Ухвала суду № 80501371, 18.03.2019, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/563/18

Провадження № 2/169/103/19

Категорія: 46

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

18 березня 2019 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Хвіц Г.Й.

за участю секретаря Гаврилюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області від 13 вересня 2016 року № 10/7 про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою для передачі земельної ділянки у власність,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області від 13 вересня 2016 року № 10/7 про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою для передачі земельної ділянки у власність, посилаючись на те, що у 2016 році він, як учасник бойових дій, звернувся до Турійського відділу Держгеокадастру у Волинській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва на території ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області. Після цього, 04 липня 2017 року ним було укладено договір на розробку науково-технічної продукції з підприємцем ОСОБА_3, а 22 січня 2018 року з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Волинській області він дізнався, що рішенням ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області від 13 вересня 2016 року № 10/7 йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, у зв’язку із залишенням земельної ділянки площею 0,12 га, за межами населеного пункту, у резерві для учасників антитерористичної операції ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області. Вважає вказане рішення таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та просить визнати його протиправним і скасувати.

Ухвалою судді провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду підготовче провадження закрито і справу призначено до судового розгляду.

Представником відповідача ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області – ОСОБА_4 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що Стратегією надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації, в тому числі учасникам антитерористичної операції, може здійснюватися лише відповідно до переліків земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за формулою), оприлюднених на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок. А місце розташування земельної ділянки, яку просить надати у власність позивач, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», не входить до переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам на території ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, а представник відповідача – ОСОБА_4 позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

У зазначене судове засідання сторони не з’явилися та подали адресовані суду письмові заяви, в яких просили справу за вказаним позовом розглядати за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про закриття провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовим є той спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

У відповідності з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України, суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною першою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або результатами аукціону.

Положеннями статті 123 ЗК України визначно, що передача земельних ділянок відбувається шляхом прийняття рішення на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з частиною 6 статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186 - 1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

З наведених норм слідує, що набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно – починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування.

Правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб.

При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах.

Тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим документом.

Зазначений висновок відповідає змісту постанови Великої палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження дій та рішення відповідача, пов’язанх із делегованими йому законом повноваженнями, що є публічно - правовими відносинами, які в порядку цивільного судочинства розгляду не підлягають, то суд дійшов висновку, що провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області від 13 вересня 2016 року № 10/7 про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою для передачі земельної ділянки у власністьслід закрити з огляду на те, що вона підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись статтями 255, 260 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_2 сільської ради Турійського району Волинської області від 13 вересня 2016 року № 10/7 про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою для передачі земельної ділянки у власністьзакрити.

Роз’яснити позивачу, що на публічно-правові спори з приводу оскарження рішень суб’єкта владних повноважень поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: