Ухвала суду № 80501571, 18.03.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1046/19

(1-кп/199/229/19)

УХВАЛА

2019 року березня місяця 18 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі

головуючого судді: Дяченко І.В.

секретар судового засідання: Войнової В.К.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження №12015040630000705 від 14.04.2015 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю: прокурора Скрипник В.В., потерпілої ОСОБА_3, представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5, обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим, а саме тримання під вартою ОСОБА_1 та строк дії домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_6 та представник потерпілої ОСОБА_5 не заперечували проти продовження строку запобіжного заходу. Потерпіла ОСОБА_3 залишила це питання на розсуд суду. Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження строку тримання під вартою, просив суд змінити запобіжний захід на більш м'який. Проти зміни запобіжного заходу заперечували прокурор та представник потерпілої ОСОБА_5

Суд вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, а також клопотання останнього про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, вважає клопотання прокурора обґрунтованим, а клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину.

Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням у житло, останній вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення та йому у разі доведення його вини може бути призначено покарання до 6 років позбавлення волі.

У зв'язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання останнього винуватим у кримінальних правопорушеннях, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Суд вважає, що продовження тримання обвинуваченого під вартою в даному провадженні є виправданим, оскільки з боку сторонніх спостерігачів наявний суспільний інтерес до розгляду цього провадження, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом «поваги до свободи особистості», що знайшло своє відображення в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011.

Клопотання та матеріали, надані прокурором, свідчать про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків, впливати на свідків, які ще не були допитані в судовому засіданні, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Розглядаючи можливість зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу на інший, менш суворий, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, вважає, що альтернативні запобіжні заходи є такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту у нічний час, приходить до висновку про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6, оскільки обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики, передбачені п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м'які запобіжні заходи.

Керуючись ст.ст. 48, 49, 110, 315-317, 369, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження раніше обраних запобіжних заходів обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16 травня 2019 року включно.

ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти у разі внесення застави у розмірі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень з покладенням на нього обов'язків протягом двох місяців: - не відлучатися із м. Дніпра, Дніпропетровської області без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання, зобов'язавши ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду.

Попередити ОСОБА_1, що в разі внесення застави та невиконання таких обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Продовжити застосування у відношенні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час строком на 60 днів, тобто до 16 травня 2019 року включно з забороною залишати житло за адресою: м. Дніпро, вул. Дар'яльська, 4, у період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин та покладенням на нього обов'язків у межах цього строку: - не відлучатися із м. Дніпро без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання, зобов'язавши ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до суду.

Попередити ОСОБА_6, що в разі невиконання таких обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В задоволені клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну йому запобіжного заходу на більш м'який - відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню не підлягає.

Суддя:

18.03.2019