Ухвала суду № 80496949, 15.03.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8463/18

Провадження № 1-кп/303/160/19

Іменем України

У Х В А Л А

15 березня 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі колегії: головуючого - судді Куропятник О.М.,

суддів: Довжанин В.М., Куцкір Ю.Ю.,

секретар судового засідання Годьмаш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070170000599 від 14 травня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 187 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Красноголовець А.В.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників Бобонич В.І., Субота М.І., Шманько О.А.

в с т а н о в и в:

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070170000599 від 14 травня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 187 КК України, надійшло із Апеляційного суду Закарпатської області з обвинувальним актом 06 серпня 2018 року.

У судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та про продовження строку тримання під цілодобовим домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_4. На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 17 травня 2018 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який у подальшому був продовжений. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 17 травня 2018 року відносно ОСОБА_4, застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який у подальшому продовжено. До 19 березня 2019 року судове провадження завершене не буде. Ризики, зазначені в ухвалах суду про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати. Крім того, на розгляді в Мукачівському міськрайонному суді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст. 185 КК України, що свідчить про його схильність до скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності.

Застосування до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 інших більш м'яких запобіжних заходів буде недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, прокурор просив застосувати до свідків, які не з'явилися у судове засідання, привід, а також накласти на них грошове стягнення.

У судове засідання потерпілий ОСОБА_8 не з'явився, подав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутності, претензій до обвинувачених не має, цивільний позов не заявляє.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Шманько О.А. клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою не підтримали та просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний період доби. На обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу зазначили, що обвинувачений ОСОБА_1 тримається під вартою з 17 травня 2018 року. На даний час проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_9, на утриманні у них троє малолітніх дітей. Потерпілому ОСОБА_8 відшкодовані всі матеріальні збитки, він не має до обвинуваченого матеріальних та моральних претензій. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України перестали існувати. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 вирішення клопотання прокурора про застосування приводу до свідків та накладення на них грошового стягнення залишив на розсуд суду. Захисник Шманько О.А. не заперечив проти задоволення клопотання прокурора про застосування приводу до свідків та накладення на них грошового стягнення в частині приводу свідків.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Шманько О.А. клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою не підтримали. Захисник ОСОБА_2 - Шманько О.А. подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби. Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_2 тривалий час перебуває під вартою. Обвинувачений проживає із цивільною дружиною, разом з нею виховує трьох неповнолітніх дітей. Потерпілому ОСОБА_8 відшкодовані всі матеріальні збитки, він не має до обвинуваченого матеріальних та моральних претензій, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України перестали існувати. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 вирішення клопотання прокурора про застосування приводу до свідків та накладення на них грошового стягнення залишив на розсуд суду. Захисник Шманько О.А. не заперечив проти задоволення клопотання прокурора про застосування приводу до свідків та накладення на них грошового стягнення в частині приводу свідків.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Бобонич В.І. клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою не підтримали та просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 клопотання прокурора про застосування приводу до свідків та накладення на них грошового стягнення залишив на розсуд суду. Захисник Бобонич В.І. клопотання не заперечив проти задоволення клопотання прокурора про застосування приводу до свідків та накладення на них грошового стягнення в частині приводу свідків.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Субота М.І. не заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під домашнім арештом, просили змінити час тримання обвинуваченого під домашнім арештом, враховуючи право на працю.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 клопотання прокурора про застосування приводу до свідків та накладення на них грошового стягнення залишив на розсуд суду. Захисник Субота М.І. не заперечив проти задоволення клопотання прокурора про застосування приводу до свідків та накладення на них грошового стягнення.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд констатує таке.

В судовому засіданні встановлено, що у судове засідання не з'явилися свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини першої ст. 327 Кримінального процесуального кодексу України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.

Вимоги ст. 140 КПК України передбачають, що привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи, а під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали. Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених та захисників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що без участі свідків провести судовий розгляд кримінального провадження неможливо, його слід відкласти та з урахуванням приписів ст. 327 Кримінального процесуального кодексу України у контексті з правовими положеннями ст. 140 названого Кодексу, застосувати привід відносно свідків.

При таких обставинах, суд вважає, що клопотання прокурора в частині застосування приводу до свідків підлягає задоволенню.

Щодо вимог клопотання прокурора про накладення на свідків, які не з'явилися в судове засідання, грошового стягнення, то суд вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, оскільки у суду не має відомостей, що дані свідки не з'явилися саме без поважних причин.

Згідно вимог ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалами слідчих суддів Ужгородського міськрайонного суду від 13 липня 2018 року відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. У подальшому, строк тримання під вартою зазначених обвинувачених судом було продовжено до 19 березня 2019 року включно. До вказаного часу судове провадження не може бути завершене.

17 травня 2018 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк до 13 липня 2018 року. У подальшому строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом судом було продовжено до 16 березня 2019 року включно.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.187 КК України, а ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Підставою доцільності продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 та доцільності продовження строку тримання під цілодобовим домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, а щодо ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 187 КК України. Обвинувачені можуть переховуватися від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що їм загрожує у випадку визнання їх винним у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення (злочину), чим самим ухилятися від виконання покладених на них процесуальних обов'язків; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Суд зважає на те, що під час судового провадження важливим також є захист свідків, що слугує забезпеченню належного відправлення правосуддя шляхом отримання показань свідків без будь-яких перешкод.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених

ОСОБА_1, ОСОБА_3, питання про продовження строку тримання під цілодобовим домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує їх вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, сімейний стан, майновий стан, характеристику, наявність судимостей.

