Ухвала суду № 80504271, 18.03.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"18" березня 2019 р. справа № 346/6581/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в особі судді Б.Б. Бекерщук, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій чи бездіяльності, стягнення з Державного бюджету України нанесеної шкоди в розмірі 20000 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, в порядку вимог ст.17, ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.19, 55, 56 Конституції України, та керуючись ст.ст.23, 1167, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, ст.13 Кримінально-процесуального кодексу України, ст.ст. 4, 10, 11, 14, 28, 175 Цивільно-процесуального кодексу України, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, звернувся до Коломийського міськрайонного суду з позовною заявою, відповідно до змісту якої просить: визнати протиправними дії чи бездіяльність Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в особі судді Б.Б.Бекерщук при розгляді позовної заяви до Кіровоградської місцевої прокуратури про відшкодування нанесеної моральної та матеріальної шкоди, які виражені в грубому порушенню нею вимог ст. 3. ст. 19, ст. 129 Конституції України, ст. ст.1, 2, 3, 4, 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», чим були порушені конституційні права і позбавлено права на справедливий суд; стягнути з Державного бюджету України нанесену шкоду, в результаті незаконних дій чи бездіяльності Коломийського міськрайонного суду в особі судді Б.Б.Бекерщук, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з відповідного казначейского рахунку 20000 грн., з послідуючим утриманням її, у відповідності до вимог ч. 5 Європейської Хартії про статус суддів, із судді Коломийського міського суду Б.Б. Бекерщук.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 09.01.2019 справу направлено до Івано-Франківського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 15.01.2019 визначено підсудність справи та направлено на розгляд Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.01.2019 справу передано на розгляд Івано-Франківського окружного адміністративного суду. Зазначена ухвала набрала законної сили, сторонами не оскаржена. Матеріали позовної заяви надійшли до Івано-Франківського окружного адміністративного суду 13.03.2019.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Положенням частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За визначенням, наведеним в пункті 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу, публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України); суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками у сфері публічно-правових відносин, хоча б однією зі сторін у яких є суб'єкт владних повноважень.

Висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містять постанови Верховного Суду у справах №№127/27253/16-а, 336/2177/17.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд зазначає, що судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Так, у висновках Конституційного Суду України, наведених у п.4.2 мотивувальної частини Рішення від 23.05.2001 року за №6-рп/2001 визначено, що правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ по спорах відповідно до процесуального законодавства України.

Таким чином, законність судових рішень і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятись поза межами передбаченого Законом процесуального контролю.

Тобто, скарги на дії, бездіяльність і рішення судів при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення мають розглядатися в порядку, визначеному відповідно Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України (в частині апеляційного чи касаційного оскарження), Кодексом України про адміністративні правопорушення. Юрисдикція адміністративних судів на розгляд таких спорів згідно ст.19 КАС України не поширюється.

Скарги на дії чи бездіяльність при розгляді ними судових справ у порядку і передбачених законом випадках розглядаються також органами і посадовими особами, які мають право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність суддів, суб'єктами звернення щодо подання про звільнення суддів за порушення присяги та суб'єктом внесення таких подань і органами, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо суддів.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними дії чи бездіяльність Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в особі судді Б.Б.Бекерщук при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 до Кіровоградської місцевої прокуратури про відшкодування нанесеної моральної та матеріальної шкоди, які полягають у порушенні ст.ст. 3, 19, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», рекомендацій ВСУ, викладених в п.7 Постанови від 12.06.2009 за №2, стягнути 20000 грн. нанесеної шкоди. Підставою для звернення із позовом є постановлення незаконних, на думку позивача, ухвали суду від 24.10.2017 про залишення позовної заяви без руху та ухвали про повернення позовної заяви від 10.11.2018.

Таким чином, ОСОБА_1 подано позов (скаргу) на дії, бездіяльність і рішення судді при розгляді нею відповідної справи (позову), тобто поза межами процесуального Закону, а відтак, такий позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що ухвалами Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі №0940/2227/18 та від 20.11.2018 у справі 0940/2185/18 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в особі судді Б.Б.Бекерщук з цього самого предмета і підстав.

Згідно частини 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 2, 19, 170, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в особі судді Б.Б. Бекерщук, Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій чи бездіяльності, стягнення з Державного бюджету України нанесеної шкоди в розмірі 20 000 грн.

Копію цієї ухвали, разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз'яснити ОСОБА_1, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Біньковська Н.В.