Рішення № 80499328, 26.02.2019, Франківський районний суд м. Львова

465/1922/18

2/465/525/19

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2019 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді- Ванівського Ю.М.

з участю секретаря- Школьнікової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Християнська злагода», до ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки,, -

встановив:

Голова правління Кредитної спілки «Християнська злагода» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І., та зареєстровано в реєстрі за № 468 від 08 травня 2007 року - чотирьох кімнатну квартиру, загальною площею 168 м.кв., яка знаходиться за адресою: квартира АДРЕСА_1, та яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі Договорів купівлі-продажу частини квартири від 08.05.2007 року, шляхом визначеним статтею 38 Закону України «Про іпотеку», п. 5.3 Іпотечного договору, а саме шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Кредитною спілкою «Християнська злагода» (ЄДРПОУ 26126750) від свого імені, з передачею його в управління на період до його реалізації, з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем за стартовою ціною, встановленою між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем в договорі Іпотеки, що становить 1 515 000,00 грн., або на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, з можливістю здійснення Кредитною спілкою «Християнська злагода» всіх передбачених нормативно - правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки, а кошти одержані від реалізації скерувати для задоволення вимог Кредитної спілки «Християнська злагода» за Кредитними договорами № 112/07 від 19.03.2007року, №173/07 від 04.05.2007року, № 173/07 від 07.05.2007 року, №222/07 від 27.06.2007року, № 228/07-03 від 09.07.2007 року, № 245/07 від 18.07.2007 року в сумі 5 333 548,08 грн., яка складаються з 1 183 335,84 грн. тіла кредитів та 4 150 212,24 грн відсотків за користування кредитами.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між Кредитною спілкою «Християнська злагода» та відповідачкою - ОСОБА_2 було укладено Договори про надання кредиту, а саме Договір № 112/07 від 19.03.2007року, Договір №173/07 від 04.05.2007року, Договір № 173/07 від 07.05.2007 року, Договір №222/07 від 27.06.2007року, Договір № 228/07-03 від 09.07.2007, Договір № 245/07 від 18.07.2007 року, згідно з якими відповідач ОСОБА_2 отримала кредит на загальну суму 1 183 335,84 грн. 08 травня 2007 року між позивачем Кредитною спілкою «Християнська злагода» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. та зареєстровано в реєстрі за № 468. ОСОБА_4, Відповідач взятих на себе обов'язків згідно Договорів кредиту не виконувала, і як наслідок утворилась заборгованість в розмірі 5 333 548,08 грн., яка складається з 1 183 335,84 грн. тіла кредитів та 4 150 212,24 грн відсотків за користування кредитами. Вказує, що доказом того, що зобов'язання відповідача перед позивачем не виконане і Договір іпотеки не припинено є рішення Франківського районного суду м. Львова від 10.04.2017 року та ухвала Апеляційного суду Львівської області від 01.08.2017 року у справі № 465/4954/16, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Християнська злагода» про визнання договору про надання кредиту та договору іпотеки припиненими відмовлено за безпідставністю. Просить позов задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 05.05.2018 року відкрито провадження у справі та розпочато підготовче судове засідання.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 25.06.2018 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 01.10.2018 року в задоволенні клопотання представника відповідача - ОСОБА_5 про призначення почеркознавчої експертизи у справі №465/1922/18 - відмовлено.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов підтримав, просив задволити в повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_7 в судовому засіданні позов заперечила, вважає такий безпідставним, оскільки предмет цього спору вже вирішувався судом, просить відмовити в задоволенні такого за безпідтавністю.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Такого висновку суд дійшов з наступного.

Судом встановлено, що між Кредитною спілкою «Християнська злагода» та ОСОБА_2 було укладено Договори про надання кредиту, а саме Договір № 112/07 від 19.03.2007року, Договір №173/07 від 04.05.2007року, Договір № 173/07 від 07.05.2007 року, Договір №222/07 від 27.06.2007року, Договір № 228/07-03 від 09.07.2007, Договір № 245/07 від 18.07.2007 року, згідно з якими відповідач ОСОБА_2 отримала кредит на загальну суму 1 183 335,84 грн.

08 травня 2007 року між позивачем Кредитною спілкою «Християнська злагода» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. та зареєстровано в реєстрі за № 468, відповідно до якого іпотекодавець - ОСОБА_8 передає в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що складається з чотирьох кімнат житловою площею 88,3 кв.м. та кухні; загальна площа квартири становить 168,0 кв.м./ до квартири відноситься комора в підвалі під літ. "XCIV" площею 2,6 кв.м., яка належатиме гр.ОСОБА_2 на праві майбутньої власності в майбутньому, і на яку, відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.

Іпотекодавець - ОСОБА_2 придбала (набула у власність) Предмет іпотеки згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. 08.05.2007 року за р.№461 і р.№464 укладених між іпотекодавцем - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, гр-ном США, від імені якого діяла ОСОБА_10, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф. 05.09.2006 р. за р. №2096, та гр. ОСОБА_12.

