Рішення № 80503392, 12.03.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10838/17

Категорія 29

2/295/469/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 автомобільних доріг у Житомирській області, Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної Акціонерної Компанії «Автомобільні дороги України» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

25.09.2017 р. ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 автомобільних доріг у Житомирській області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

На обґрунтування пред’явлених вимог позивач зазначив, що 28.11.2016 року, керуючи автомобілем «Опель», реєстраційний № LU2358N на 103 км. автодороги Київ-Чоп, потрапив у ДТП, внаслідок чого його автомобіль зазнав механічних ушкоджень. Причиною пошкодження автомобіля вважає те, що відповідач не забезпечив належного технічного стану покриття дороги, не обробив проїзну частину протиожеледними сумішами, не встановив попереджувальних дорожніх знаків. Як на правову підставу позовних вимог позивач посилається на Закон України «Про дорожній рух», Постанову КМУ № 198 від 30.03.1994 р., якою затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 26.09.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в якому позов не визнав. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно договору № 8 про надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області протяжністю 1442,4 км. замовником якого є ОСОБА_4 автомобільних доріг у Житомирській області, послуги з експлуатаційного утримання автодоріг протягом 2016-2017 років надавались підрядником — ДП «Житомирський облавтодор України», який несе відповідальність за технічний стан автодоріг, безпеку дорожнього руху, відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам при виникненні ДТП. Окрім того, такий обов’язок покладений на ДП «Житомирський облавтодор» як дорожньо-експлуатаційну організацію прямими нормами Закону України «Про дорожній рух», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними і охорони. Також вказано на недоведеність моральної шкоди за відсутності належних доказів та матеріальної шкоди, оскільки судова автотоварознавча експертиза № 4244 від 29.11.2016 р. проведена без представника відповідача.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 13.03.2018 р. за заявою представника позивача залучено до участі у справі як співвідповідача ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Ухвалою Богунського районного суду Житомирської області від 14.03.2018 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 автомобільних доріг у Житомирській області у справі призначена судова автотовартознавча експертиза, на час проведення якої провадження у справі було зупинено.

Співвідповідач заперечень на позов не надав, у судовому засіданні 14.11.2018 р. представник підтримав клопотання відповідача про призначення експертизи.

17.01.2019 р. до суду надійшло повідомлення Житомирського науково-дослідного Експертно-криміналістичного центру від 11.01.2019 р. про неможливість проведення експертизи у зв’язку з невиконанням клопотання експерта. (а.с. 118-122).

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 06.12.2018 р. поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні 12.03.2019 р. сторони не наполягали на проведенні експертизи, тому суд розглядає позов за наявними у справі матеріалами.

Повно, всебічно та об’єктивно встановивши всі обставини справи, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а в їх сукупності - достатності та взаємозв’язку, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їх змісту правовідносини.

28.11.2016 р. близько 20.00 год. ОСОБА_5 на 103 км автодороги Київ-Чоп керував автомобілем «Ореl Vectra», реєстраційний номер LU 2358 N, який на підставі свідоцтва про реєстрацію, виданого Європейською спільнотою ОСОБА_6, належить йому на праві власності (а. с. 38-41). У зв’язку з тим, що за погодних умов проїзна частина дороги у порушенні вимог п.1.5 Правил дорожнього руху не була оброблена протиожеледними сумішами та не попереджено інших учасників про небезпеку чи перешкоду для руху, позивач не впорався із керуванням та здійснив наїзд на перешкоду, в результаті чого його автомобіль отримав механічні ушкодження.

Дані обставини підтверджені постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 18.04.2017 р. у справі № 280/50/17 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7, механіка «ДРП 1 Житомирської ДЕД», який згідно графіку чергування був призначений відповідальною особою за дотриманням норм і стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг. Зазначена постанова суду набрала законної сили 29.04.2017 року.

Відповідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Частиною 5 цієї статті визначено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду господарської, цивільної або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Заперечуючи проти позову відповідач на обґрунтування своїх доводів щодо відсутності правових підстав для покладення на ОСОБА_4 автомобільних доріг у Житомирській області цивільно-правової відповідальності зазначив, що за наслідками ДТП, яка сталася 28.11.2017 р. на 103 км + 250 м автомобільної дороги М06 Київ-Чоп, працівники відповідача до адміністративної відповідальності не притягувались, однак заперечень та доказів на спростування обставин, за яких сталося ДТП за участі позивача, не надав. Не скористався правом на спростування обставин ДТП у загальному порядку і співвідповідач.

Отже суд, у відповідності до положень ч.4, 5 ст.82 ЦПК України визнає обставини, за якими близько 20.00 год. 28.11.2016 р. сталася ДТП за участі транспортного засобу «Опель» під керуванням ОСОБА_3 внаслідок недоліків утримання проїзної частини ділянки дороги на 103 км автодороги Київ-Чоп, такими, що звільняються від доказування.

