Ухвала суду № 80496256, 12.03.2019, Дружківський міський суд Донецької області

Номер провадження 1-кс/229/407/2019

ЄУН 229/1344/19

У Х В А Л А

12 березня 2019 р. ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Слідчий суддя Дружківського міського суду

Донецької області Гонтар А.Л.

за участю:

секретаря судового засідання Білик О.А.

прокурора Петрикіна Д.А.

слідчого Міхєєвої В.О.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника Агапова П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківки клопотання слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Фоміна Є.В, за погодженням з прокурором Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури Петрикіним Д.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Барвенкове Харківської області, українця, громадянина України, маючого середньо-технічну освіту, працюючого ДМЗ слюсарем, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, та мешкаю чого за адресою:мАДРЕСА_1 раніше судимого

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120190502600000251

В С Т А Н О В И В:

до Дружківського міського суду 12.03.2019 року надійшло клопотання слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Фоміна Є.В. за погодженням з прокурором Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури Петрикіним Д.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В обгрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 09.03.2019 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 о 17 годині 00 хвилин знаходився за адресою АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, де вони разом вживали спиртні напої.

Після чого в цей день близько о 22.30 годині між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка в ході якої у ОСОБА_2, виник умисел на умисне вбивство останнього.

Після чого приблизно об 22 годині 40 хвилин дочекавшись коли ОСОБА_6 ліг відпочивати на ліжко ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_6 та бажаючи їх настання, без будь-яких вагань з метою умисного протиправного спричинення смерті ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин щодо останнього, в стані алкогольного сп'яніння взяв на кухні ніж та підійшовши до ОСОБА_6, який лежав на ліжку та наніс йому два удари ножем в грудну клітину та один удар ножем в живіт, чим заподіяв ОСОБА_6 проникаюча колото-різана рана передньої черевної порожнини с пошкодженням великого сальника, сковзне поранення відділу астрального відділу шлунку с пошкодженням залози нижнього полюсу правої нирки. Профузне внутрішньо черевна кровотеча. Непроникаюча колото-різана рана грудної клітини зліва.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 о 07:10 помер.

Настання смерті ОСОБА_6 знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями..

10.03.2019 відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050260000251 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 115 КК України.

10.03.2019 складено та вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом огляду місця події від 09.03.2019;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 10.03.2019 ;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 10.03.2019

- протоколом слідчого ек5сперименту від 10.03.2019

- довідкою з ЦМЛ

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 10.03.2019;

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2, кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких та карається позбавленням волі на строк від 7 до 15 років, у зв'язку з чим до нього відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2, покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Неможливість запобігання ризиків, зазначених у клопотанні викликана тим, що ОСОБА_2, може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання та встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований за однією адресою., а мешкає зовсім за іншою. Також ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків, яким відомі обставини вчинення підозрюваним ОСОБА_2 вищезгаданого кримінального правопорушення, з метою зміни ними показань, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_2 може спробувати переконати або домовитись, або залякати вказаних осіб щодо надання ними неправдивих свідчень, або будь-яким іншим шляхом незаконно впливати на свідків .

Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 22.05.2012 по справі Ідалов проти Російської Федерації, у справі «W/» проти Швейцарії від 26.01.1993 визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Враховуючи викладене, застосування більш м'яких заходів забезпечення кримінального провадження не буде достатнім запобіганням ризикам зазначеним у клопотанні.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2, у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

Не можливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2, у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що ОСОБА_2, розуміє, що у разі доведення його провини у вчинені вищевказаного кримінального правопорушення буде відправлений у місця позбавлення волі. Таким чином він може спробувати переховуватися, від органів досудового розслідування та суду.

Не можливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_2, у вигляді застави, відповідно до ст. 182 КПК України, пов'язана з тим, що ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкий злочин.

Враховуючи викладене, застосування більш м'яких засобів не буде достатнім запобіганням ризикам зазначеним у клопотанні.

Не можливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_2, у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до прокурора чи в суд на першу вимогу. А також особиста порука не забезпечить виконання ним своїх процесуальних обов'язків так як, злочин, передбачений ч. 1 ст.115 КК України, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від 7 до 15 років, та суворість покарання за вчиненні ним злочини, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання.

З метою запобігання ОСОБА_2, переховуватися від органів досудового розслідування та суду необхідно останньому обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, вищезазначене свідчить про неможливість обрання у відношенні ОСОБА_2, більш м'якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні слідчий Міхєєва В.О. підтримала доводи клопотання та просить задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2., оскільки є наявні ризики, передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а також більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти зазначеним ризикам у клопотанні, що підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор Петрикін Д.А. підтримав клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 та просить його задовольнити.

В судовому засіданні захисник Агапов П.В. заперечував проти застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає, що можливо розглянути альтернативні запобіжні заходи.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 проти обрання запобіжного заходу не заперечував.

Слідчий суддя вислухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали кримінального провадження, якими орган досудового розслідування обґрунтовує доводи клопотання, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1.ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, 10.03.2019 складено та вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, суд згідно вимог ст.178 КПК України враховує:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Так, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_2 для даної стадії кримінального провадження обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом огляду місця події від 09.03.2019;

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 10.03.2019 ;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 10.03.2019

- протоколом слідчого експерименту від 10.03.2019

- довідкою з ЦМЛ

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 10.03.2019;

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Разом з цим, надані органом досудового розслідування докази, а також встановлені обставини в судовому засіданні, свідчать про наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

В обґрунтування неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищезазначеному ризику, суд враховує, наявність небезпеки для суспільства, через те, що ОСОБА_2 підозрювається у вчиненні особливо тяжкого злочину, крім того, раніше судимий, тобто відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, не одружений, дітей на утриманні не має, за місцем мешкання характеризується посередньо, а також суд враховує той факт, що покарання за кримінальне правопорушення є більш суворим, ніж наслідки та ризик втечі для підозрюваного.

Водночас, суд враховуючи, положення ч.5 ст.9 КПК України, а саме, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, приймає до уваги, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року , тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року.

Тобто, із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, може бути застосоване попереднє ув'язнення. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Тому, з урахуванням перелічених обставин, необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризику, передбаченого п.1 ч.1ст.177 КПК України, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Розмір застави не визначається на підставі ст. 183 ч.4 КПК України.

Керуючись, ст.ст.176-178,182-184, 186, 193-197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

клопотання слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області Фоміна Є.В. за погодженням з прокурором Дружківського відділу Краматорської місцевої прокуратури Петрикіним Д.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів з утриманням в ДУ «Бахмутська УВП (№6)» в Донецькій області.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосувати до ОСОБА_2 на шістдесят днів, а саме з 10 березня 2019 року по 08 травня 2019 року (включно).

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали буде складено 15 березня 2019 року о 15:10 годині.

Слідчий суддя Дружківського міського суду

Донецької області: А.Л. Гонтар