Ухвала суду № 80504225, 18.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

18 березня 2019 рокуСправа № 280/1088/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., розглянувши заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (вул. Мурманська, буд. 124а, м. Запоріжжя, 69096) до Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради (вул. Зелінського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69037) про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

15.03.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради (далі – відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати припис відповідача №0030 від 06.02.2019.

Крім того, позивачем подана заява про забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваного припису до набрання рішенням суду законної сили в межах даної судової справи.

Ухвалою від 18.03.2019 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що у відповідності до Правил благоустрою території міста Запоріжжя, затверджених рішенням міської ради від 22.06.2011 №41 (доповнено рішенням міської ради №13 від 27.03.2013), відповідач у зв’язку з невиконанням позивачем оскаржуваного припису повинен вчинити ряд дій, в тому числі скласти акт про перевірку виконання оскаржуваного припису та підготувати на засідання виконавчого комітету Запорізької міської ради проект рішення про звільнення території міста Запоріжжя від самовільно розміщених об’єктів.

Оскільки факт самовільності розміщення позивачем об’єкту є спірним та підлягає з’ясуванню в судовому порядку, то просить забезпечити позов у вищенаведений позов. Зазначає, що примусовий демонтаж розміщеного позивачем об’єкту призведе до значних фінансових втрат та збитків позивача для відновлення колишнього стану якщо буде прийняте судове рішення про задоволення позовних вимог.

За правилами частини 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши та дослідивши додані до позову та заяви докази, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та відповідно відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст. 151 КАС України).

Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” №9 від 22.12.2006).

Суддею встановлено, що предметом позову є припис відповідача від 06.02.2019 №0030 щодо необхідності позивачу самостійно демонтувати (транспортувати) самовільно розміщений об’єкт, а саме тимчасову споруду, яка розміщена за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна магістраль, парк Вознесенівський, каскад фонтанів «Райдуга» (територія, що прилягає до автостоянки ландшафтного парку Вознесенівський).

З доданих до позову документів суддею встановлено, що розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 03.10.2018 №604р позивачу відведене місце для розміщення об’єкту пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі – автопричепу з продажу продуктів харчування за адресою – парк Вознесенівський, каскад фонтанів «Райдуга», терміном з 26.09.2018 по 25.09.2019. Площа об’єкту складає 6 кв. м. На виконання зазначеного розпорядження 03.10.2018 між позивачем та районною адміністрацією Запорізької міської ради по Вознесенівському району укладено договір на право користування місцем для розташування засобу дрібнороздрібної торговельної мережі та сфери послуг, а саме розташування автопричепу типу «Купава» площею 6 кв. м з продажу продуктів харчування за адресою парк Вознесенівський, каскад фонтанів «Райдуга».

З наведеного вбачається, що позивачу надане право розташувати в місті Запоріжжя автопричіп площею 6 кв. м для здійснення торговельної діяльності.

Позивачем не доведено жодним доказом твердження про те, що внаслідок транспортування цього автопричепу, у разі невиконання позивачем оскаржуваного припису, позивач зазнає значних фінансових втрат для відновлення колишнього стану. В чому будуть полягати такі втрати позивач в заяві не наводить.

Відтак, суддя вказує, що позивачем не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння оскаржуваним приписом шкоди його правам та інтересам.

З урахуванням викладеного, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки відсутні підстави вважати, що невижиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150-156 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (вул. Мурманська, буд. 124а, м. Запоріжжя, 69096) до Інспекції з благоустрою Запорізької міської ради (вул. Зелінського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69037) про визнання протиправним та скасування припису.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль