Вирок № 80498745, 18.03.2019, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1513/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2019 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Бакай І. А.

з участю секретаря судових засідань Михайлишин О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янка-Бузька обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018140000000417 від 07.07.2018 стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Жовтанці Кам’янка-Бузького району Львівської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого,

за участю

сторони обвинувачення-прокурора: Костишина Д.Б.

представника потерпілого: ОСОБА_4

потерпілої: ОСОБА_5

сторони захисту - адвоката: Коваль О.В.

обвинуваченого: ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6, приблизно о 19 годин 40 хвилин, керуючи автомобілем марки "ВАЗ-2101", реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись ним по території подвір'я будинку АДРЕСА_1, порушив вимоги Розділу 1 п.п. 1.2, 1.5, Розділу 2 п. 2.1 а), п. 2.3 б), д); п. 2.9 а), Розділу 12 п. 12.1 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він керуючи вищевказаним автомобілем, не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії так як таке ніколи не отримував, та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7, який в цей момент перебував у лежачому положенні на трав'яному покритті, що на території даного подвір'я в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху, пішохід ОСОБА_7 отримав травму голови у вигляді множинних переломів кісток основи, склепіння та лицевих кісток черепу; грудної клітки у вигляді множинних лівосторонніх переломів ребер, множинних надривів лівої легені, крововиливів в ліву плевральну порожнину, перелому правої стегнової кістки. Всі ушкодження утворились від контакту з твердими предметами, якими могли бути виступаючі частини автомобіля, виникли у швидкій послідовності один за одним, прижиттєво, по ознаці, як небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і являються у прямому причинному зв'язку зі смертю.

Суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі. Показав, що загиблий був його двоюрідним братом, з яким він перебував у дуже добрих відносинах. 07.07.2018 року ОСОБА_7 пішов до магазину, пізніше він (обвинувачений) забрав брата від магазину, оскільки той був дуже п'яний. Він завів брата додому та поклав в ліжко, а сам пішов до сусіда, де вживав алкогольні напої, але не багато. Ввечері до нього подзвонила мама та повідомила, що в домі б'ються. Він сів в автомобіль, який вони купили на двох із ОСОБА_7 для використання в межах села, оскільки в обвинуваченого немає посвідчення водія та поїхав додому, який знаходився на 100 м від будинку сусіда. Він заїхав на подвір'я та побачив, як мати стояла на порозі та махала руками. Відволікшись на матір, заїхав на подвір'я. На подвір'ї є два горби, росла трава висотою близько 30 см і він не побачив ОСОБА_7, який лежав у цій траві та скоїв на того наїзд. Він одразу намагався надати допомогу потерпілому, однак останній помер. Щиро кається у вчиненому та просить суд його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що загиблий був її сином. Обвинувачений являється її племінником. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 наїхав на її сина автомобілем, в результаті чого останній помер. Вважає, що даний злочин обвинувачений вчинив ненавмисно, оскільки у нього були добрі відносини із загиблим, для неї він є також як син. Просить суд не позбавляти волі ОСОБА_2, жодних претензій до нього немає.

Дослідженим у судовому засіданні протоколом огляду місця дорожньо-траспортної пригоди від 07.07.2018 року, схемою до протоколу огляду та фото таблицею, на яких відображено місце ДТП.

Висновком судово-медичної експертизи №60/18 від 25.07.2018 року, згідно якого причиною смерті гр-на ОСОБА_7 є травма голови у вигляді множинних переломів кісток основи, склепіння та лицевих кісток черепу; грудної клітки у вигляді множинних лівосторонніх переломів ребер, множинних надривів лівої легені, крововиливів в ліву плевральну порожнину; перелому правої стегнової кістки. Приймаючи до уваги розвиток трупних явищ: м'язове задубіння розрішене в м'язах нижніх та верхніх кінцівок, в м'язах шиї та жувальних м'язах, трупні плями при натисканні колір не міняють, ознаки гниття виражені у вигляді позеленіння шкірних покривів обличчя, шиї, грудей, живота, стегон та вираженої венозної сітки на животі та обличчі, смерть його настала біля 3-ох діб до розтину тіла. Всі ушкодження утворились від контакту з твердими предметами, якими могли бути виступаючі частини автомобіля, виникли у швидкій послідовності один за одним, прижиттєво, по ознаці, як небезпечні для життя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і являються у прямому причинному зв'язку зі смертю. Враховуючи характер тілесного ушкодження, а саме розтрощення голови, не виключено, що могло мати місце переїзд через голову.