Відповідно висновку № 4244 експертного автотоварознавчого дослідження від 29.11.2016 р., складеного судовим експертом ОСОБА_8 на замовлення позивача, матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Opel Vectra», державний номер LU2358N, у результаті пошкодження при ДТП складає 27 549,06 грн. (а. с. 42-46). Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel Vectra», державний номер LU 2358 N з урахуванням вартості робіт, запасних частин, вартості нових матеріалів складає 59 446,66 грн. (а. с. 4, на звороті). Оскільки інших доказів на спростування вартості заподіяної позивачу матеріальної шкоди сторонами не надано, суд, керуючись нормами ч.1,5 ст. 81 ЦПК України, враховує наданий позивачем висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 4244 від 29.11.2016 р.

При вирішенні питання щодо особи, на яку покладається обов’язок відшкодування шкоди, суд керується наступним.

Спірні правовідносини регулюються нормами ст.1166,1167 ЦК України, Законом України «Про дорожній рух», Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року.

Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» (у редакції на час виникнення правовідносин) до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів,за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам тощо.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. за № 198 у відповідності до вимог ч.4 ст.24 Закону України «Про дорожніій рух», визначають, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотримання норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів тощо( пункт 11).

За повідомленням Державного агентства автомобільних доріг України автомобільна дорога загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп проходить по території Житомирської області і її ділянка від км 68+430 до км 258+442 обліковується на балансі ОСОБА_4 автомобільних доріг у Житомирській області. Заходи із забезпечення експлуатаційного утримання зазначеної ділянки автомобільної дороги, у тому числі і км 103, здійснює ДП «Житомирський облавтодор» відповідно до укладеного договору підряду. (а. с. 37).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 автомобільних доріг у Житомирській області як замовник уклала з ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги» як підрядником договір № 8 про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області протяжністю 1442,4 км. (далі - Договір), що узгоджується з положенням ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» у частині компетенції власників автомобільних доріг щодо передачі права на експлуатаційне утримання доріг іншим юридичним особам.

Предметом дії вказаного Договору (п.1.1, 1.2) є послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Житомирської області протяжністю 1442,4 км. Згідно п.2.1, 2.2 Договору підрядник повинен виконати передбачені цим Договором послуги, якість яких відповідає умовам будівельних норм і правил, кошторисній документації. Відповідальність за якість виконаних послуг, випробування матеріалів, устаткування несе Підрядник. Пунктом 8.3 Договору встановлена відповідальність Підрядника на дільниці виробництва за технічний стан автодоріг, безпеку руху, а також за відшкодування збитків, заподіяних фізичним чи юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних з незадовільними погодними умовами; незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних робіт (послуг), що призвели до дорожньо-транспортної пригоди. Цим же пунктом Договору передбачено, що підрядник бере на себе зобов’язання з врегулювання спорів при виникненні ДТП, розгляд справ у судових органах, відшкодування завданих збитків. Термін надання послуг згідно п. 6.1 Договору визначений протягом 2016-2017 років.

Оскільки дорожньо-транспортна пригода 28 листопада 2016 р. сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання доріг, відповідальність за яку згідно укладеного Договору покладена виключно на Підрядника, то сума завданої матеріальної шкоди позивачу, яка складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля «Opel Vectra» у розмірі 59 446,66 грн., підлягає стягненню саме з ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». З цих підстав позовні вимоги до ОСОБА_4 автомобільних доріг у Житомирській області задоволенню не підлягають. Різниця заявленої позивачем шкоди у розмірі 950,00 грн (60 396,66-59 446,66 грн. = 950,00 грн.) не відноситься до матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП з причин незадовільного утримання доріг, отже є необґрунтованою та не підлягає стягненню.

У частині стягнення моральної шкоди суд виходить із загальних засад змагальності та обов’язку надання доказів і доведення кожною стороною тих обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, визначених ст.12,81 ЦПК України. Позивачем не надано доказів на обґрунтування завданої йому моральної шкоди, не вказано у чому полягають зміни звичайного способу життя, нереалізованих життєвих планів, як і не надано доказів проведення ремонту автомобіля та вимушеного витрачання особистого часу. За таких обставин позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди є недоведеними позивачем, отже, стягненню не підлягають.

Відповідно ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст.141 ЦПК України при задоволенні позову судовий збір в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що вимоги ч.8 ст.141 ЦПК України, відповідно якої розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки позивачем не надано суду доказів проведеної оплати на виконання договору про надання правничої допомоги (рахунків, квитанцій, актів виконаних робіт та надання послуг тощо) до закінчення судових дебатів та не подано до суду заяви про вирішення питання щодо судових витрат після ухвалення рішення, суд не стягує з відповідача витрати, пов’язані з наданням правової допомоги позивачу.

Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81,141, 264, 265, 273, 354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 автомобільних доріг у Житомирській області, Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної Акціонерної Компанії «Автомобільні дороги України» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної Акціонерної Компанії «Автомобільні дороги України» на користь ОСОБА_3, 27 травня 1982 р. н. 59 446 (п’ятдесят дев’ять тисяч чотириста сорок шість грн.) 66 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства Державної Акціонерної Компанії «Автомобільні дороги України» на користь держави судовий збір у сумі 640 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюєтьс - з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі пододання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.03.2019 року.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка