Ухвала суду № 80504298, 11.03.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3289/19

1-кс/295/1861/19

УХВАЛА

Іменем України

11.03.2019 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира Ведмідь Н.В., за участю секретаря судового засідання Бойченко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання ТОВ "Промлєгал" про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32019060000000007, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив скасувати арешт накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 28.01.2019 року у справі №295/1374/19 на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Промлєгал» (ЄДРПОУ 41656747), на який вказаний платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

В обгрунтування клопотання зазначено, що накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ДП «Арт-Гор Україна» (ЄДРПОУ 41160471), ТОВ «Промлєгал» (ЄДРПОУ 41656747), на які вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із забороною службовим особам та працівникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно. Підставою для задоволення клопотання про арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) суб'єктів господарювання зазначаються ті обставини, що 24.01.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження №32019060000000007, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України. Заявник вказав, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки при накладенні арешту слідчим суддею Богунського районного суду м. Житомира не враховано, що ТОВ «Промлєгал» (ЄДРПОУ 41656747) не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні №32019060000000007; відносно неправомірності отримання та володіння майном, а саме суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Промлєгал», не винесено жодного рішення органами Державної фіскальної служби України чи іншими органами; майну, а саме суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Промлєгал» не надано статусу речового доказу у кримінальному провадженні, та вони не є тимчасово вилученим майном; майно, а саме суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) були отримані ТОВ «Промлєгал» в результаті законної господарської діяльності та отримані від реальних господарських операцій, які не визнані недійсним жодним судовим рішенням.

Заявник у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор та слідчий у судове засідання не з'явилися, подали до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, у заяві вказали, що заперечують проти задоволення клопотання, оскільки постановою заступника начальника 1 відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області майор податкової міліції Перевишко Л.О. від 31.01.2019 року суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ визнано речовим доказом, досудове розслідування триває та існує необхідність у забезпеченні збереження вказаного речового доказу.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося у силу ч. 4 ст. 107 КПК України, якою передбачено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Житомирській області перебуває кримінальне провадження за № №32019060000000007, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 28.01.2019 року накладено арешти на майно, а саме на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), що являються грошима у безготівковій формі, які знаходяться на рахунках у Державному казначействі України по ДП «Арт-Гор Україна» (ЄДРПОУ 41160471), ТОВ «Промлєгал» (ЄДРПОУ 41656747), на які вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , із забороною службовим особам та працівникам, їх представникам за дорученням, використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Постановою заступника начальника 1 відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області майор податкової міліції Перевишко Л.О. від 31.01.2019 року суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ визнано речовим доказом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, нормами КПК України визначені виключно дві підстави коли арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо: відпали підстави його застосування; арешт було накладено необґрунтовано.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слід зазначити, що слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

А тому враховуючи що майно, на яке накладено арешт, відповідаючи критеріям ст. 98 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні, потреба у застосуванні арешту на вказане вище майно не відпала, тому підстав для скасування арешту на день розгляду клопотання не вбачається.

Керуючись ст. ст. 98, 170 -174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання клопотання ТОВ "Промлєгал" про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 32019060000000007- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.

Слідчий суддя