Ризики, які служили підставою для обрання відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом, своєї актуальності не втратили та виправдовують подальше застосування до обвинувачених такого запобіжного заходу.

Строк тримання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 під вартою не виходить за межі розумного. Підстав для зміни обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший, більш м'який, не вбачається. До того ж, такий строк перебування обвинувачених ОСОБА_1, ., ОСОБА_3 під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності. Продовжуючи тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3, суд застосовує таке обмеження його права на свободу, виходячи з потреб цього судового розгляду, який несе за собою великий суспільний інтерес, як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу - допровадження обвинуваченого до компетентного судового органу, як того вимагають справжні інтереси суспільства щодо повного, неупередженого та як можливо швидкого у продовж розумного строку проведення цього судового розгляду.

Доводи захисника ОСОБА_1 - Шманько О.А. щодо наявності у обвинуваченого. постійного місця проживання, проживання у цивільному шлюбі та наявності на його утриманні дітей, суд до уваги не бере, оскільки суду не надано доказів, що останній є батьком дітей та приймає участь в їх утриманні.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 під вартою слід задовольнити.

Разом з тим, суд враховує доводи захисника Субота М.І. щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під домашнім арештом у визначений період доби та надання можливості ОСОБА_4 заробляти собі на життя працею.

Згідно вимог ст. 43 Конститцуції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 тривалий час перебуває під цілодобовим домашнім арештом, а дане судове провадження триває, з метою забезпечення обвинуваченому можливості реалізувати право на працю, гарантоване ст.. 43 Конституції України, суд прийшов до висновку, що такий запобіжний захід як домашній арешт, у визначений період часу, забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов'язків під час розгляду кримінального провадження в суді.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою та клопотання захисника Шманько О.А. про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, на домашній арешт, то суд констатує таке.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Водночас, ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує правило поваги до особистої свободи.

Згідно положень ч.1 ст.183 КПК України, запобіжний захід - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Так, враховуючи практику ЄСПЛ у справах «Смирнова проти Росії», «Вемгофф проти Німеччини», «Летельєр проти Франції» судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується позитивно, у відповідності до вимог ст. 89 КК України визнається таким, що не має судимості, має сталі соціальні зв'язки та постійне місце проживання, тривалий час перебуває під вартою. Крім того, суд враховує, також той факт, що батько ОСОБА_14 хворіє на туберкульоз кісток і суглобів, туберкульоз поперекового відділу хребта з паравертебральним абсцесом справа, з полірадикулярним синдромом, помірним м'язево-тонічним компонентом, ДГПЗ І-ІІ ст, фімоз, хронічну затримку сечі, у зв'язку з чим потребує стороннього догляду.

Зазначене свідчить про те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою зменшилися.

Відповідно до положень ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.187 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, ОСОБА_2 у разі доведеності його вини може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Аналіз наведених обставин та вимог закону з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») дозволяє суду зробити висновок про можливість зміни обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою шляхом обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, а саме: у виді домашнього арешту цілодобово з покладенням на нього обов'язків відповідно до ч.6 ст.194 КПК України, що на думку суду буде достатнім й необхідним заходом забезпечення його належної процесуальної поведінки під час судового розгляду кримінального провадження та для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобіганню певним ризикам.

Разом з тим, обвинуваченому ОСОБА_2 підлягають роз'ясненню його обов'язки передбачені ч.6 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 140, 142, 144-147, 176, 177, 178, 181, 183, 184, 197, 327, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Шманько О.А. про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Шманько О.А. про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід, застосований до нього у виді тримання під вартою, на запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці по 14 травня 2019 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язки:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- цілодобово не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- носити електронний засіб контролю.

Обов'язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_2 на строк два місяці по 14 травня 2019 року включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на підозрюваного при обранні запобіжного заходу.

Обвинуваченого ОСОБА_2 негайно доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити з-під варти.

Клопотання прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Красноголовець А.В. про продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 під вартою - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_2, на строк 60 днів по 14 травня 2019 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця АДРЕСА_3, на строк 60 днів по 14 травня 2019 року включно.

Клопотання прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Красноголовець А.В. про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом із застосуванням електронного засобу контролю - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, строк тримання під домашнім арештом із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 у період доби з 21 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступної доби без дозволу суду із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці, тобто по 14 травня 2019 року включно.

Ухвалу про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області, Мукачівського РВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і повідомити про це Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4, що відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов'язків, покладених судом на нього при обранні запобіжного заходу.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, має право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити до Закарпатської УВП № 9.

Клопотання прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Красноголовець А.В. про привід свідків та накладення на свідків грошового стягнення - задоволити частково в частині застосування приводу до свідків, а в задоволенні вимог клопотання про накладення на свідків грошового стягнення - відмовити.

Застосувати привід до свідків:

- ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканця АДРЕСА_5;

- ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_10, мешканця АДРЕСА_5;

- ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_11, мешканця АДРЕСА_5;

- ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_12, мешканця АДРЕСА_2.

Виконання ухвали стосовно приводу свідків доручити начальнику Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Копію ухвали направити прокурору Мукачівської місцевої прокуратури для відома та контролю за ходом її виконання.

Судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070170000599 від 14 травня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 187 КК України, відкласти на 14 год. 00 хв. 03 квітня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до ч.2 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали проголошено о 08 год. 30 хв. 18 березня 2019 року в приміщені Мукачівського міськрайонного суду за адресою: м. Мукачево, вул. Л.Толстого, 13 Закарпатської області.

Головуючий суддя О.М.Куропятник

судді В.М.Довжанин

Ю.Ю.Куцкір