Квартира, яка є Предметом іпотеки, Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» присвоєний реєстраційний №18194567.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності. Частка власності Ѕ.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01 грудня 2016 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 06 травня 2011 року скасувано та ухвалено нове рішення, яким вирішено: Позов Кредитної спілки «Християнська злагода», ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 - задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_17 в межах 605 000 (шістсот п'ять тисяч) гривень на користь Кредитної спілки "Християнська злагода" - 439 635 (чотириста тридцять дев'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень. 84 коп. за кредитними договорами №173/07 від 04 травня 2007 року та №173/07 від 07 травня 2007 року. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_18 в межах 30 000 (тридцять тисяч) гривень на користь Кредитної спілки "Християнська злагода" - 439 635 (чотириста тридцять дев'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень 84 коп. за кредитним договором №112/07 від 19 березня 2007 року. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - 130 482 (сто тридцять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні.; на користь ОСОБА_14 46 388 (сорок шість тисяч триста вісімдесят вісім) гривень; на користь ОСОБА_15 - 166 830 (сто шістдесят шість тисяч вісімсот тридцять) гривень; на користь ОСОБА_16 - 400 000 (чотириста тисяч) гривень шляхом звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, а саме квартиру АДРЕСА_1 (до квартири відноситься комора в підвалі під літ. ХСІV площею 2,6 кв.м). В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_18 про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 23 666 (двадцять три тисячі шістсот шістдесят шість) гривень - відмовити. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_17, ОСОБА_18 на користь Кредитної спілки «Християнська злагода» по 17 (сімнадцять) гривень судового збору та по 40 (сорок) гривень за ІТЗ розгляду справи.

Вищевказаним рішенням встановлено, що згідно договору про надання кредиту №112/07 від 19 березня 2007 року Кредитна спілка «Християнська злагода» зобов'язувалась надати ОСОБА_2 кредит в сумі 30 000 гривень на строк 24 місяці, з 19 березня 2007 року по 19 березня 2009 року. Так, згідно видаткового касового ордеру №1136 від 19 березня 2007 року ОСОБА_2 отримала з каси КС «Християнська злагода» 5000 гривень (т.1 а.с.18), а згідно видаткового касового ордеру №1136 - відповідно 25000 гривень. Відповідно до договору про надання кредиту №173/07 від 04 травня 2007 року КС «Християнська злагода» зобов'язувалась надати, а ОСОБА_2 повернути кредит в сумі 100 000 гривень. Кредит надано на строк 36 місяців, з 04 травня 2007 року по 04 травня 2010 року. Як убачається з видаткового касового ордера №2032 від 04 травня 2007 року ОСОБА_2 отримала з каси КС «Християнська злагода» 70000 гривень. З видаткового касового ордера №2064 від 05 травня 2007 року убачається, що ОСОБА_2 отримала з каси КС «Християнська злагода» 30 000 гривень. Згідно з договором про надання кредиту №173/07 від 07 травня 2007 року КС «Христіянська злагода» зобов'язалась надати, а ОСОБА_2 повернути кредит в сумі 505000 гривень. Кредит надано на строк 36 місяців, з 07 травня 2007 року по 07 травня 2010 року. Як убачається з видаткового касового ордера №2647 від 10 травня 2007 року, ОСОБА_2 отримала з каси КС «Християнська злагода» 75000 гривень. Згідно з видатковим касовим ордером №2772 від 15 травня 2007 року ОСОБА_2 отримала з каси КС «Християнська злагода» 75 000 гривень. З видаткового касового ордера №2851 від 21 травня 2007 року убачається, що ОСОБА_2 отримала за каси КС «Християнська злагода» 75000 гривень. Відповідно до видаткового касового ордера №2893 від 22 травня 2007 року ОСОБА_2 отримала з каси КС «Християнська злагода» 75000 гривен. Як убачається з видаткового касового ордера №2914 від 23 травня 2007 року ОСОБА_2 отримала з каси КС «Християнська злагода» 75000 гривень. Згідно з видатковим касовим ордером №2931 від 24 травня 2007 року ОСОБА_2 отримала з каси КС «Християнська злагода» 75000 гривень. Відповідно до видаткового касового ордера №3126 від 02 червня 2007 року ОСОБА_2 отримала з каси КС «Християнська злагода» 55000 гривень. Згідно з договором про надання кредиту №222/07 від 27 червня 2007 року КС «Християнська злагода» зобов'язалась надати, а ОСОБА_2 повернути кредит в сумі 25000 гривень. Кредит надано на строк 12 місяців, з 27 червня 2007 року по 27 червня 2010 року. Як убачається з видаткового касового ордера №3614 від 27 червня 2007 року ОСОБА_2 отримала з каси КС «Християнська злагода» 25000 гривень. Згідно з договором про надання кредиту №228/07-03 від 09 липня 2007 року КС «Християнська злагода» зобов'язалась надати, а ОСОБА_2 повернути кредит в сумі 500 000 гривень. Отримання вказаної суми ОСОБА_2 з каси КС «Християнська злагода» стверджується наступними касовими ордерами: №№4106 від 16 липня 2007 року на суму 55500 гривень; №4219 від 20 липня 2007 року на суму 75000 гривень; №4243 від 23 липня 2007 року на суму 75000 гривень; №4330 від 26 липня на суму 25743 гривень; №4101 від 06 серпня 2007 року на суму 75000 гривень; №4704 від 09 серпня 2007 року на суму 75000 гривень; №4822 від 15 серпня 2007 року на суму 75000 гривень; №4972 від 22 серпня 2007 року на суму 43757 гривень. Згідно з договором про надання кредиту №245/07 від 18 липня 2007 року КС «Христіянська злагода» зобов'язалась надати, а ОСОБА_2 повернути кредит в сумі 23342 гривень. Кредит надано на строк 24 місяців, з 18 липня 2007 року по 18липня 2009 року. Як убачається з видаткового касового ордера №4172 від 18 липня 2007 року ОСОБА_2 отримала з каси КС «Християнська злагода» 23342 гривень.

