Ухвала суду № 80499125, 15.03.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/952/19

Провадження № 2-з/456/9/2019

УХВАЛА

про повернення заяви

15 березня 2019 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

з участю секретаря Сунак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Стрий заяву адвоката Ільків Миколи Миколайовича який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в:

14.03.2019 року до Стрийського міськрайонного суду Львівської області надійшла позовна заява адвоката Ільків Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 117 680 грн 50 коп., пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, 3% річних, інфляційні витрат у розмір 8 177, 98 коп. та 14 500 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з поданням позовної заяви було подана заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» у сумі 125 858 грн, 48 коп., що містяться на рахунках Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», а саме р/р № 2650230547101 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», МФО 305749.

Заява розглядається без повідомлення учасників справи, а відтак відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали заяви та дослідивши додані до неї документи, суд приходить до висновку, що заява підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз»яснень п 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні

гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

У заяві про забезпечення позову, представник позивача посилається на загальні обставини щодо необхідності забезпечення позову, а саме що у зв'язку з порушенням відповідачем прав та інтересів позивача шляхом не виплати страхового відшкодування, а також у зв'язку з великою кількістю заявлених позовних вимог до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у позивача є побоювання щодо неможливості виконання відповідачем у подальшому рішення суду, при цьому переконливих доказів щодо причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, обґрунтувань його необхідності, представником позивача не зазначено та доказів цьому не надано.

Відомостей щодо дійсної і реальної загрози невиконання майбутнього рішення матеріали справи не містять.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею другою Закону України «Про страхування» передбачено,що страховиками,які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є: фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Відповідно до п.4 ст. 3 ЦК України, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є засадою цивільного судочинства. Тому загальним правилом втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається.

Таким чином, вимоги позивача щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача - ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в межах суми позовних вимог є безпідставними та незаконними, оскільки направлені на втручання у вирішенні питань внутрішньої діяльності ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

У відповідності до ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову подаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Посилання представника позивача на те, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняться позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи, в даному випадку не можуть бути взяті до уваги, оскільки не поширюються на заяву про забезпечення позову.

Так у відповідності до п.6 Постанови Пленуму ВСС з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.10.2014 р № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»,оскільки передбачені Законом пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (підпункт 13 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону) здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред'явлення певних позовів. Проте це не стосується деяких категорій осіб незалежно від виду позову, оскільки Законом вони взагалі звільнені від сплати судового збору, тобто і за оскарження ухвал суду та за вчинення інших процесуальних дій (зокрема, категорії, визначені у пунктах 8, 9, 18 частини

першої статті 5 Закону). У зв'язку з вищенаведеним, позивачем слід було сплати судовий збір за подану заяву про забезпечення позову.

Також, згідно п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Однак, в порушення вищенаведених положень законодавства, заява про забезпечення позову не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Водночас, відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням зазначеного, подану заяву про забезпечення позову слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву адвоката Ільків Миколи Миколайовича який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову - повернути позивачу.

Суд роз'яснює, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою, якщо перестануть існувати обставини, які стали причиною для її повернення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Н. М. Янів