періоду навчання позивача, суд зауважує, що зазначення прізвища позивача у російській транскрипції в дипломі та в паспорті збігається. Крім того, відомості про навчання позивача в ПТУ № 40 містяться у його військовому квитку. Отже, відмова в зарахуванні періоду навчання позивача здійснена відповідачем необґрунтовано. Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов'язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в нашому випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави. Отже, наявні підстави для зарахування спірних періодів до страхового стажу та відповідно - скасування спірного рішення відповідача, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за відсутності необхідного страхового/пільгового стажу.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає, наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовної вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача видати розпорядження про нарахування пенсії і в подальшому продовжувати нараховувати і виплачувати пенсію у розмірах і в строки визначені діючим законодавством.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, позивач у позовні заяві просив суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення відповідно до статті 382 КАС України. З цього приводу суд зазначає, що відповідно до статті 382 КАС України встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду. Крім цього, позивач не навів обґрунтованих підстав щодо намірів відповідача не виконувати рішення суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. відповідно до квитанції від 8 лютого 2019 року. Таким чином, судовий збір у розмірі 700 грн., пропорційно частині задоволених вимог, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) про визнання протиправним та скасування рішення від 17 серпня 2018 року, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 17 серпня 2018 року «Про відмову в призначенні пенсії» ОСОБА_1.

Зобов'язати Покровське об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) від 17 травня 2018 року про призначення пенсії за віком згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу період навчання позивача з 1 вересня 1974 року по 1 липня 1977 року в середньо професійно-технічному училищі № 40 м. Комунарська Ворошиловградської області, та період роботи позивача з 25 листопада 1981 року по 31 грудня 1998 року в відокремленому підрозділі «Торезьке шахтобудівельне підприємство» ДП « Торезантрацит».

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) судовий збір у розмірі 700 (сімсот) гривень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 18 березня 2019 року. Повне судове рішення складено 18 березня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.