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналогічні норми також передбачені ст. ст. 572, 589, 590 Цивільного кодексу України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу».

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічне право позивача встановлено п. 5.1. Договору іпотеки, відповідно до якого, у разі невиконання або неналежного виконання «ІПОТЕКОДАВЦЕМ» умов (зобов'язань) за кредитним договором та/або за цим Договором «ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЬ» вправі задовільнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право «ІПОТЕКОДЕРЖАТЕЛЯ» на звернення стягнення на предмет іпотеки може виникати в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, що діє на момент звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 9 постанови №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив судам, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 4 і 5 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та. будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 Закону України «Про іпотеку».

Згідно ст. 590 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет заставив разі, якщо в момент настання. Терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

У відповідності до положень ст. 38 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право на продаж предмета іпотеки у випадку наявності рішення суду про продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Статтею 591 ЦК України передбачено право реалізації предмета застави, на який звернено стягнення, шляхом його продажу.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства, умов іпотечного та кредитного договорів, за рахунок предмету іпотеки, належного відповідачу, позивач має право шляхом продажу задовольнити свої вимоги, які виникають із кредитного договору, оскільки позичальником належним чином не виконуються умови кредитного договору, а саме, в частині повернення заборгованості.

Відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про іпотеку» реалізація майна за рішенням суду може проводитися шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону.

Станом на 02 квітня 2018 року загальна суму заборгованості за кредитним договором №12/07 від 19.03.2007 року складає 135 216 грн, загальна сума заборгованості за кредитним договором №173/07 від 04.05.2007 року складає: 450 720 грн; загальна сума заборгованості за Кредитним договором №173/07 від 07.05.2007 року складає: 2 276 136 грн.; загальна сума заборгованості за кредитним договором №222/07 від 27.06.2007 року складає: 112 680 грн.; загальна сума заборгованості за Кредитним договором №228/07-03 від 09.07.2007 року складає: 2 253 600 грн. загальна сума заборгованості за Кредитним договором №245/07 від 18.07.2007 року складає: 105 202, 24 грн.

Статтею 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п.1.4 Договору іпотеки строки та порядок виконання зобов'язань, що забезпечені відповідно до цього Договору, передбачені в кредитному договорі.

Відповідно до п.7.2 Договору іпотеки цей договір набуває юридичної сили з моменту його нотаріального посвідчення і є чинним до моменту припинення дії Кредитного договору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 статті 1054 та ч.2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку» суд при винесенні рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки має право застосувати спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури передбаченої статтею 41 цього Закону, тобто реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною не нижче 1 515 000, 00грн., що визначена сторонами під час укладання Договору іпотеки (п. 1.3).

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у Постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Таким чином право КС «Християнська злагода» на нарахування передбачених договором процентів за кредит, припинилось після спливу визначених договорами строків кредитування у 24 чи 36 місяців. З ОСОБА_2 не може бути стягнуто 4 150 212 грн. 24 коп. відсотків за користування кредитом.

Оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 08.05.2007 р. між КС «Християнська злагода» та ОСОБА_2 укладеного на забезпечення зобов'язання за Договором № 175/07 про надання кредиту вже було предметом розгляду в суді, а також відповідно до ст. 150 ЦК України позивачем нараховано відсотки в розмірі 4 150 212 грн. 24 коп. за кредитними договорами між ОСОБА_2 та КС «Християнська злагода» безпідставно, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Кредитної спілки «Християнська злагода», до ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за Іпотечним договором, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №468 від 08 травня 2007 року - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України п. п. 15., 15.5 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Франківський районний суд м.Львова.

Суддя Ванівський Ю.М.