Ухвала суду № 80504796, 18.03.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 березня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/875/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування обмежень, зняття арешту та скасування розшуку,

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, в якому просить скасувати обмеження накладені на належний їй транспортний засіб марки ЗАЗ, реєстраційний номер ВІ 2119АТ, 2008 року випуску, модель TF699СПГ легковий седан, номер шасі (кузова, рами) Y6DTF699P8W393477, сірого кольору, зняти усі арешти, що були накладені постановами Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження: від 01.07.2010 у виконавчому провадженні №17140592, від 18.10.2012 у виконавчому провадженні №32154375, від 11.10.2012 у виконавчому провадженні №32154375, від 31.07.2014 у виконавчому провадженні №44114521, від 23.02.2016 у виконавчому провадженні №50197720, зняти арешт, що був накладений постановою відповідача від 15.07.2010 у виконавчому провадженні №44114521, скасувати розшук, оголошений постановами відповідача про розшук майна боржника від 04.08.2014 у виконавчому провадженні №42724124 та від 04.08.2014 у виконавчому провадженні №42259863.

Позовну заяву належить залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до підпунктів 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої та другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною шостою статті 161 цього ж Кодексу, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, зі змісту позовної заяви суддя встановив, що ОСОБА_1 просить скасувати обмеження накладені на транспортний засіб марки ЗАЗ, реєстраційний номер ВІ 2119АТ, 2008 року випуску, модель TF699СПГ легковий седан, номер шасі (кузова, рами) Y6DTF699P8W393477, сірого кольору, який їй належить, зняти арешти, що були накладені постановами Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження: від 01.07.2010 у виконавчому провадженні №17140592, від 18.10.2012 у виконавчому провадженні №32154375, від 11.10.2012 у виконавчому провадженні №32154375, від 31.07.2014 у виконавчому провадженні №44114521, від 23.02.2016 у виконавчому провадженні №50197720, зняти арешт, що був накладений постановою відповідача від 15.07.2010 у виконавчому провадженні №44114521, скасувати розшук, оголошений постановами відповідача про розшук майна боржника від 04.08.2014 у виконавчому провадженні №42724124 та від 04.08.2014 у виконавчому провадженні №42259863.

Підстави для зняття арешту з майна боржника визначені статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження", а тому з настанням саме цих обставин у державного виконавця виникає обов'язок із вчинення відповідних дій. І саме з цими діями закон пов'язує початок перебігу певних строків, в тому числі і строку звернення до суду з позовом.

Проте, жодної з обставин визначених статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" позивач не зазначає, як не зазначає про підстави та дії, які мав би вчинити державний виконавець для зняття арешту з майна.

За таких обставин строк має обчислюватися від моменту, з якого позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав.

Як зазначає позивач, про порушення своїх прав вона дізналася 12.09.2019, проте з даним позовом до суду звернулася лише 12.03.2019 в межах шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Однак, застосуванню в даному випадку підлягає не загальний строк, а скорочений, з підстав, визначених ст. 287 КАС України, про що зазначено вище.

Таким чином, позовна заява подана з пропуском десятиденного строку.

З огляду на те, що надані матеріали позову не містять відомостей, які б указували на поважність причин пропуску цього строку, позивач має надати відповідні докази на підтвердження поважності причин його пропуску.

З клопотанням про поновлення строку звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 не зверталася.

Тож за відсутності належних доказів поважності причин пропуску строку, суддя встановив факт звернення позивача до суду після закінчення строку, встановленого частиною 2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1921 гривня.

При цьому, згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як видно зі змісту позовних вимог, ОСОБА_1 заявляє вісім окремих вимог немайнового характеру, за подання яких потрібно сплатити судовий збір в розмірі 6 147,20 грн (768,40 грн х 8).

Однак, при зверненні до суду з даним позовом заявник надав документи про сплату судового збору лише в розмірі 768,40 грн (704,80 грн + 63,60 грн).

Отже, позивач має надати до суду оригінал документу про сплату решти судового збору в сумі 5 378,80 грн (6147,20 грн - 768,40 грн) .

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про скасування обмежень, зняття арешту та скасування розшуку залишити без руху.

Встановити позивачу строк на усунення недоліків 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали та роз'яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом та доказами поважності причин пропуску строку або доказів на підтвердження факту дотримання такого строку, оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 5 378,80 грн (за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34319206084011; КЕКД: 22030101; призначення платежу *;101; код ЄДРПОУ установи; Судовий збір, за позовом (назва позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або доказів про наявність підстав для звільнення від його сплати.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Є.Б. Супрун