Рішення № 80504365, 15.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2019 року № 320/177/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби прав на нерухоме майно Васильківської районної державної адміністрації Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної реєстраційної служби прав на нерухоме майно Васильківської районної державної адміністрації Київської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у внесені змін до запису прав власності на нерухоме майно та зобов`язати скасувати, як помилковий, запис відповідача від 29.04.2015 за номером 9589123.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у ході реєстрації права власності на 1/2 частини земельної ділянки, що перейшла до ОСОБА_1 на праві спадкування, держаним реєстратором було помилково вказано кадастровий номер успадкованої земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У зв`язку із цим, позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій просила внести зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проте отримала відмову з посиланням на те, що у разі, якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України не скористався, заяви по суті справи до суду не надавав.

Ухвалою суду від 15.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 05.02.2019, прибув позивач та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився та звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі, зазначивши, що покладається на думку суду.

Враховуючи зазначене, суд, керуючись положеннями статті 205 КАС України, ухвалив продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, а саме - Свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.07.2012 №774, ОСОБА_1 успадкувала 1/2 земельної ділянки площею 0,0710 га, що розташована у АДРЕСА_1 (а.с. 16).

У відповідності до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3 (а.с. 11).

Надалі, 07.05.2015 на підставі заяви позивача, реєстраційною службою Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (із відкриттям розділу) та зареєстровано ОСОБА_1 власником 1/2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 і видано відповідний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 14).

Згідно вказаного витягу, кадастровим номером об`єкта нерухомого майна, успадкованого позивачем є НОМЕР_4.

Тобто, державним реєстратором, у ході вчинення реєстраційної дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1, вказано неправильний кадастровий номер земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1

Зважаючи на таку обставину, позивач 15.11.2018 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила внести зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Але рішенням від 15.11.2018 №44056463, державний реєстратор прав на нерухоме майно Васильківської районної державної адміністрації Київської області відмовив позивачу у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 12).

Таку відомому відповідач аргументував посиланням на приписи статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою врегульовано, що якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

З тих підстав, що помилка у реєстрі впливає на правомочність володіння позивача належним йому об`єктом нерухомості, останній звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, у силу пункту першого частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав, зокрема, підлягає право власності (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до пункту першого статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

У ході розгляду справи, судом встановлено, що державна реєстрація права власності позивача на 1/2 земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, вчинена на підставі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується самим Свідоцтвом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 07.05.2015 №37220105.

Разом з цим, вчиняючи таку реєстраційну дію, державний реєстратор помилився у зазначенні кадастрового номеру земельної ділянки, зазначивши "НОМЕР_4", замість "НОМЕР_3".

Дійсність помилки доводиться із наявних у справі копій документів (Державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 30.07.2012 №31210314 та Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30.07.2012 №774), оригінали яких досліджені судом під час судового засідання.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним реєстром документів здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Мін'юстом разом з Мінрегіоном.

Структура та формат інформаційних файлів, що передаються та приймаються в порядку інформаційної взаємодії, процедури взаємодії інформаційних систем та зміни до них визначаються Мін'юстом та Держгеокадастром шляхом прийняття спільних рішень, які оформляються окремими протоколами, підготовленими на підставі цього Порядку.

Проте на даний час, законодавче регулювання зазначеної сфери суспільних відносин викликає чимало питань та складнощів у процесі його практичного застосування.

Підсумовуючи вищенаведене та беручи до уваги існування помилки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо даних об`єкта нерухомості, належного позивачу на праві приватної власності, яка підтверджується наявними у матеріалах справи та дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає за необхідне скасувати запис про право власності за номером 9589123 від 29.04.2015.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, а також враховуючи те, що відповідач не заперечував проти задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Визнати дії відділу Державної реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області про відмову у внесенні змін до запису прав власності на нерухоме майно за №9589123 від 29.04.2015 протиправнимим.

Зобов`язати відділ Державної реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області скасувати, як помилковий, запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності за №9589123 від 29.04.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям відділу) індексний номер 21125797 від 06.05.2015 на 1/2 чатсину ділянки пл.0,071 га за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахуок бюджетних асигнувань відділу Державної реєстраційної служби речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Васильківської районної державної адміністрації Київської області судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.