Рішення № 80496034, 18.03.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1353/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С. ,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектора реагування патрульної полії Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області Любченка Артема Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Донецькій області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, в якому просив скасувати постанову серії ДПО № 409008 від 02 березня 2019 року, винесену інспектором сектора реагування патрульної полії Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області Любченка Артема Юрійовича про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він не вчинював адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: порушення правил зупинки, оскільки під час вказаної події він зупинив свій транспортний засіб від виїзду з прилеглої території на відстані, яка не була виміряна. Крім того, відповідач під час складання вказаної постанови не роз'яснив позивачу його права та водій поліцейського патруля, зупинившись поряд із транспортним засобом позивача, сам порушив правила дорожнього руху.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Донецькій області надало письмові пояснення, в яких проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що поліцейський діяв з дотриманням норм чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами та Конституцією України і правомірно виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач Любченко А.Ю. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головного управління Національної поліції в Донецькій області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази надані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 березня 2019 року в м. Костянтинівка Донецької області за адресою: вул. Громова, б. 6 інспектором сектора реагування патрульної полії Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області Любченком Артемом Юрійовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №409008, у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. щодо ОСОБА_1, який 02.03.2019 року об 11 годині 15 хв. здійснив зупинку транспортного засобу KIA CERATO, державний номерний знак НОМЕР_1, ближче 10 метрів до виїзду з прилеглої території, чим порушив п.п. «и» п. 15.9 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення порушення правил зупинки тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до підпункту "и" пункту 15.9 Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі - Правила Дорожнього руху України), зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Згідно з вимогами статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до статті 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачених частиною 1 статті 122 КпАП України.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно з п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, в тому числі частиною 1 статті 122 КУпАП.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З наданого відповідачем відеозапису вказаної події вбачається, що транспортний засіб відповідача зупинився від виїзду з прилеглої території на відстані, що поза розумним сумнівом є менше ніж 10 м.

Вказаний відеозапис є належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує вину відповідача, що відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17, відповідно до якого для підтвердження порушення позивачем пункту 15.10а Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки із відповідними замірами відстані автомобіля від пішохідного переходу тощо. Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано. Колегія суддів вважає помилковими посилання суду апеляційної інстанції на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивач порушив вимоги, передбачені п.п. «и» п. 15.9 Правил Дорожнього руху України, а саме: обов'язок водія не зупиняти транспортний засіб ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме: порушення правил зупинки.

Посилання позивача про те, що суб'єкт владних повноважень не роз'яснив його права не спростовує висновки суду, оскільки позивачем було отримано письмові роз'яснення його прав та обов'язків, викладені в постанові, що оскаржується. Також суд не бере до уваги посилання позивача про порушення Правил дорожнього руху водієм поліцейського екіпажу, оскільки предметом вказаного спору є правомірність постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо ОСОБА_1.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що інспектором сектора реагування патрульної полії Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області Любченком Артемом Юрійовичем було правомірно складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №409008, у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. щодо ОСОБА_1. А отже, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора сектора реагування патрульної полії Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області Любченка Артема Юрійовича слід відмовити, а постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 409008 від 02 березня 2019 року необхідно залишити без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати необхідно віднести за рахунок держави, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від його сплати.

Керуючись статтями 242 - 246, 255, 268-272, 286, 295, п.п. 15.5 розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора сектора реагування патрульної полії Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області Любченка Артема Юрійовича - відмовити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 409008 від 02 березня 2019 року - залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідач: інспектор сектора реагування патрульної полії Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області Любченко Артем Юрійович, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Злагоди, буд. 2.

Третя особа: Головне управління національної поліції України в Донецькій області, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 86, ЄРДПОУ 40109058.

Суддя