Згідно висновку судово-токсикологічної експертизи № 2479/2018-т при експертизі крові від трупа гр-на ОСОБА_7 виявлено етиловий спирт в кількості - 3,72%о(проміле). Дана концентрація відповідає тяжкому отруєнню алкоголем у живих осіб.

Протоколом огляду транспортного засобу від 18.07.2018 року з фототаблицею до нього.

Висновком судової автотехнічної експертизи № 1/921 від 27.07.2018року, згідно якого на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля марки “ВАЗ-2101“ р.н. НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією; на момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля марки “ВАЗ-2101“ р.н. НОМЕР_1 знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією.

Висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 1/922 від 27.07.2018року, згідно якого наїзд автомобіля “ВАЗ-2101“ р.н. НОМЕР_1 на пішохода відбувся в межах сліду кочення коліс, на ділянці, що передує тілу.

Висновком судової автотехнічної експертизи № 1/878 від 25.07.2018року, згідно якого в даній дорожній ситуації при заданих вихідних даних, водій автомобіля марки ВАЗ-2101 р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2 повинен був керуватися технічними вимогами п. 10.1. чинних Правил дорожнього руху України; з технічної точки зору, при заданих слідством вихідних даних, в даній дорожній ситуації у водія автомобіля марки ВАЗ-2101 р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2 була технічна можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди наїзду на пішохода ОСОБА_7, ця можливість для нього обумовлювалася дотриманням вимог п.10.1. чинних Правил дорожнього руху України, для чого у водія не було завад технічного характеру. З технічної точки зору, при заданих слідством вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, стала суперечність дій водія автомобіля марки ВАЗ-2101 р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2 технічним вимогам п.10.1. чинних Правил дорожнього руху України.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 31.07.2018року з фото таблицями до нього.

Висновком судово-токсикологічної експертизи № 2452/2018-т при експертизі крові ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в кількості - 0,61%о(проміле)

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені ним кримінального правопорушення доведена повністю, кваліфікація його неправомірних дій за ч.2 ст.286 КК України є правильною, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, примирення з потерпілою.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він виключно позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, думку потерпілої, яка просить суворо не карати обвинуваченого, жодних претензій немає, а тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.2 ст.286 КК України у межах санкції цієї частини та вважає що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та реального відбуття покарання. Тому йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з покладенням окремих обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно. Позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим. Враховуючи те, що згідно довідки регіонального сервісного центру МВСУ у Львівській області від 21.07.2018 року №31/13-9639 ОСОБА_2 посвідчення водія не видавалось, відповідно суд вважає, що додаткове покарання призначенню не підлягає.

Судовими витратами у даному кримінальному провадженні є витрати на залучення експертів, які склали в загальному 4290 грн., оскільки такі здійсненні на отримання висновків експертиз, що лягли в основу обвинувачення, а тому такі підлягають стягненню з обвинуваченого (одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м.Львова, Код ЄДРПОУ 38007594, р/р 31111115700003, МФО 825014).

По даному кримінальному провадженні було визнано речовим доказом легковий автомобіль марки "ВАЗ 2101" р.н.з. НОМЕР_1, на який ухвалою слідчого судді від 09.07.2018р. було накладено арешт. Суду не надано жодних даних щодо відчуження даного автомобіля на користь обвинуваченого чи ОСОБА_7, а відтак даний транспортний засіб слід повернути його власнику ОСОБА_10

Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 368 , 370, 371, 373-375 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду від 09.07.2018р. у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12018140000000417 від 07.07.2018р., а саме на автомобіль марки "ВАЗ 2101" р.н.з. НОМЕР_1.

Речовий доказ по справі: автомобіль марки "ВАЗ 2101" р.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться на зберігання на території Кам'янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області після набрання вироком законної сили повернути власнику - ОСОБА_10, жителю АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів 4290 (чотири тисячі двісті дев'яносто) гривень одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова Код ЄДРПОУ 38007594 р/р 31111115700003 МФО 825014.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Кам'янка-Бузький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляції вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя І.А.Бакай