Рішення № 80504836, 13.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 р. Справа№200/697/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоіллічпродукт"

до відповідача: Головного управління ДФС у Донецькій області

про: скасування податкового повідомлення - рішення № 0300164643 від 28.12.2018 року на загальну суму 162758,85 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Ярова С.Є. - за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоіллічпродукт", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного про скасування податкового повідомлення - рішення № 0300164643 від 28.12.2018 року на загальну суму 162758,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.12.2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0300164643 про застосування штрафу у сумі 1590865,45 грн. та 3672,30 грн. за затримку реєстрації податкових накладних. Позивач вважає прийняте податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що не відповідають фактичним обставинам та порушують положення ПК України. Позивач посилається на те, що згідно ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що на час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання територіальної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Позивач посилається на те, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів Україні переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Позивач зазначає, що згідно до Розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» м. Маріуполь є таким, що включене до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція. Крім того, позивач вказує на те, що ст. 10 Закону № 1669 передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань є сертифікат Торгово - промислової палати України. Так, сертифікатом (висновок) Торгово - промислової палати № 1763 від 19.11.2014 року вважається, що з 14.04.2014 року для ТОВ «Екоіллічпродукт» діють обставини непереборної сила, дату закінчення яких встановити не можливо, яким Товариству відповідно до п. 102.6-102.7 статті 102 ПК України засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України,, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. Позивач зазначає, що податкова накладна є звітнім податковим документом, що підтверджує виникнення податкового обов'язку платника податків, у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) в одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця - платника податків у зв'язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг). Позивач зазначає, що реєстрація податкових накладних є однією із складових звітності платника податків перед податковим органом. В зв'язку з чим, позивач вважає, що він діям у межах та у спосіб визначений чинним законодавством, а прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Відповідач зазначає, що дані перевірки свідчать про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН, відповідно кількість днів затримки реєстрації податкових накладних виписаним за період: квітень 2017 року, травень 2017 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, липень 2018 року, вересень 2018 року на суму 1590865,45 грн. складає до 15 днів, липень 2018 року, на суму 18361,47 грн. складає від 16 до 30 календарних днів. Відповідач вказує на те, що відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Крім того, відповідач вказує на те, що позивачем до Приморського відділення Маріупольської ОДПІ не надавався Сертифікат (висновок) ТПП № 1763 від 19.11.2014 року.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав обставини викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 13 лютого 2019 року.

13 лютого 2019 року судом відкладено розгляд справи на 13 березня 2019 року, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екоіллічпродукт" зареєстровано в якості юридичної особи 15.06.2010 року за № 12741020000007813, включено до ЄДРПОУ за № 37121709 та на час розгляду справи перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області.

14 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з періодом складання січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року ТОВ «Екоіллічпродукт» (код ЄДРПОУ 37121709), за результатами якої складено акт № 3434/08-99-46-03/37121709 (а.с. 59-62).

Акт був направлений на адресу позивача, що підтверджується супровідним листом Головного управління ДФС у Донецькій області від 14.12.2018 року № 59886/10/05-99-46-03(а.с. 63).

Зазначений акт був отриманий уповноваженою особою директора ТОВ «Екоіллічпродукт» 18 грудня 2018 року (а.с. 58).

Актом перевірки встановлені наступні порушення: вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування ЄРПН, а саме: реєстрація податкових накладних, складених у квітні 2017 року, травні 2017 року, лютому 2018 року, березні 2018 року, квітні 2018 року, травні 2018 року, червні 2018 року, липні 2018 року, вересень 2018 року на суму 1590865,45 грн. із затримкою до 15 календарних днів, липень 2018 року на суму 18361,47 грн. із затримкою від 16 до 30 календарних днів.

На підставі акту від 14.12.2018 року № 3434/05-99-46-03/37121709 податковим органом прийняте спірне податкове повідомлення - рішення від 28 грудня 2018 року № 0300164603, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоіллічпродукт» за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1590865,45 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 159086 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 18361,47 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 3672,30 грн. (а.с. 53).

Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано уповноваженою особою позивачем 29.12.2018 року, що поштовим повідомленням (а.с. 52).

Не погодившись з прийнятим спірним податковим повідомленням - рішенням від 28 грудня 2018 року №0300164603, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Факт порушення позивачем податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач визнає та не спростовує, спірним є питання правомірності застосування до позивача штрафних санкцій, що передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України за несвоєчасність реєстрації податкових накладних за результатами камеральної перевірки.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 19-1.1.2. п. 19-1.1. ст. 19 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ) контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 ПКУ контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, ст. 94 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 ПКУ, у відповідності до п. 76.1. якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Камеральною перевіркою, у розумінні приписів підпункту 75.1.1. пункту 75.1. ст. 75 ПКУ (в редакції, яка діяла на момент проведення відповідачем перевірки), вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п. 109.1. ст. 109 ПКУ, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктами а, б п. 185.1. статті 185 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів п. 187.1. статті 187 ПКУ, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1. ст. 188 ПКУ).

Пунктом 201.10. статті 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

У відповідності до п. 120-1.1. ст. 120-1 ПКУ, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, діючим законодавством чітко встановлено обов'язок платника податків, яким є позивач, щодо своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і передбачена відповідальність за порушення цього обов'язку. Податкова накладна не є документом податкової звітності (податковою декларацією), а є документом, що засвідчує факт здійснення певної господарської діяльності та підставою виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту та/або обов'язку визначення ним грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Діючим законодавством позивача не звільнено від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі і з зазначених ним підстав.

Стосовно доводів позивача щодо звільнення його від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитероричтисної операції», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р та від 30.10.2014 №1053-р, а м. Маріуполь, де позивача взято на облік як платника податків, входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 19 листопада 2014 року за № 5060/05-4 Торгово-промисловою палатою України ТОВ «Екоіллічпродукт» надано Сертифікат (висновок) № 1763 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 14.04.2014 року ТОВ «Екоіллічпродукт» при здійсненні господарської діяльності на території м. Маріуполя Донецької області щодо виконання законодавчих актівУкраїни, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів, на момент видачі сертифікату (висновку) Торгово - промисловою палату України форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 12-13).

На думку суду, вони жодним чином не можуть бути підставою для звільнення позивача від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки ними засвідчено факти настання обставин непереборної сили з 20.06.2014 для позивача при здійсненні господарської діяльності на території м. Маріуполя Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Згідно зазначеного розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р м. Маріуполь, на території яких розташовані земельні ділянки позивача, не входять до зазначеного переліку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задовленні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоіллічпродукт" до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0300164643 від 28.12.2018 року на загальну суму 162758,85 грн.

Щодо стягнення судового збору суд зазначає, що відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоіллічпродукт" до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0300164643 від 28.12.2018 року на загальну суму 162758,85 грн. - відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошена у судовому засіданні 13 березня 2019 року в присутності представника відповідача сторін.

Повний текст рішення складено та підписано 18 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.